Рішення № 8229678, 04.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.10 р.                     Справа № 10/229                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Сандулеєва Г. В. – довіреність;

від відповідача – Капітонов В. І. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка,

до відповідача – державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове в особі відокремленого підрозділу шахта „Курахівська” м. Гірняк,

про стягнення заборгованості в сумі 29152,65грн.., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, з позовом до відповідача, державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове в особі відокремленого підрозділу шахта „Курахівська” м. Гірняк, про стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 27407,29грн., інфляційних витрат в сумі 106,18грн., 3% річних в сумі 209,26грн. та пені в сумі 1429,92грн. за договором про постачання електричної енергії №91 від 01.03.2005р. (далі - Договір).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір, Акти прийому-передачі за період серпень-вересень 2009р., рахунки №67/538 за серпень-вересень 2009р., розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у судовому засіданні та відзиві №06-131 від 03.02.2010р. позов визнав у повному обсязі; заявив клопотання про зменшення розміру стягуваної пені у зв’язку з тяжким фінансовим станом підприємства.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №91 від 01.03.2005р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідач) з приєднаною потужністю 5300кВт, споживач зобов’язався сплачувати постачальнику вартість використаної (придбаної) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.4 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.08.2006р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно п.п. 2.2.2, 2.3.3, 2.3.4 постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, що визначені у Розділі 5 Договору, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №4 „Порядок розрахунків” та №5 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії”, а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Пунктом 3 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію та плата за послуги за перетікання реактивної електроенергії сплачуються споживачем на підставі отриманих рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Як убачається з наданих позивачем документів (акти прийому-передачі за період серпень-вересень 2009р. тощо) позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, про що відповідач не заперечував.

Відповідачу постачальником були виставлені рахунки №67/538 за серпень-вересень 2009р. на оплату спожитої електроенергії, що були отримані відповідачем 04.04.2008р., 04.09.2009р. та 01.10.2009р. відповідно. Факт їх вручення підтверджується підписом на рахунках уповноваженої особи відповідача – ведучого інженера Євсеєнкової В. Г.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, за період серпень-вересень 2009р. з боку відповідача станом на дату звернення позивача з позовом до суду (25.12.2009р. – штамп канцелярії) виник борг за спожиту реактивну електроенергію в сумі 27407,29грн., що підтверджується матеріалами справи. Даний факт відповідачем по суті не заперечувався.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за реактивну електроенергію в сумі 27407,29грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 106,18грн. та 3% річних в сумі 209,26грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 1429,92грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту реактивну електроенергію в сумі 27407,29грн., який утворився за період серпень-вересень 2009р.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його вірним та обґрунтованим.

Позивачем було надано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування клопотання він посилався на тяжкий фінансовий стан підприємства у зв’язку з існуванням великої кількості кредиторської заборгованості. Надав документи у підтвердження доводів клопотання.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану підприємства: баланс на 31.12.2009р., звіт про фінансові результати за 2009р., довідку №07-125 від 02.02.2009р. про наявність заборгованості на загальну суму 42242тис.грн.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, прострочка виконання зобов’язання складає лише два місяці, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити належну до сплати суму пені до 1143,93грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 526, 551, 625, Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до відповідача, державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове в особі відокремленого підрозділу шахта „Курахівська” м. Гірняк, про стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 27407,29грн., інфляційних витрат в сумі 106,18грн., 3% річних в сумі 209,26грн. та пені в сумі 1429,92грн. за договором про постачання електричної енергії №91 від 01.03.2005р.

2. Зменшити розмір стягуваної пені до 1143,93грн.

3. Стягнути з державного підприємства „Селидіввугілля” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131179, р/р 26008301520003 в АК ПІБ м. Ясинувата, МФО 334420) заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 27407,29грн., інфляційні витрати в сумі 106,18грн., 3% річних в сумі 209,26грн. та пеню в сумі 1143,93грн.

4. Стягнути з державного підприємства „Селидіввугілля” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001185394800 в АКІБ УкрСіббанк м. Харкова, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита в сумі 291,53грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 08.02.2010р.

Суддя                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.