Рішення № 8229668, 10.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.10 р. Справа № 10/134

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання Давидовській Т. В.;

за участю представників:

від позивача - не зявився;

від відповідача Келембет М. В. - довіреність;

від третьої особи не зявився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» м. Дніпропетровськ

до відповідача закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - гр. ОСОБА_3 м. Дніпропетровськ,

про стягнення збитків сумі 25500,00грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» м. Дніпропетровськ (далі Компанія), з позовом до відповідача - закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк (далі Товариство), про стягнення збитків сумі 25500,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.07.2008р., висновок експерта №2397/05/СК від 17.05.2008р., поліс добровільного страхування транспортного засобу №19G-0015068 від 04.04.2007р., заяву про страховий випадок від 01.04.2008р., страховий акт №15385 від 10.06.2008р., видатковий касовий ордер №259 від 25.06.2008р. на суму 28435,90грн., поліс №ВВ/1378707.

Відповідач у судових засіданнях та відзиві проти позовних вимог заперечував частково у звязку з тим, що у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) винні обидва водія, а тому, у відповідності до ст. 1188 Цивільного кодексу України, відшкодування визначається у відповідній частці, залежно від обставин, що мають істотне значення.

Ухвалою суду від 29.05.2009р. відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, судом залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору гр. ОСОБА_3 м. Дніпропетровськ, оскільки прийняте судом рішення може вплинути на його права та обовязки.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні та письмових поясненнях підтвердив участь у ДТП 31.03.2008р., свою вину у її скоєнні, вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Представник позивача 26.01.2010р. надав заяву №57/0 від 22.10.2010р., в якій зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 12750,00грн. страхового відшкодування.

Уточнення вимог прийнято судом як таке, що відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти уточнених позовних вимог у судовому засіданні усно не заперечував.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені учасниками процесу документи, заслухав їх пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Компанією та гр. ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №1810-138168-138 від 05.04.2007р. (поліс №19G-0015068 від 04.04.2007р.) - автомобіль Daewoo „Сенс” Т12110, 2006р/в, номер кузова Y6AТ1311060296597, зі страховою сумою 38980,00грн.

Як вбачається з постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.07.2008р., 31.03.2008р. о 23:30 ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Ворошилова пр К. Маркса в м. Дніпропетровськ, де перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Своїми діями ОСОБА_6 порушив п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - Правила), спричинивши пошкодження зазначеним транспортам.

Відповідно до висновок експерта №2397/05/СК від 17.05.2008р. сума ремонту автомобіля склала 32310,23грн.

У звязку настанням страхового випадку, страховою компанією, на підставі страхового акту №15385 від 10.06.2008р. було виплачено страхове відшкодування (видатковий касовий ордер №259 від 25.06.2008р.) на суму 28435,90грн

Приймаючи рішення суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як убачається з умов Договору (поліс №19G-0015068 від 04.04.2007р.) передбачені страхові випадки, одним з яких є пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України цивільно-правова відповідальність за спричинення збитків (або нанесення шкоди) наступає внаслідок правопорушення, яке складається з чотирьох елементів: шкоди, протиправності поведінки, вини особи та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З положень цієї статті вбачається, що настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди відбувається при скоєнні є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний звязок між ними; вина. Відсутність хоча б одного элемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вже встановлено судом, 31.03.2008р. о 23:30 ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Ворошилова пр К. Маркса в м. Дніпропетровськ, де перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Своїми діями ОСОБА_6 порушив п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 10.1 Правил, спричинивши пошкодження зазначеним транспортам.

У постанові Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.07.2008р. про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_4 у звязку зі збігом притягнення до адміністративної відповідальності встановлено, що згідно з протоколами серії ДН №198050 останній 31.03.2008р. вчинив правопорушення (порушення Правил).

Проти вказаних фактів учасники судового процесу не заперечували.

Отже, суд приходить до висновку, що у спричиненні ДТП 31.03.2008р. наявна вина обох водіїв транспортних засобів, як ОСОБА_4, так і ОСОБА_3, протиправність їх поведінки, причинний звязок між ними та, як наслідок, шкоди.

Положеннями п. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно договору №1810-138168-138 від 05.04.2007р., на підставі заяви про страховий випадок від 01.04.2008р. та страхового акту №15385 від 10.06.2008р., позивачем було сплачено на користь страхувальника - гр. ОСОБА_4, суму страхового відшкодування в розмірі 28435,90грн. за розрахунок матеріального пошкодження автомобілю НОМЕР_3.

Із матеріалів справи убачається, що цивільноправова відповідальність ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_4 і є одним з винних у спричиненні ДТП, застрахована у Товаристві, страховий поліс №ВВ/1378707 на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Статтею 37. 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані ОСОБА_7 збитки, у даному випадку є Товариство відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового, страхування цивільної відповідальності, та ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1188 Цивільного кодексу України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню Товариством як страховиком з врахуванням ступеню вини.

З огляду на викладене до Компанії як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №1810-138168-138 від 05.04.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_4 мав до Товариства як особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи зменшення позивачем розміру заявлених до стягнення збитків з урахуванням вини обох водіїв у спричиненні ДТП, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12750,00грн. доведені та обґрунтовані.

Судові витрати підлягають віднесенню у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 979, 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст. 37. 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", керуючись статтями 30, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» м. Дніпропетровськ до відповідача - закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк, про стягнення збитків в сумі 12750,00грн.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ 31650052) на користь відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 59-а, ЄДРПОУ 24227777) збитки в сумі 12750,00грн.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ 31650052) на користь відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 59-а, ЄДРПОУ 24227777) витрати по сплаті державного мита у розмірі 127,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157,50 грн.

Видати накази після в ступу рішення у законну силу.

Суддя

Пом. с.: Давидовська Т.В.

Надруковано 4 прим.:

1 прим. позивачу;

1 прим. відповідачу;

1 прим. третій особі;

1 прим. у справу.