Рішення № 82301785, 18.04.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2429/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В.,

за участю секретаря судового засідання- Ковальчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 пред`явив у суді позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому, згідно заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 року про утримання надміру виплачених сум пенсії з позивача;

2) визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення з позивача грошових коштів на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 року;

3) зобов`язати відповідача повернути позивачу стягнені грошові кошти;

4) зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог закону;

5) стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 року з пенсії утримано індексацію пенсії, яка може бути утримана лише на підставі судового рішення.

Таким рішенням відповідач порушив прав позивача, а також завдав останньому моральну шкоду, яку позивач оцінив у розмірі 5000 грн.

Позивач свого права на участь у судовому засіданні не використав, про розгляд справи був повідомлений належним чином. До суду звернувся із заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідач також в судове засідання не з`явився, до суду направив заперечення на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пенсійної справи, 01.07.2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 331, відповідно до якої, у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення буде утримуватись переплата в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.08.2016 року до повного погашення.

Позивач, вважаючи, що відповідним рішенням від 23.03.2017 № 368 про утримання надміру виплачених сум пенсій, порушені його права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Положеннями ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (надалі - Порядок №6-4).

Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавець встановив наступні підстави для відрахування виплаченої надміру суми пенсії на підставі рішення пенсійного органу:

- зловживання з боку пенсіонера;

- подання страхувальником недостовірних даних.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Таким чином, за відсутності факту зловживань з боку пенсіонера суми переплат не можуть бути стягнуті, тим більше у випадку скасувань судових рішень, на підставі яких за особою визнано право на пенсію у збільшеному, ніж визначено чинним законодавством України розмірі.

Відповідач як підставу для прийняття рішення про утримання з позивача розміру переплати, зазначає те, що пенсіонером не було повідомлено відповідача про його працевлаштування в 2012, 2013 та 2016 роках, а відтак відбулась переплата індексації пенсії.

Відповідач стверджує, що позивач з 01.07.2012 року по 30.04.2013 року на підприємстві споживчої кооперації «Кагарлицький ринок» Київської регіональної спілки споживачів та з 01.04.2016 року в ПрАТ «Агрофорт» було встановлено органами пенсійного фонду; про працевлаштування позивач не повідомив відповідача, у зв`язку з чим виникла переплата пенсії у загальному розмірі 5636,31 грн.

Проте, жодного доказу такого працевлаштування та несповіщення позивачем Пенсійного Фонду про це, до суду відповідачем не надано.

Отже, оскаржуване рішення прийнято відповідачем за відсутності підстав передбачених статтею 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення щодо утримання з позивача надмірно сплачених сум пенсії.

Окрім того, позивач просив суд стягнути відшкодувння моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 даної статті встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір завданої моральної шкоди позивачем оцінений у 5000 грн. З урахуванням принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, визначений позивачем, до 2500 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 року про утримання надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повернути ОСОБА_1 утримані грошові кошти.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2500 грн. 00 коп.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Суддя О. В. Васильченко