Рішення № 8229537, 05.03.2010, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа №2-173/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Ковель 05 березня 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді- Луньової Т.М.,

за участі секретаря - Бєлих Н.Б.,

представника позивача - Володкевич Ю.О.,

відповідача - ОСОБА_2,

представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ковелі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання біржнової угоди недійсною, -

в с т а н о в и в :

Позивач, ТзОВ "Волиньтабак" звернувся до суду з позовом про визнання недійсним біржового договору (угоди), реєстраційний номер 937510, купівлі продажу транспортного засобу MITSUBISHI CANTER, 2004 року випуску, тип вантажний вантажопасажирський, шасі НОМЕР_2, білого кольору, державний реєстраційний № НОМЕР_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 14 листопада 2009 року.

Обгрунтовуючи позов позивач покликається на наступні обставини: 15 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" та ОСОБА_2 було укладено Договір поставки №365/9, за умовами якого позивач зобов*язався поставити і передати у власність відповідачеві товар, у асортимені та кількості, визначеному накладними, а відповідач, зобов*язався прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах відтермінування платежу 100 відсотків на 3 календарних дні з моменту відвантаження Товару. З причини неналежного виконання стороною договору - ОСОБА_2 обов*язків, щодо оплати товару, 11 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір застави за умовами якого відповідач, в забезпечення зобов*язнь за договором поставки, передав позивачеві в заставу транспортний засіб MITSUBISHI CANTER, 2004 року випуску, тип вантажний вантажопасажирський, шасі НОМЕР_2, білого кольору, державний реєстраційний № НОМЕР_1. Згідно п. 7,8,9 Договору застави предмет застави, а також права на нього, не можуть бути використані заставодавцем в якості предмету будь-яких цивільно-правових та господарських договорів. Відчуження заставленого майна допускається за письмовою згодою позивача у справі. В порушення умов зазначеного договору відповідач 14 листопада 2009 року зняв з обліку заставлений автотранспортний засіб та того ж дня відчужив його відповідачеві ОСОБА_5, на підставі біржової угоди №937510. Згідно ч.1 ст. 585, ч.2 ст.586 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. За змістом ч.3 ст. 577 ЦК України внесення запису, щодо договору застави рухомого майна, до Державного реєстру застав рухомого майна є не обов*язком заставодержателя або заставодавця, а їх правом. Відповідно до вимог ч.2 ст.586 ЦК України, ч.2 ст. 17 Закону України "Про заставу" заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно ж до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених ч.1.3.5 ст. 203 ЦК України. Оскільки укладені між відповідачами біржові угоди суперечать вимогам ст. 17 Закону України "Про заставу", ч.2 ст.586 ЦК України, тобто за своїм змістом суперечать Цивільному Кодексу та іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, оспорювані біржові угоди слід визнати недійсними.

В судовому засіданні представник позивача - Володкевич Ю.С . позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві і прохає його задоволити. Прохає суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним біржовий договір купівлі продажу транспортного засобу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 14 листопада 2009 року, а саме біржову угоду реєстраційний №937510 від 14.11.20009 року купівлі-продажу автомобіля засіб MITSUBISHI CANTER, 2004 року випуску, тип вантажний вантажопасажирський, шасі НОМЕР_2, білого кольору, державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнали, заперечують проти його задоволення. Визнаючи факт порушення відповідачем, як стороною договору поставки зобов*язань, передбачених договором поставки №365/9 від 15 червня 2009 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак", а також ту обставину, що саме з причини неналежного виконання відповідачем обов*язків, щодо оплати товару, між позивачем та відповідачем було укладено Договір застави, за умовами якого відповідач зобов*язався нести майнову відповідальність за виконання зобов*язань за Договором поставки №365/9 від 15.06.2009 року, відповідач заперечує позов покликаючись на наступні обставини: відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу" заставою є спосіб забезпечення зобов*язань. Відповідно застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов*язання. Звернення до суду на заставлене майно має місце у разі невиконання зобов*язань. Оскільки підстави звернення стягнень на заставлене майно, на час укладення оспорюваних угод, не настали вважав, що у відповідності до ст.17 зазначеного закону мав право розпоряджатися заставленим майном. Про існування договору застави відповідач ОСОБА_5 знав ще до моменту вчинення оспорюваного правочину.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був повідомленим у передбаченому законом порядку, звернувся до суду з заявою у якій прохає справу розглядати у його відсутності, з позовом не згідний.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_4 в судовому засіданні позову не визнав і заперечуює проти його задоволення. Заперечуючи проти позову посилається на наступні обставини: відповідно до вимог чинного законодавства власник майна має право володіння, користування і розпорядження своїм майном. Перебування майна у заставі не позбавляє власника права на належне йому майно. Маючи право розпорядитися належним йому майном відповідач ОСОБА_2, з дотриманням положень ст. 655,658 ЦК України, 14.11.20009 року відчужив належний йому транспортний засіб відповідачеві, уклавши біржову угоду купівлі-продажу автомобіля засіб MITSUBISHI CANTER, 2004 року випуску. При укладенні біржоврї угоди, як і під час реєстрації автомобіля в Ковельському МРЕВ, відомості щодо наявності обтяжень на зазначений транспортний засіб були відсутні. Оскільки власник автомобіля ОСОБА_2 не повідомив відповідачеві про наявність будь-яких обтяжень і наявність таких обтяжень не була виявлена ні при знятті автомобіля з обліку 14 листопада 2009 року, ні при постановці на облік 18 листопада 2009 року, відповідач не міг знати про наявність прав інших осіб на придбаний транспортний засіб. За змістом ст. 677 ЦК України та ст. 15 Закону України "Про заставу" переважне право на задоволення вимог із заставленого майна заставодержатель набуває з моменту внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Згідно з даними ДП "Інформаційний центр" обтяження автомобіля, який був предметом оспорюваної біржової угоди, було зареєстроване позивачем лише 23 листопада 2009 року, тобто коли відповідач ОСОБА_5 вже був власником транспортного засобу. Оскільки учасниками оспорюваної біржової угоди було дотримано загальних вимог ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, підстави, передбачені ч.1 ст. 215 ЦК України , щодо недійсності правочину, відсутні. У відповідності до положень ст. 10,12 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається добросовісним набувачем згідно з ст. 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяженння цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами. Тож як добросовісний набувач відповідач не може бути позбавлений прав на набуте ним майно.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 і ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній.... справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні сторони визнали і не заперечили чинності укладеного 15 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" та ОСОБА_2 Договору поставки №365/9, за умовами якого позивач зобов*язався поставити і передати у власність ОСОБА_2 товар, у асортименті та кількості, визначеному накладними, а ОСОБА_2 зобов*язався прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах відтермінування платежу 100 відсотків на 3 календарних дні з моменту відвантаження Товару; чинності укладеного 11 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем договору застави, в забезпечення зобов*язнь за договором поставки, згідно якого відповідачем ОСОБА_2 було передано позивачеві в заставу автотранспортний засіб MITSUBISHI CANTER, 2004 року випуску. Визнали відповідачі і ту обставину, що переданий відповідачем ОСОБА_2 в заставу транспортний засіб був відчужений заставодавцем без згоди позивача, як заставодержателя, відповідачеві ОСОБА_5 Зазначені обставини доводяться, також копіями відповідних договорів, а також копією біржової угоди, що маються в матеріалах цивільної справи.

У той же час представник позивача визнала ту обставину, що обтяження автомобіля, який був предметом оспорюваної біржової угод, було зареєстроване позивачем у Державному реєстрі застав рухомого майна лише 23 листопада 2009 року, тобто коли відповідач вже був власником зазначеного майна. Зазначена обставина доводиться, також, витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 25902164 від 12.01.2010 року.

У заперечення позову відповідачі покликаються на ту обставину, що відповідач ОСОБА_2, як заставодавець, не був позбавлений, як власник заставленого майна, права розпоряджатися заставленим майном, у зв*язку з чим правочин, щодо відчуження заставодавцем ОСОБА_6 заставленого майна не суперечить вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, такі висновки відповідачів не ґрунтуються на Законі. Так, за змістом ч.2 ст.586 ЦК України, ч.2 ст. 17 Закону України "Про заставу" заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його у користування іншій особі, або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.7 Договору застави, укладеного позивачем та відповідачем ОСОБА_2 11 листопада 2009 року предмет застави, а також права на нього не можуть бути використані заставодавцем в якості будь-яких цивільно-правових та господарських договорів, наступна застава Предмету застави допускається лише за згодою заставодержателя.

Таким чином згода позивача, як заставодержателя на відчуження автомобіля, який є предметом застави, є обов*язковою, а відповідно правочини, тобто біржові угоди, за якими заставлене майно було відчужене відповідачем ОСОБА_2 відповідачеві ОСОБА_5 суперечать як Цивільному Кодексу, так і Закону України "Про заставу".

Заперечуючи проти позову представник відповідача ОСОБА_4 посилається на ст. 677 ЦК України та ст. 15 Закону України "Про заставу", за змістом яких переважне право на задоволення вимог із заставленого майна заставодержатель набуває з моменту внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Вважає, що учасниками оспорюваних біржових угод було дотримано загальних вимог ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому вважає що підстави, передбачені ч.1 ст. 215 ЦК України , щодо недійсності правочину, відсутні. Посилається, також, на ст. 10 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 388 Цивільного кодексу України .

Разом з тим, на думку суду, та обставина, що Законом України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а саме статтею 10 зазначеного Закону, передбачені наслідки відчуження рухомого майна боржником, який не мав на це права, законодавець не позбавляє обтяжувача права обрати будь-який, з передбачених чинним законодавством, способів захисту своїх порушених прав, про що свідчить і судова практика (Ухвала колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 06 серпня 2008 року, якою визнано підставними вимоги обтяжувача, щодо визнання недійсною біржової угоди, щодо відчуження боржником заставленого майна без згоди обтяжувача, хоча згідно ч.3 ст. 9 ЗУ " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження" ). Зокрема, ст.10 ЗУ " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", як і ст. 9 Зазначеного Закону не вказують на законність правочинів, укладених особою, яка не мала на це права, як то відчуження боржником заставленого майна без згоди обтяжувача. Крім цього, за змістом ч.3 ст. 577 ЦК України та ст.. 15 ЗУ " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" внесення запису, щодо договору застави рухомого майна, до Державного реєстру застав рухомого майна є не обов*язком заставодержателя або заставодавця, а їх правом. Крім цього, згідно ст. 16 ЗУ "Про заставу" право застави виникає з моменту укладеня договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору…. Реєстрація застави не пов*язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави. Тож суперечать Цивільному Кодексу України та Закону України "Про заставу", як правочини, щодо відчуження боржником без згоди обтяжувача заставленого майна, відомості про яке внесені до Державного реєстру застав рухомого майна, так і правочини, щодо відчуження боржником без згоди обтяжувача заставленого майна, відомостей про яке не внесено до Державного реєстру застав рухомого майна.

Відповідно до вимог ч.2 ст.586 ЦК України, ч.2 ст. 17 Закону України "Про заставу" заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно ж до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених ч.1-3,5 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки укладені між відповідачами біржові угоди суперечать вимогам ст. 17 Закону України "Про заставу", ч.2 ст.586 ЦК України, тобто за своїм змістом суперечать Цивільному Кодексу та іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, оспорювані біржові угоди слід визнати недійсними.

На підставі ст.15,30,60-62, 85, 212, 213, 215, 173,174,218 ЦПК України, ст.. ч.1 ст. 203, ст. 215, ч.2 ст. 586, ч.3 ст. 577 Цивільного Кодексу України, ст. 15,16,17Закону України "Про заставу", ст. 10 ЗУ " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання біржнової угоди недійсною задовільнити повністю.

Визнати недійсним біржовий договір (угоду) купівлі продажу транспортного засобу реєстраційний № 937510, а саме автомобіля марки MITSUBISHI CANTER, 2004 року випуску, тип вантажний вантажопасажирський, шасі НОМЕР_2, білого кольору, державний реєстраційний № НОМЕР_1 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 14 листопада 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" (код ЄДРПОУ 21736857) судові витрати у справі в сумі 27 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуюча: Т.М.Луньова