Рішення № 8228942, 11.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.10 р.                     Справа № 15/347                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Докучаєвськ Донецької області” (код ЄДРПОУ 09334205)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма “Родник” с. Стила (код ЄДРПОУ 13504972)

про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40 від 24.10.2006 р. у розмірі 3525239,72 грн., звернення стягнення на рухоме майно, передане в заставу банка за договором застави майна № 105 від 24.10.2006 р., із застосуванням способу реалізації майна – продаж майна шляхом проведення публічних торгів

за участю представників сторін:

від позивача: Короткова Т.М. за довіреністю № 1771 від 27.11.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Докучаєвськ Донецької області” до товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма “Родник” с. Стила про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40 від 24.10.2006 р. у розмірі 3525239,72 грн., звернення стягнення на рухоме майно, передане в заставу банка за договором застави майна № 105 від 24.10.2006 р., із застосуванням способу реалізації майна – продаж майна шляхом проведення публічних торгів.

Ухвалою суду від 18.12.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/347, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 18.12.2009 р., 14.01.1010 р. відповідач в судові засідання 14.01.2010 р., 11.02.2010 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2006 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма “Родник” та публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Докучаєвськ Донецької області” уклали договір № 40 про відкриття кредитної лінії, згідно якого банк (позивач) за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику (відповідачу) кредит шляхом відкриття відновлювальної, відзивної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3400000,00 грн., на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2 кредитного договору передбачено, що датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 19.10.2009 р. Ліміт кредитування зменшується згідно з наступним графіком: з 01.10.2009 р. – 900000,00 грн., з 20.10.2009 р. – 0 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору (з урахуванням договору про внесення змін № 2 від 01.07.2008 р. до кредитного договору) проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17% річних, комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом сплачується щомісячно у розмірі 2% річних від фактичної заборгованості.

Згідно п. 3.2 кредитного договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20639351441211 на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту або шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 20639351441211 позичальника на його поточний рахунок № 26008301783254 для здійснення виплат заробітної плати.

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком 10, 20, 30 (31) з поточного рахунку позичальника № 26008301783254 на рахунок № 20684351441211.

Пунктом 3.5 кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін № 2 від 01.07.2008 р. до договору № 40 про відкриття кредитної лінії від 24.10.2006 р.) передбачено, що комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом у розмірі 2% річних від фактичної заборгованості нараховується в останній робочий день кожного місяця за період з першого по останній календарний день поточного місяця та сплачується позичальником в останній робочий день поточного місяця згідно наданих банком рахунків на рахунок № 35782301441211. За грудень 2008 р. комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом нараховується 25 грудня за період з 1 по 31 грудня та сплачується позичальником достроково з остаточним завершенням в останній робочий день грудня.

Відповідно до п. 3.6 договору у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2 договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 34% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється цим договором.

Згідно п. 7.1 кредитного договору він набав чинності з моменту підписання його сторонами, за виключенням умов, порядок набрання якими чинності передбачений даним договором.

Відповідно до п. 7.4 кредитного договору він діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь–яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Договір № 40 про відкриття кредитної лінії від 24.10.2006 р. (з урахуванням договору про внесення до нього змін № 2 від 01.07.2008 р.) підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

Факт отримання відповідачем кредиту в сумі 3400000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 23.10.2006 р. на суму 1739782,34 грн., № 2 від 23.10.2006 р. на суму 560217,65 грн., № 3 від 23.10.2006 р. на суму 94100,00 грн., № 4 від 23.10.2006 р. на суму 151439,27 грн., № 5 від 16000,00 грн., № 6 від 23.10.2006 р. на суму 20000,00 грн., № 8 від 23.10.2006 р. на суму 269889,75 грн., № 9 від 23.10.2006 р. на суму 26342,75 грн., № 10 від 23.10.2006 р. на суму 35655,54 грн., № 11 від 23.10.2006 р. на суму 8741,40 грн., № 12 від 23.10.2006 р. на суму 3788,51 грн., № 13 від 25.10.2006 р. на суму 105129,13 грн., № 14 від 24.10.2006 р. на суму 30000,00 грн., № 15 від 23.10.2006 р. на суму 16907,44 грн., № 16 від 24.10.2006 р. на суму 5791,07 грн., № 17 від 24.10.2006 р. на суму 39170,40 грн., № 18 від 24.10.2006 р. на суму 6611,85 грн., № 19 від 24.10.2006 р. на суму 4110,95 грн., № 20 від 24.10.2006 р. на суму 16321,95 грн., № 21 від 25.10.2006 р. на суму 250000,00 грн., а також відповідними розпорядженнями бухгалтерії, відомостями руху коштів. Завірені копії платіжних доручень та розпоряджень бухгалтерії, а також оригінали відомостей руху коштів містяться в матеріалах справи.

В забезпечення виконання вимог, що випливають з кредитного договору № 40 від 24.10.2006 р. про відкриття кредитної лінії, був укладений договір застави майна № 105 від 24.10.2006 р. між акціонерним комерційним промислово–інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство, заставодержатель) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Докучаєвськ Донецької області” та товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма “Родник” (заставодавець).

Пунктом 1.1 договору застави (з урахуванням договору про внесення змін № 1 до договору застави майна № 105 від 24.10.2006 р.) передбачено, що заставодавець зобов’язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути заставодержателю 19.10.2009 р. кредит у розмірі 3400000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 17% річних, які нараховуються банком 10, 20, 30 (31), при цьому 10 числа – з 1 по 9 число включно, 20 числа – з 10 по 19 число включно, 30 (31) числа – з 20 по останній календарний день поточного місяця включно та сплачуються позичальником щодекадно на протязі 10 банківських днів після нарахування 10 та 20 числа. Відсотки, що нараховані 30 (31) числа сплачуються у останній робочий день поточного місяця; комісійну винагороду за управління фінансовим кредитом щомісячно у розмірі 2% від фактичної заборгованості, яка нараховується щомісячно у останній робочий день поточного місяця за період з першого по останній календарний день поточного місяця та сплачується в останній робочий день поточного місяця; сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору.

Згідно п. 1.2 договору застави предметом застави є техніка (майно):

–          трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006428, двигун № RG6090L008483, реєстраційний номер № ТК13167 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324535 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду;

–          трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006447, двигун № RG6090L008511, реєстраційний номер № ТК17064 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324538 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду;

–          трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006445, двигун № RG6090L008637, реєстраційний номер № ТК17063 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324537 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду;

–          трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006462, двигун № RG6090L008491, реєстраційний номер № ТК17062 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324536 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду;

–          трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006383, двигун № RG6090L008601, реєстраційний номер № ТК13165 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324534 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду.

Відповідно до п. 1.4 договору застави сторони цього договору оцінюють майно ринковою вартістю 5559300,00 грн., оціночною вартістю для застави 3475910,00 грн.

Згідно п. 3.1.5 договору застави у випадку невиконання зобов’язань за цим та/або за кредитним договором, а також у випадку ліквідації чи реорганізації (у будь–який спосіб), звернути стягнення на майно та реалізувати його.

Пунктом 5.2 договору застави передбачено, що звернення стягнення на майно відбувається у відповідності до чинного законодавства будь–яким із наступних позасудових способів на вибір заставодержателя: заставодержатель самостійно реалізує майно за заставною вартістю шляхом укладення договору купівлі–продажу майна з іншою особою – покупцем або на публічних торгах; за вимогою заставодержателя заставодавець зобов’язаний передати майно заставодержателю у власність за заставною вартістю.

Відповідно до п. 5.3 договору застави в іншому випадку заставодержатель звертається до господарського суду з вимогою про звернення стягнення на майно та його реалізацію одним із способів, обраним заставодержателем та вказаним у п. 5.2 цього договору. Після отримання рішення господарського суду на користь заставодержателя майно може бути реалізовано обраним заставодержателем способом згідно п. 5.2 цього договору самостійно.

Пунктом 5.6 договору застави передбачено, що у разі звернення стягнення на майно за рахунок коштів від реалізації цього майна відшкодовуються зобов’язання заставодавця по кредитному договору як ті, по яких строк виконання вже наступив, так і ті, по яких строк виконання наступить у майбутньому.

Згідно п.п. 7.2, 7.3 договору застави він набрав чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання зобов’язань заставодавцем за кредитним договором (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Договір застави майна № 105 від 24.10.2006 р. (з урахуванням договору про внесення до нього змін № 1 від 01.07.2008 р.) підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

Відомості про обтяження заставою вищевказаного майна за договором застави були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 9804702 від 01.11.2006 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

01.10.2009 р. позивач надіслав відповідачу лист № 755 від 01.10.2009 р. з повідомленням про виникнення простроченої заборгованості у зв’язку з порушенням відповідачем графіку погашення кредиту в частині сплати 2,5 млн. грн. до 30.09.2009 р. Факт відправлення позивачем та отримання відповідачем даного листа підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 03.10.2009 р. представнику відповідача. Завірені копії листа та повідомлення містяться в матеріалах справи.

Позивач повторно надіслав відповідачу лист № 801 від 20.10.2009 р., в якому повідомив відповідача про повне невиконання ним зобов’язань по поверненню кредиту в сумі 3400000,00 грн. в строк до 19.10.2009 р., у зв’язку з чим на підставі кредитного договору позивач за неправомірне використання кредиту почав нарахування відсотків за процентною ставкою 34% річних. Факт відправлення позивачем та отримання відповідачем даного листа підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 27.10.2009 р. представнику відповідача. Завірені копії листа та повідомлення містяться в матеріалах справи.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 826 від 27.10.2009 р. з вимогою погасити заборгованість по кредиту в сумі 3400000,00 грн., відсоткам за період з 01.10.2009 р. по 19.10.2009 р. в розмірі 52160,95 грн. Факт відправлення позивачем та отримання відповідачем даного листа підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 03.11.2009 р. представнику відповідача. Завірені копії листа та повідомлення містяться в матеріалах справи.

Позивач повторно надіслав претензію № 937 від 27.11.2009 р. з вимогою погасити заборгованість по кредиту в сумі 3400000,00 грн., відсоткам за період з 01.10.2009 р. по 19.11.2009 р. в розмірі 81272,60 грн., прострочені комісійні доходи за управління фінансовим кредитом в сумі 5775,34 грн. Факт відправлення позивачем та отримання відповідачем даного листа підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 02.12.2009 р. представнику відповідача. Завірені копії листа та повідомлення містяться в матеріалах справи.

Відповідач вимоги позивача не виконав. Листи та претензії залишив без відповіді та задоволення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором № 40 про відкриття кредитної лінії від 24.10.2006 р. (не повернув у встановлений договором строк кредитні кошти, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами та комісію за управління фінансовим кредитом), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 3525239,72 грн., а саме: за кредитом в сумі 3400000,00 грн., по відсотках за користування кредитом в розмірі 113875,34 грн., по сплаті комісії за управління кредитом в розмірі 11364,38 грн.

06.01.2010 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вих. № 09-1 від 06.01.2010 р.). Відповідно до вказаної заяви до стягнення заявлено 3535998,62 грн., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 3400000,00 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 122026,02 грн., заборгованість по комісії за управління фінансовим кредитом 13972,60 грн. (до заяви додані нові акти звірки виконання позичальником умов спірного кредитного договору). Факт направлення вказаної заяви позивачем відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2138 від 06.01.2010 р., копія якого міститься в матеріалах справи. Про збільшення позивачем суми позову суд зазначив в ухвалі від 14.01.2010 р., якою відклав розгляд справи на 11.02.2010 р.

Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав збільшені позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 40 про відкриття кредитної лінії від 24.10.2006 р. (з наступними змінами) є кредитним договором, правовідносини за яким врегульовані ст. 1054 Цивільного кодексу України, згідно якої банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Статтею1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором та приписів чинного законодавства щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, відповідач до суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 3400000,00 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 122026,02 грн., заборгованості по комісії за управління фінансовим кредитом 13972,60 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач просив суд звернути стягнення на рухоме майно, передане в заставу банка за договором застави майна № 105 від 24.10.2006 р., із застосуванням способу реалізації майна – продаж майна шляхом проведення публічних торгів.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов наступного висновку:

За своєю правовою природою договір № 105 від 24.10.2006 р. є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Відповідно до ст. 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідач у даній справі є заставодавцем, який несе відповідальність за зобов'язаннями перед заставодержателем в межах суми, вирученої від реалізації заставленого майна.

Згідно ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє обтяжувача права звернутися до суду.

Згідно статей 26, 30 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно.

Статтею 21 Закону України „Про заставу” передбачено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Договором застави № 105 від 24.10.2006 р. сторони обумовили право заставодержателя на такий спосіб звернення стягнення на предмет застави, тому вимогу позивача про звернення стягнення на рухоме майно, передане в заставу банка за договором застави майна № 105 від 24.10.2006 р., із застосуванням способу реалізації майна – продаж майна шляхом проведення публічних торгів, суд вважає обґрунтованою, тому вона підлягає задоволенню.

В позовній заяві позивач просив суд додатково стягнути з відповідача витрати на реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження у сумі 34,00 грн.

Позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими з наступних підстав:

По–перше, позивач не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт оплати позивачем витрат на реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження у сумі 34,00 грн. При цьому такі витрати не були заявлені як фактичні збитки для позивача.

По–друге, витрати на реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження не є судовими витратами згідно ст. 44 ГПК України.

У п. 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02–5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК України судовими витратами є пов’язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи згідно ст. 30 ГПК України. Крім того до інших витрат, пов’язаних з розглядом господарських спорів, можна віднести витрати, понесені сторонніми підприємствами і організаціями у зв’язку із наданням документів або матеріалів, необхідних для вирішення господарського спору в порядку ст. 38 ГПК України, витрати на проведення огляду та дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження в порядку ст. 39 ГПК України, а також витрати, пов’язані з розглядом справи безпосередньо на підприємстві або в організації, яка є стороною по справі.

За вказаних обставин у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження у сумі 34,00 грн. необґрунтованими та недоведеними належним чином, тому відмовляє у їх задоволенні.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма “Родник” (юридична адреса: 87221, Донецька область, с. Стила, вул. Радянська, 5; код ЄДРПОУ 13504972; рахунок 26008301783254 в філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецької області”, МФО 334635) на користь публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (адреса: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Докучаєвськ Донецької області” (адреса: 85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Центральна, 47–А; код ЄДРПОУ 09334205; МФО 3342044; інші відомості в матеріалах справи відсутні) суму 3535998,62 грн. (а саме: заборгованість за кредитом в сумі 3400000,00 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 122026,02 грн., заборгованість по комісії за управління фінансовим кредитом 13972,60 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Звернути стягнення на наступне рухоме майно, передане в заставу банка за договором застави майна № 105 від 24.10.2006 р., із застосуванням способу реалізації майна – продаж майна шляхом проведення публічних торгів:

трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006428, двигун № RG6090L008483, реєстраційний номер № ТК13167 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324535 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду;

трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006447, двигун № RG6090L008511, реєстраційний номер № ТК17064 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324538 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду;

трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006445, двигун № RG6090L008637, реєстраційний номер № ТК17063 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324537 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду;

трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006462, двигун № RG6090L008491, реєстраційний номер № ТК17062 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324536 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду;

трактор John Deere 8430, 2006 року випуску, заводський номер № RW8430Р006383, двигун № RG6090L008601, реєстраційний номер № ТК13165 з комплектом противаги і кріпленням, в кількості 1 шт., який зберігається за адресою: Донецька область, Старобешевський район, с. Стила, вул. Радянська, 5; ринковою вартістю 1111860,00 грн., заставною вартістю 695182,00 грн.; правовстановлюючі документи: свідоцтво про реєстрацію АБ № 324534 від 19.10.2006 р., видане Старобешевською інспекцією Держтехнагляду.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження у сумі 34,00 грн.

В судовому засіданні 11.02.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя