Рішення № 8228956, 09.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.10 р.                     Справа № 25/5                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ

до відповідача закритого акціонерного товариства „Белокаменські вогнетриви” м. Соледар Донецької області

про стягнення 11245грн.17коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Філімонова К.І. – юрисконсульт (довіреність № 9 від 14.01.2010);

від відповідача: Нізієнко О.О. – юрисконсульт (довіреність № б/н від 05.11.2009)

          Позивач – дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства „Белокаменські вогнетриви” м. Соледар Донецької області про стягнення 11245грн.17коп., у тому числі основний борг в сумі 7211грн.20коп., пеня в сумі 1389грн.17коп., штраф 7% в розмірі 720грн.17коп., індекс інфляції в сумі 1492грн.71коп. та 3% річних в сумі 431грн.92коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір № 116-693 на транспортування природного газу від 29.11.2006, додаткову угоду № 1 від 11.01.2007 до договору № 116-693 на транспортування природного газу від 29.11.2006, додаткову угоду № 2 від 14.05.2007 до договору № 116-693 на транспортування природного газу від 29.11.2006, додаткову угоду № 3 від 10.12.2007 до договору № 116-693 на транспортування природного газу від 29.11.2006, акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу від 31.01.2008, від 28.02.2008, від 31.03.2008, акт звірки розрахунків станом на 30.06.2008.

          Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2010 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні суду надав для залучення до матеріалів справи копію довідки з ЄДРПОУ № 02-20-266, відзиву на позовну заяву або пояснень щодо заявлених позовних вимог не представив.

В силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

          29.11.2006 між дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерного компанії „Нафтогаз України” (Газотранспортне підприємство) та закритим акціонерним товариством „Белокаменські вогнетриви” (Замовник) був укладений договір № 116-693 на транспортування природного газу, відповідно до якого Газотранспортне підприємство зобов’язалося здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу Замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення – газорозподільної станції, а Замовник, в свою чергу, зобов’язався сплатити за транспортування газу встановлену плату.

          11.01.2007, 14.05.2007 та 10.12.2007 Сторони підписали додаткові угоди № 1, № 2 та № 3, відповідно, до договору № 116-693 на транспортування природного газу від 29.11.2006, відповідно до яких пролонговували строк дії договору, змінювали тарифи на послуги з транспортування природного газу та вносили зміни та доповнення в розділи стосовно предмету договору, порядку оформлення здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, порядку та умов проведення розрахунків.

          На виконання умов зазначеного договору позивач в січні 2008р. – березні 2008р. надав відповідачу послуги з транспортування природного газу загальним обсягом 530,00тис.куб.м на загальну суму 31229грн.60коп.

          Тариф на транспортування 1000куб.м газу по магістральним трубопроводам ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, визначений в п. 5.1. договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 10.12.2007 до договору) на період надання послуг (січень-березень 2008р.) складав 58,92грн. з ПДВ.

          Зазначений тариф розрахований відповідно до постанови НКРЕ України від 21.06.2007 № 775 „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу”.

          Факт отримання відповідачем природного газу в зазначеному об’ємі та на вказану суму підтверджується актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу від 31.01.2008, від 28.02.2008 та від 31.03.2008.

Вказані акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу підписані та скріплені печаткою відповідача без зауважень та заперечень.

          У відповідності з п. п. 4.4., 6.2. договору акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством. Оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в наступному порядку:

- 90% вартості послуг по транспортуванню запланованого місячного обсягу газу оплачується Замовником в строк до 30-го числа місяця, в якому ці послуги надаються;

- остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу в звітному місяці здійснюється Замовником на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу в строк до 15-го числа, наступного за звітним місяця.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

          В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання по оплаті послуг з транспортування природного газу виконав не в повному обсязі та з простроченням строків оплати, передбачених умовами договору.

          Загальна сума заборгованості за надані послуги за період січень 2008р. – березень 2008р. становить 7211грн.20коп.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 7211грн.20коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 ГПК України, не спростував, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 7.2. договору, положення ст. 231 ГК України та ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 1389грн.17коп.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений, тому сума пені також підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції та 3% річних. Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 1492грн.71коп., 3% річних – 431грн.92коп.

Нарахування інфляційних та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, розмір індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку судом перевірений, отже інфляційні в сумі 1492грн.71коп. та 3% річних в сумі 431грн.92коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 7% штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується, конкретний її розмір або спосіб нарахування.

Пунктом 2 ч. 2 статті 231 ГК України закріплено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов:

-          якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;

-          якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються;

-          якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Отже, для застосування до спірних правовідносин ч. 2 статті 231 ГК України необхідно встановити наявність обставин, з якими законодавець пов`язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.

Предметом спору у даній справі є правовідносини з приводу прострочення виконання грошового зобов`язання, а не зобов`язання, пов`язаного з обігом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а тому, дія правової норми, закріпленої ч. 2 статті 231 ГК України, на них поширюватись не може.

          Таким чином, з урахуванням приписів ст. 231 ГК України, позивачу в вимогах про стягнення 7% штрафу слід відмовити за необґрунтованістю.

          З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

           Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ до закритого акціонерного товариства „Белокаменські вогнетриви” м. Соледар Донецької області про стягнення 11245грн.17коп., у тому числі основний борг в сумі 7211грн.20коп., пеня в сумі 1389грн.17коп., штраф 7% в розмірі 720грн.17коп., індекс інфляції в сумі 1492грн.71коп. та 3% річних в сумі 431грн.92коп., задовольнити частково в сумі 10525грн.00коп., у тому числі основний борг в сумі 7211грн.20коп., пеня в сумі 1389грн.17коп., індекс інфляції в сумі 1492грн.71коп. та 3% річних в сумі 431грн.92коп.

В частині стягнення 7% штрафу в розмірі 720грн.17коп. відмовити за необґрунтованістю.

          Стягнути з закритого акціонерного товариства „Белокаменські вогнетриви” (84546, м. Соледар Донецької області, вул. Октябрьська, 96, код ЄДРПОУ 32131555) на користь дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) основний борг в сумі 7211грн.20коп., пеню в сумі 1389грн.17коп., індекс інфляції в сумі 1492грн.71коп., 3% річних в сумі 431грн.92коп., держмито в сумі 105грн.25коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 220грн.90коп.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3 примірники:

1 прим. – до справи

1 прим. – позивачу

1 прим. – відповідачу