Ухвала суду № 8229136, 16.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО БАНКРУТСТВО

16.02.10р.                               № 04-05/45-6-9б                                                   

за заявою кредитора (заявника) Приватного підприємства „Лак Стар”, м.Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ35270342)

до боржника Приватного підприємства „Агротехмаркет”, м.Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ24811370)

про визнання банкрутом

Суддя Б.Д.Плотніцький

Представники:

Від заявника:

Від боржника:

В засіданні брали участь:

До господарського суду 11.02.2010р. надійшла заява Приватного підприємства „Лак Стар”, м.Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ35270342) про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „Агротехмаркет”, м.Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ24811370) внаслідок фінансової неспроможності боржника.

В заяві про порушення справи про банкрутство заявник посилається на наявність у боржника заборгованості у сумі 1029238 грн. 81 коп.

Розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне:

У відповідності з п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписом ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В силу п.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно ст.1 вказаного Закону безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

В заяві про порушення справи про банкрутство кредитор посилається на укладений з боржником договір №8010806/АТМ від 04.01.2008р., непроведення боржником в повному обсязі оплати за поставлені кредитором матеріали, направлену боржнику претензію №9032001 від 20.03.2009р. та відповідь боржника на претензію №4/7 від 16.04.2009р., а також на підписані з боржником акти звірки розрахунків від 24.02.2009р., від 11.03.2009р. та від 31.03.2009р.

Згідно п.8 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора додаються: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Враховуючи, що відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Таким чином, у відповідності із Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

При цьому, настання передбаченого договором строку виконання грошового зобов’язання не є тією обставиною, з якою Закон про банкрутство пов’язує безспірність грошових вимог.

Звернення до державної виконавчої служби за примусовим виконанням грошових вимог - це право кредитора, але щоб відкрити процедуру банкрутства, воно має бути реалізоване.

У відповідності з п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов’язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”.

При цьому, надані заявником копії заочного рішення від 16.10.2009р., виконавчого листа від 16.09.2009р. та постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджує наявність примусового виконання рішення про стягнення з боржника на користь Шараєвської Т.Б. заборгованості по заробітній платі у сумі 5889,21грн., компенсації за невикористану відпустку у сумі 1766,20 грн., середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 5162,74грн. та моральної шкоди у сумі 2000 грн.

Тобто вказані документи не є доказом звернення заявника до органів державної виконавчої служби щодо стягнення заборгованості у сумі 1029238 грн. 81 коп. по договору №8010806/АТМ від 04.01.2008р.

Визнана боржником претензія та акти звірок не є доказами, які б свідчили про безспірність грошових вимог (постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство”, постанова Верховного суду України від 17.10.2006р. по справі №3/157)

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що в заяві про порушення справи кредитором не викладені обставини, що підтверджують факт неплатоспроможності боржника.

При цьому, належні докази, які є підставою для порушення справи про банкрутство, до заяви не додані.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що заява кредитора про визнання боржника банкрутом подана без дотримання вимог частини 3 статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме за відсутності доказів неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора протягом трьох місяців після пред’явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги.

Зазначене збігається також з правовою позицією Верховного суду України, що викладена у постанові від 17.10.2006р. по справі №3/157, згідно з якою:

1.          вимоги кредиторів набувають характер безспірних, якщо вони підтверджуються відповідними документами, зокрема виконавчими;

2.          настання строку виконання зобов’язань не є обставиною, з якою Закон про банкрутство пов’язує без спірність грошових вимог;

3.          виконавчі документи мають бути пред’явлені до виконання і після цього повинно пройти три місяці.

Згідно ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону, а також з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно п.7 ст.7 вказаного Закону заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:

- докази обґрунтованості вимог кредитора;

- інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

З огляду на вищевикладене, заява про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню без розгляду на підставі п.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Господарський суд зауважує, що вищевказані недоліки вже були підставою повернення заяви ПП „Лак Стар”, м.Краматорськ про порушення справи про банкрутство ПП „Агротехмаркет” м.Краматорськ (ухвали господарського суду від 21.04.2009р. №04-05/27-21-9Б, від 24.07.2009р. №04-05/27-48-9Б та 28.09.2009р. №04-05/27-59-9Б).

Відповідно до п.2 ст.9 вказаного закону повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.1, п.3 ст.6, пунктами 1, 7 ст.7, п.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, пунктами 3, 10 ст.63, ст.86 ГПК України господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного підприємства „Лак Стар”, м.Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ35270342) про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „Агротехмаркет”, м.Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ24811370) повернути без розгляду разом з доданими до неї документами.

Додаток: заява з доданими документами.

Суддя           

Вик. тел.

Надруковано примірників - :

- господарському суду Донецької області,

- сторонам,