Вирок № 82295036, 06.06.2019, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 409/1279/19

Номер провадження № 1-кп/409/127/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року смт. Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.

за участю секретаря: Гойдіної Т.С.

з участю прокурора: Сопруна В.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисників: Кізіми В.В., Сімейка А.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду смт.Білокуракине кримінальне провадження за № 220190200000000038 від 22.05.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Рубіжне Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з вищою освітою, фізична особа-підприємець, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-5 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

27 квітня 2014 у м. Луганську створено організацію «ЛНР», одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (зокрема ст. ст. 2, 73), та яка відповідно доЗакону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною організацією, тобто стійким об`єднанням трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. При цьому, згідно із положеннями ст. 1 вказаного Закону організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Крім того, «Зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», затвердженим постановою Верховної Ради України №129-VIII від 27.01.2015; «Заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян»», схваленою постановою Верховної Ради України №145-VIII від 04.02.2015; «Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»», схваленою постановою Верховної Ради України №337-VIII від 21.04.2015, «ЛНР» визнано терористичною організацією.

Відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей 14.04.2017 № 222-ог та Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 99 (п. 20) суб`єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком: харчових продуктів у визначенні Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», які переміщуються у складі гуманітарних вантажів; лікарських засобів у визначенні Закону України «Про лікарські засоби» та виробів медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів; товарів та продукції (в тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об`єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням МТОТ та Мінекономрозвитку. При цьому, у відповідності до п. 21 вказаного порядку суб`єктам господарювання дозволяється переміщувати товари виключно залізничним транспортом.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про протиправність будь-яких поставок комерційної продукції на тимчасово окуповану територію Луганської області.

У зв`язку із викладеним, маючи на меті отримання прибутку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (досудове розслідування щодо якого здійснюється у кримінальному провадженні № 22018020000000017), розробив та організував протиправну схему поставок продуктів харчування, напоїв на вказану територію та їх реалізації незареєстрованим на підконтрольній українській владі території та у відповідності до законодавства України суб`єктам господарювання, які діють на території, підконтрольній «ЛНР».

Для чого, попередньо домовившись з іншими особами про вчинення злочину, використавши документи суб`єктів господарської діяльності, як тих, які діють на території України, так і суб`єктів господарювання-нерезидентів, зокрема договори (контракти) на поставку товарів, які укладені в порушення ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; організував вивезення з території України на територію Російської Федерації вказаної вище продукції для, нібито, подальшої їх доставки іноземним контрагентам.

При цьому, відповідно до відомого всім співучасникам злочину плану, зазначена продукція, шляхом надання митним органам РФ нової товарно-супровідної документації та внесенням змін до раніше оформлених документів, транзитом через територію РФ, через непрацюючі пункти пропуску та митні пости (зокрема «Довжанський», «Ізварине»), поверталась на територію України, яка на даний час підконтрольна терористичній організації «ЛНР», де передавалась у розпорядження представників незаконно діючих суб`єктів господарювання, зокрема ТОВ «Форс Плюс» (м. Луганськ, вул. Лутугинська, 18, оф.1, код «ЄДРЮО ЛНР» 6113511).

Наслідком описаної діяльності стало матеріальне забезпечення вказаної терористичної організації, оскільки її економічний блок отримав товарно-матеріальні цінності, що стало підставою для сталого функціонування її економіки, «військового» та «правоохоронного» підрозділів як невід`ємних елементів терористичної організації, та дозволило підтримати статус квазідержавного ієрархічного утворення як прикриття терористичної організації. А до «бюджету» терористичної організації, відповідно до діючих на підконтрольній їй території правил («законів»), надійшли грошові кошти у вигляді «податків та зборів», в тому числі, митних, сплачених при поверненні зазначених товарів на територію України за вказаним вище маршрутом.

ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, але не пізніше 11.01.2018, домовився з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (представником ТОВ «Форс Плюс», досудове розслідування щодо якого здійснюється у кримінальному провадженні № 22018020000000017) про доставку до м. Луганськ продуктів харчування (чіпсів картопляних) та напоїв (соків, нектарів, води) на загальну суму 19 928 доларів США (відповідно до курсу гривні до долара США станом на дату складання митної декларації UA807190/2018/000503 від 11.01.2018 (28,328813) - 564 536, 59 грн.

У цей же період, для транспортування вказаних товарів ОСОБА_2 залучений перевізник - ФОП ОСОБА_1 , який знаючи про дійсне місце доставки зазначених товарів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, надав транспортні засоби (сідловий тягач та напівпричіп (державні реєстраційні номери НОМЕР_1 НОМЕР_2 )), залучив до описаної протиправної діяльності водія ОСОБА_6 , якому доручив керувати такими транспортними засобами та керував діями останнього під час перевезення зазначеного вантажу.

З метою подальшої реалізації зазначеного злочинного плану, для вивезення вказаної продукції з території України до Російської Федерації та її митного оформлення ОСОБА_2 використані документи, складені від імені посадових осіб ТОВ «ТРОТЕК ТРЕЙДИНГ» (м. Харків, вул. Клочковська, 174, код ЄДРПОУ 41348091) та LLC «LATTAKIA IMPORT GOODS» (Сирійська Арабська Республіка), відповідно до яких місцем доставки є м . Латакія (Сирійська Арабська Республіка), а місцем розвантаження - Новоросійський західний ММП (м. Новоросійськ, РФ), а також документи, надані ОСОБА_1 (копії дозвільних документів, паспорта водія, посвідчення водія, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів).

Виконуючи вказівки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_6 , після в`їзду на територію РФ надав до Таганрозького митного поста (н.п. Матвіїв-Курган Ростовської області, РФ) документи щодо зміни місця доставки товару (контракт, укладений між ТОВ «ТРОТЕК ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «Форс Плюс», специфікацію, комерційний інвойс, довіреності, розпорядження постачальника, лист з проханням зміни пункту доставки товару), відповідно до яких новим вантажоодержувачем є ТОВ «Форс Плюс». Після оформлення відповідної транзитної декларації (транзит по маршруту митний пост «Таганрозький» - митний пост «Новошахтинськ»), описаний товар доставлений в м. Луганськ та переданий на користь ТОВ «Форс Плюс».

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.258-5 ч.2 КК України- фінансування тероризму, тобто дії, вчинені з метою матеріального забезпечення терористичної організації, вчинені з корисливих мотивів, за попередньою змовою

групою осіб.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою провину та розкаявся у вчиненому.

29.05.2019 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області Кобилянським А.Г., з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-5 ч.2 КК України.

За вказаною угодою сторони погодили покарання за ч.2 ст.258-5 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років, без застосування до ОСОБА_1 додаткових покарань, передбачених санкцією статті обвинувачення, тобто без позбавлення права обіймати певні посади та без позбавлення права займатися певною діяльністю, без конфіскації особистого майна. На підставі ст.75 КК України- звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. У відповідності до вимог п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов"язки: періодично з"являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Сторони погоджуються, що вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.258-5 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів та має значну суспільну небезпечність.

Захисники не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, наявність міцних соціальних зв"язків та активна участь у суспільному житті.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Під час укладання угоди враховано, що ОСОБА_1 активно сприяв перебігу досудового розслідування, шляхом надання у своїх показаннях інформації щодо схеми та алгоритму незаконного перевезення і доставки на тимчасово окуповану територію України товарів, а також відомих йому причетних до цього осіб.

Окрім того, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості роботодавців у

м.Рубіжне Луганської області, адже воно знаходиться у зоні проведення Операції

Об`єднаних сил, у ОСОБА_1 виникли труднощі у пошуку іншої роботи, що як

наслідок призвело до описаного вище способу заробітку. Вказане, а також показання

самого ОСОБА_1 , свідчать про вчинення ним даних кримінальних правопорушень

внаслідок збігу тяжких особистих та інших обставин, адже була наявна потреба у

заробітку коштів на проживання.

У ОСОБА_1 відсутня судимість, кримінальні правопорушення попередньо

не вчиняв, за місце проживання характеризується позитивно, протягом тривалого часу

є фізичною особою-підприємцем, яка займається вантажними перевезеннями, має

постійне місце проживання та родину. Все це свідчить про наявність міцних соціальних

зв`язків та активну участь у суспільному житті.

З огляду на викладене, враховуючи, що прокурор, обвинувачений та захисники просили затвердити угоду про винуватість, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475, КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 29 травня 2019 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області Кобилянським А.Г. та Маянцевим О.Є. про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 220190200000000038 від 22.05.2019 року.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-5 ч.2 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.258-5 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, міру покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю та без конфіскації всього належного йому майна.

На підставі ст.75 КК України- звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.

У відповідності до вимог п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його негайно з -під варти.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, захисниками виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через, Білокуракинський районний суд Луганської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя О.Г.Третяк