Рішення № 8230673, 12.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.02.10 р.                     Справа № 35/132пд                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області головуючий Мартюхіна Н.О., судді Левшина Г.В., Джарти В.В.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” м. Горлівка

про прийняття спірних пунктів за протоколом розбіжностей до договору № 613 від 01.01.2009р. в редакції позивача

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Цекнтренергосервіс” м. Горлівка

до відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі відособленого підрозділу Горлівського управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Горлівська міська рада м. Горлівка

про визнання укладеним проекту договору на забезпечення житлового фонду питною водою та прийняття стоків № 613 від 01.01.2009р. в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, викладений у протоколі розбіжностей від 31.03.2009р.

За участю

представників сторін

від позивача за первинним позовом : Городовенко М.В. – за довір.

від відповідача за первинним позовом : Коваленко С.М. – за довір., Лисенко І.В. - керівник

У судовому засіданні 10.02.2010р. оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 12.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” м. Горлівка про прийняття спірних пунктів за протоколом розбіжностей до договору № 613 від 01.01.2009р. в редакції Горлівського ВУВКГ КП “Компанія “Вода Донбасу”.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.05.2009р. у зв’язку із закінченням повноважень судді Мальцева М.Ю. справу передано на розгляд судді Мартюхіній Н.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов’язковість, в силу закону, укладення договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, направлення проекту такого договору № 613 від 01.01.2009р. відповідачеві для підписання та виникнення розбіжностей між сторонами під час укладання даного договору, які викладені у протоколі розбіжностей та протоколі погодження розбіжностей. Як на правову підставу заявленого позову позивач посилається на ст. 179, 181 ГК України, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Закон України “Про питну воду та питне водопостачання”, Закон України “Про житлово-комунальні послуги”.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог від 01.07.2009р. № 02-41/28978, де останній просить прийняти пункти 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2. договору № 613 від 01.01.2009р. в редакції Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”.

Також, 26.10.2009р. позивачем до прийняття рішення по справі надано заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, де останній просить визнати строк дії договору № 613 на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та п. 6.1. договору викласти в наступній редакції “Умови договору розповсюджуються на зобов’язання сторін по даному договору до моменту його укладання у встановленому законом порядку та строком його дії з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.”

Крім того заявою про збільшення позовних вимог позивач просить винести рішення, яким прийняти пункт 6.1. договору в наступній редакції : “Договір діє з дати його укладення та до 31.12.2010р.”.

З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що позивач безпідставно звернувся до суду з позовом, так як ним не доведений факт прийняття всіх законодавчо встановлених заходів до врегулювання розбіжностей до проекту договору № 613 від 012.01.2009р. і без поважних причин пропущений строк для звернення з таким позовом, а тому пропозиції відповідача до проекту договору № 613 від 01.01.2009р. викладені у протоколі розбіжностей від 31.03.2009р., вважаються такими, що прийняті позивачем.

15.06.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” про визнання укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду проект договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків № 613 від 01.01.2009р. в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, викладеній у Протоколі розбіжностей від 31.03.2009р.

Відповідач проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує, надав відзив на зустрічну позовну заяву, де зазначає, що 31.03.2009р. було отримано протокол розбіжностей до договору № 613 від 01.01.2009р.; 06.04.2009р. представниками сторін було проведено погодження протоколу розбіжностей та після оформлення протоколу погодження розбіжностей, останній був нарочно переданий позивачу для підписання. На неодноразові вимоги відповідача повернути на його адресу екземпляр протоколу погодження розбіжностей, позивач не відреагував. Протокол розбіжностей був отриманий 31.03.2009р., відповідно двадцятиденний строк сплинув 19.04.2009р., а позов до суду відповідачем було направлено 17.04.2009р. у зв’язку з чим вважає, що останнім дотримано строки передбачені ст. 181 ГК України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області справу № 35/132пд передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого Мартюхіної Н.О., суддів Левшина Г.В. та Мєзєнцеа Є.І.

Розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. у зв’язку із закінченням повноважень судді Мєзєнцева Є.І. змінено склад судової колегії, а саме суддю Мєзєнцева Є.І. на суддю Джарти В.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2009р. до участі у справ в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Горлівську міську раду.

Горлівською міською радою надано відзив на позов, де остання зазначає що ТОВ “Центренергосервіс” не є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та відповідно договору від 01.12.2008р. здійснює утримання житлових будинків та прибуденкової території.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, судова колегія

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України направлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” проект договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків № 613 від 01.01.2009р., який підписаний з боку позивача керівником Горлівського регіонального виробничого управління Микитенко А.М., що діє на підставі Положення та довіреності № 03-13 від 22.12.08р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” повернуло на адресу позивача спірний договір підписаний з протоколом розбіжностей у двох екземплярах, які були отримані позивачем 31.03.09р., однак протокол розбіжностей з боку позивача підписаний не був.

Позивачем був складений протокол узгодження розбіжностей, який з боку відповідача підписаний не був.

Як вбачається з викладеного, сторони не дійшли згоди за пунктами викладеними в протоколі узгодження розбіжностей. Проте, до суд позивач звернувся з вимогами про прийняття не всіх неузгоджених пунктів, а саме п. 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2. договору № 613 від 01.01.2009р. та просить прийнятих їх в редакції Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”.

Судом встановлено, що сторонами повністю дотримано вимоги ст. 181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договору.

За змістом ст. 179 ГК України, статей 19-20 закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, укладення договору про надання послуг з питного водопостачання є обов’язковим для сторін в силу закону.

Приписами ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

З урахуванням вимог цієї статті у зв’язку з тим, що позивач передав на розгляд суду лише пункти 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2. договору № 613 від 01.01.2009р., то інші умови договору за протоколом розбіжностей є прийнятими в редакції відповідача.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Позивач згідно до проекту договору № 613 від 01.01.2009р. просить п. 3.6. договору викласти наступним чином: В разі відсутності домових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, споживачі, що не мають квартирних засобів обліку, сплачують вартість отриманих послуг по встановленим нормативам (нормам) споживання та тарифами. Споживач, який має квартирні засобі обліку сплачує вартість послуг за показниками квартирних засобів обліку та встановленими тарифами. Виконавець сплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на розрахунковий рахунок Виробника вартість витрати води, об’єми якої визначаються індивідуальними технологічними нормативами використання питної води на утримання багатоквартирного житлового фонду, який обслуговується за цим договором.

Відповідачем у протоколі розбіжностей до договору, відзиві на позовну заяву пропонується виключити трете речення. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що після затвердження розрахунків технологічних норм споживання питної води та зміни тарифів на утримання житлових будинків та прибуденкової території, договір на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків повинен бути змінений. У зв’язку з чим включення третього речення у п. 3.6. вважає недоцільним.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов’язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Статтею 1 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” визначено, що технологічні нормативи використання питної води це максимально допустимий обсяг технологічних витрат води при її виробництві та транспортуванні, використані на власні потреби підприємства питного водопостачання та утриманні зон санітарної охорони.

Згідно до присів ст. 29 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” у сфері питного водопостачання встановлюються такі нормативи: нормативи питного водопостачання; екологічні нормативи якості води джерел питного водопостачання; технологічні нормативи використання питної води; технічні умови у сфері питного водопостачання.

Порядок розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Для оцінки та забезпечення раціонального використання води встановлюються відповідно до закону поточні та колективні технологічні нормативи використання питної води.

Технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного водопостачання, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються органами місцевого самоврядування.

Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства № 205 від 15.11.2004р. затверджено Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води.

          За змістом розділу 2 Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14.05.2008р. №126, ІТНВПВ ЖЕП –це максимально допустимі обсяги витрат води на утримання 1 кв.м загальної площі житла у даному житлово-експлуатаційному підприємстві протягом року, які включають усі види нормативних витрат води при обслуговуванні будинків, споруд та прибудинкової території.

За приписом п.4.1 Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14.05.2008р. №126, розробка і затвердження індивідуальних технологічних нормативів використання питної води на утримання багатоквартирного житлового фонду повинно забезпечуватися житлово-експлуатаційними підприємствами та організаціями.

Як встановлено судом, згідно з п.1.2 Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14.05.2008р. №126, методика застосовується під час розроблення ІТНВПВ усіма підприємствами і організаціями України, діяльність яких пов'язана з утриманням будинків, споруд і прибудинкових територій, незалежно від форм власності та підпорядкованості.

Згідно з рішенням від 19.11.2008р. № 1638 Гролівської міської ради вирішено передати на утримання та обслуговування житловий фонд та прибуденкові території Товариству з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”.

01.12.2008р. між відповідачем та Виконкомом міської ради був укладений договір на утримання житлових будинків і прибуденкової території за яким замовник доручає Виконавець протягом визначеного строку надавати послуги з управління зазначеними в додатку 1 до договору будинками, спорудами та іншими об’єктами житлового фонду, а Виконавець зобов’язується надавати зазначені послуги та проводити розрахунки з власникам и, наймачами, орендарями приміщень багатоквартирних будинків Житлового фонду.

Пунктом 1.2. вказаного договору встановлено, що надаючи послуги з управління Житловим фондом, Виконавець на умовах та в межах, визначених цим договором і чинним законодавством України, здійснює контроль за технічним станом, використанням та утриманням об’єктів нерухомого майна всіх форм власності у складі Житлового фонду, забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Відповідно до п. 2.5.1. договору Виконавець зобов’язаний надавати послуги з управління Житловим фондом відповідно до порядку, визначеного цим договором та чинним законодавством України, утримувати у справжньому стані Житловий фонд, забезпечувати споживачів житлово-комунальними послугами відповідно до встановлених правил, нормативів і норм.

Таким чином, з урахуванням викладеного, за висновками суду, відповідач як підприємство, діяльність якого пов'язана з утриманням будинків, споруд і прибудинкових територій, має розробляти і подавати на затвердження до органів місцевого самоврядування індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (надалі –ІТНВПВ) на утримання багатоквартирного житлового фонду.

Методика розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями визначає єдиний порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води (далі - ТНВПВ) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства. Згідно вказаного порядку визначено відмінності між поточними ТНВПВ, перспективними ТНВПВ, індивідуальними ТНВПВ, поточними ІТНВПВ, галузевими ТНВПВ.

Як вказувалось вище, у даному випадку спір стосується розроблення та затвердження індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, тобто, технологічних нормативів, установлених з урахуванням існуючих рівнів технологій для конкретного підприємства.

За приписом п.12 Порядку про розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води також передбачено, що поточні ІТНВПВ розробляються кожним підприємством житлово-комунального господарства за методиками розробки поточних ІТНВПВ та (або) за галузевими ТНВПВ, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та водного господарства та енергозбереження і затверджуються органами місцевого самоврядування на термін до 5 років.

Тобто, з урахуванням викладеного той факт, що на даний час відповідачем розроблюються та затверджуються технологічні нормативи не є підставою для виключення третього речення із спірного пункту.

В наслідок вищевикладених вимог законодавства, суд дійшов висновку, що пункт 3.6. договору № 613 від 01.01.2009р. має бути викладений у редакції, запропонованій позивачем.

Пункт 3.7. договору позивач просить прийняти в його редакції, а саме: В разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНВПВ) Виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємцем, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарні витрати води за показниками всіх квартирних засобів обліку.

Різниця фактично розподіляється між мешканцями, які не мають квартирних засобів обліку.

В разі, якщо відносно Виконавця не затверджені ІТНВПВ – мешканці, які не мають квартирних приладів обліку, сплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання.

Різниця, яка виникла між показниками загальнобуденкових засобів обліку та розподіленим відповідно до цього пункту договору об’ємам води, оплачується Виконавцем до 10 числа місяця наступного за поточним Виробнику.

Відповідач просить суд виключити абзац 4 п. 3.7. спірного договору оскільки він не відповідає нормативно-правовим актам України.

Розглянувши спірну редакцію пункту 3.7. договору суд зазначає, що порядок обліку та оплати наданих послуг визначається п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630.

Зокрема, згідно вказаних Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

За таких обставин, враховуючи викладене, пункт 3.7 договору № 613 від 01.01.2009р. має бути викладений в редакції, запропонованій позивачем, оскільки спірний пункт повністю кореспондує з п. 11 Правил.

Відносно п. 4.3.1. договору, то позивач просить прийняти спірний пункт в його редакції, зокрема: При наявності стовідсоткового оводомірування квартир житлового будинку, різниця між їх сумою та показаннями засобів обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок “Виконавця”.

Відповідач проти прийняття спірного пункту в редакції позивача заперечує та просить спірний пункт виключити з умов договору.

Дослідивши позицію обох сторін, щодо спірного пункту, за висновками суду спірний пункт підлягає прийняттю в редакції позивача з огляду на наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Горлівської міської ради № 1328 від 15.12.2004р. затверджено заходи щодо зниження втрат питної води, обліку водопостачання, цілості водопровідних та каналізаційних мереж.

Так, п. 2.5. заходів щодо зниження втрат питної води, обліку водопостачання, цілості водопровідних та каналізаційних мереж встановлено, що при наявності будинкового обліку споживання води і обладнання усіх квартир лічильниками, споживачі сплачують за холодну воду за показниками засобів квартирного обліку. Різниця між будинковим та квартирними приладами обліку води пред’являється житлово-комунальному підприємству.

Дане рішення є діючим, у судовому порядку недійсним не визначалося.

Крім того, пунктом 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, поставці холодної та гарячої води та водовідведення встановлено, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається.

З огляду на викладене, враховуючи, що спірний пункт відповідає приписам Правил надання послуг з централізованого опалення, поставці холодної та гарячої води та водовідведенню та рішенню Виконавчого комітету Горлівської міської ради № 1328 від 15.12.2004р. останній підлягає прийняттю в редакції позивача.

Стосовно спірного п. 4.3.2. договору, то позивач наполягає на прийнятті його в наступній редакції - При наявності часткового оводомірення квартир житлового будинку сума показань квартирних водомірів сумуються з сумою потреби квартир без водоміру, та отримана різниця між показаннями загально будинкового водоміру на вводі в будинок та загальною сумою витрати води споживачами квартир, відноситься на рахунок Виконавця.

Відповідач просить спірний пункт виключити з умов договору.

Дослідивши редакцію спірного пункту та позиції обох сторін, за висновками суду спірний пункт підлягає прийняттю в редакції позивача, з наступних підстав.

Пунктом 2.2.1.договору на відповідача покладено обов’язок розподілу питної води споживачам всередині будинку, зокрема, виконавець зобов’язаний розподілити подану Постачальником питну воду споживачам в середини будинку, здійснювати техобслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж водопостачання та каналізації, а також налагодження обладнання, яке знаходиться на його балансі.

Відповідно, колегія суддів зазначає, що скільки відповідач відповідає за розподіл питної води, яка подається позивачем в середині будинку, виконуючи при цьому техобслуговування внутрішньо домових мереж та обладнання, спірний пункт підлягає прийняттю саме в редакції позивача.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” про визнання укладеним з моменту набрання чинності рішення суду проекту договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків № 613 від 01.01.2009р. в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, викладеній у протоколі розбіжностей від 31.02.2009р., то судова колегія виходить з наступного.

За приписами ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати укладеним проект договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків № 613 від 01.01.2009р. в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, викладеній у протоколі розбіжностей від 31.02.2009р., однак слід зазначити, що позовні вимоги в цій частині сформульовані неправильно. Проте, як видно із змісту зустрічних позовних вимог, насправді позивачем ставиться вимога про прийняття спірних пунктів за протоколом розбіжностей до договору № 613 від 01.01.2009р. в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, у зв’язку з чим колегією суддів розглядаються такі позовні вимоги позивача.

Як встановлено судом вище Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” направило на адресу позивача проект договору № 613 від 01.01.2009р. про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків.

31.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” повернуло на адресу Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” спірний договір з протоколом розбіжностей до договору.

Відповідно до протоколу розбіжностей Товариство з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” незгодне з наступними положенням договору № 613 від 01.01.2009р., зокрема визначенням комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” – Постачальником та пропонує слово Постачальник по тексу договору замінити на Виробник; редакціями п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.4., 2.2.5., 2.2.11., 2.3., 3.3.,3.6., 3.7., редакцією розділу ІV “Відповідальність сторін”, наполягає на доповненні договору розділом ІV-І “Форс-мажорні обставини”, п. 5.1., 5.2., 6.1.

За приписами ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язання протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У зв’язку з тим, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” не згодна з редакцією пунктів 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2. договору № 613 від 01.01.2009р. останній направив на адресу суду 17.04.2009р. позовну заяву про прийняття спірних пунктів в його редакції.

З огляду на викладене Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” строку на звернення до суду, щодо врегулювання розбіжностей по пунктах 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2. не пропустило та такі спірні пункти розглянуті судом.

Щодо решти пунктів, зокрема визначенням комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” – Виробник; п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.4., 2.2.5., 2.2.11., 2.3., 3.3., редакцією розділу ІV “Відповідальність сторін” (окрім п. 4.3.1., 4.3.2.), доповненні договору розділом ІV-І “Форс-мажорні обставини”, п. 5.1.. 5.2., 6.1, то суд виходить з наступного.

Приписами ч. 7 ст. 181 ГК України визначено, що якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованому на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Тобто, оскільки Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” протокол розбіжностей не підписало та своєчасно звернулося до суду, щодо врегулювання розбіжностей по пунктах 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2 договору № 613 від 01.01.2009р. та такі розбіжності розглянуті судом, то решта спірних пунктів, які не заявлені Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” у позовній заяві про врегуювання розбіжностей виходячи із приписів ч. 7 ст. 181 ГК України є прийнятими в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”.

З огляду на вище викладене, за висновками колегії суддів позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” підлягають частковому задоволенню, а саме в частині укладення договору № 613 від 01.01.2009р. в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, крім пунктів 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2. договору.

Крім того, п. 6.1. договору, підлягає частково прийняттю в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервсі” у зв’язку з наступним.

Згідно ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” просить визначити, що договір дії з 01.01.2009р., у зв’язку з тим, що без договірне водопостачання заборонено за законом та відповідачем фактично отримувалися послуг з водопостачання.

З огляду на те, що в силу приписів ст. 17 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” укладання договору про надання послуг з водопостачання є обов’язковим, а без договірне водопостачання заборонено в силу закону вимоги позивача за первинним позовом в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання позивача за основним позовом, про встановлення терміну дії договору до 31.12.2010р., то суд відмовляє у його задоволенні, оскільки спірний п. 6.1. договору прийнятий в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, а позивачем не був своєчасно поданий на розгляд суду.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає позовні вимоги за основним позовом обґрунтованим та такими, що підлягають задоволення, зустрічні позові вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню за основним позовом на відповідача, за зустрічним позовом підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про питну воду та питне водоспоживання”, водним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, колегія суддів господарського суду

ВИРІШИЛА:

Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” м. Горлівка про зобов’язання прийняти п. 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2. договору № 613 від 01.01.2009р. в редакції позивача, - задовольнити повністю.

пункт 3.6., 3.7., 4.3.1., 4.3.2. договору № 613 від 01.01.2009р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків прийняти в редакції Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка, а саме:

пункт 3.6. – В разі відсутності домових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, споживачі, що не мають квартирних засобів обліку, сплачують вартість отриманих послуг по встановленим нормативам (нормам) споживання та тарифами. Споживач, який має квартирні засобі обліку сплачує вартість послуг за показниками квартирних засобів обліку та встановленими тарифами. Виконавець сплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на розрахунковий рахунок Виробника вартість витрати води, об’єми якої визначаються індивідуальними технологічними нормативами використання питної води на утримання багатоквартирного житлового фонду, який обслуговується за цим договором;

пункт 3.7. - В разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНВПВ) Виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємцем, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарні витрати води за показниками всіх квартирних засобів обліку;

пункт 4.3.1. - При наявності стовідсоткового оводомірування квартир житлового будинку, різниця між їх сумою та показаннями засобів обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок “Виконавця”;

пункт 4.3.2. - При наявності часткового оводомірення квартир житлового будинку сума показань квартирних водомірів сумуються з сумою потреби квартир без водоміру, та отримана різниця між показаннями загально будинкового водоміру на вводі в будинок та загальною сумою витрати води споживачами квартир, відноситься на рахунок Виконавця.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 23, р/р 2600105180039 у Донецькому РУ “ПриватБанк” м. Горлівка, МФО 335515, ЄДРПОУ 35923578) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85) в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 21, р/р 2600830117394 в філії Горлівського міського відділення № 2864 “Ощадбанку”, МФО 394103, ЄДРПОУ 35397785) судові витрати: державне мито в розмірі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання укладеним з моменту набрання чинності рішення суду проект договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків № 613 від 01.01.2009р. в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, викладеній у протоколі розбіжностей від 31.03.2009р. – задовольнити частково.

Пункти 2.1.1., 2.1.2., 2.1.4., 2.2.5.. 2.2.11., 2.3., абзац 1 розділу ІV, п. 4.1., 4.2., 4.3., 5.1., 5.2., 6.1. договору № 613 від 01.01.2009р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків прийняти в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс”, а саме:

по тексту Договору слова “Постачальник” замінити на “Виробник”, “Виробника”, “Виробнику”, “Виробником”;

пункт 2.1.1. – абревіатуру, цифри та слова “ГОСТу 2874-82 “Питна вода” замінити словами “ГОСТу 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю”, “державними санітарними правилами та норами (СанПИН) “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарського-питного водопостачання”, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.1996р. № 383, а також іншим нормативно-правовим актам”;

пункт 2.1.2. – Виробник несе відповідальність за якість та кількість води до зовнішньої стіни будинку або межі території об’єкта з колодязем та запірною арматурою в місці приєднання до водопровідних мереж;

пункт 2.1.4. доповнити реченням – Перерва у водопостачанні житлового будинку при аваріях на зовнішніх трубопроводах водопостачання не повинна перевищувати строки, встановлені СНиП 2.04.02-84 “Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди”;

пункт 2.2.5. – виключити;

пункт 2.2.11. – виключити;

пункт 2.3. – словосполучення “данні про рух мешканців” замінити словами “відомості про кількість мешканців в будинку споживачів на звітний період”;

абзац 1 розділу ІV “Відповідальність сторін” - При невиконанні або неналежному виконанні сторони несуть відповідальність в відповідності з законодавством України;

п. 4.1. - “Виробник” несе відповідальність:

- за порушення своїх зобов’язань, які призвели до спричинення збитків майну і/або приміщенню Виконавця або споживача, нанесенню шкоди життю або здоров’ю, - шляхом відшкодування збитків;

- за зниження кількісних показників питної води більш ніж 2 рази в місяць, а саме – за перевищення допустимих перерв у водопостачанні будинку (сумарно понад ніж 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні) або порушення режимів поставки води (більш ніж 30% загального часу водопостачання по затвердженому графіку) – Виробник сплачує Виконавцю суму в розмірі 3,3% від вартості нормативної кількості, встановленої для будинку, за кожний день перевищення допустимого зниження кількісних показників;

- за зниження якісних показників питної води – Виробник сплачує Виконавцю суму в розмірі 20% від вартості нормативної кількості води, встановленої для будинку, за весь строк відхилення якості води від ГОСТа, вимог санітарного законодавства, рішень Держпотребстандарту;

- за перевищення строків проведення аварійно-відновлювальних робіт на зовнішніх трубопроводах водопостачання Виробник сплачує Виконавцю суму в розмірі 2% від вартості нормативної кількості води, встановленої для будинку, за кожну добу перевищення строків проведення робіт;

п. 4.2. – у першому реченні після слів “Виконавець” доповнити словами “несе відповідальність при наявності його вини”; четверте речення доповнити наступним словосполученням : “підписаному представниками обох сторін договору”.

п. 4.3. – виключити;

Доповнити договір розділом ІV-І “Форс мажорні обставини” – Сторони звільняються від відповідальності за договором в разі настання непереборної сили (дії надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру), яка робить неможливим надання відповідної послуги відповідно умовам договору;

П. 5.1. – словосполучення “або огорожа об’єктів (домобудівель), що знаходяться на балансі Виконавця” – виключити;

П. 5.2. – після слів “стічні води” доповнити словами : “а також випадки, передбачені п.п. 3.5.-3.7., 4.2. цього договору”;

П. 6.1. Договір вступає в силу з 01.01.2009р. та діє до 31.12.2009р. Договір вважається пролонгованим до 31 грудня наступного року, якщо за 30-ть календарних днів до закінчення строку дії ні від одної сторони не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Договір може бути розірваний достроково в разі заступлення випадків, передбачених законодавством, які є підставою для припинення договірних відношень по договору.

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85) в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 21, р/р 2600830117394 в філії Горлівського міського відділення № 2864 “Ощадбанку”, МФО 394103, ЄДРПОУ 35397785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Центренергосервіс” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 23, р/р 2600105180039 у Донецькому РУ “ПриватБанк” м. Горлівка, МФО 335515, ЄДРПОУ 35923578) судові витрати: державне мито в розмірі 63,75грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 234,37грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання .

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 17.02.2010р.

Суддя                               

Суддя                                                                                                     Г.В. Левшина

Суддя                                                                                                     В.В. Джарти