Рішення № 8228759, 15.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.10 р.                     Справа № 14/25пн                               

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, ЄДРПОУ 01190043,

м.Київ в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та

телебачення, ЄДРПОУ 34926672, м.Донецьк

до відповідача 1. Виконавчого комітету Донецької міської ради, ЄДРПОУ 04052844,

м.Донецьк

до відповідача 2. Донецької обласної державної телерадіокомпанії, ЄДРПОУ 02841407,

м.Донецьк

до відповідача 3. Донецької міської ради, ЄДРПОУ 26502957, м.Донецьк

про визнання недійсним рішення та визнання права

Головуючий суддя Г.В. Левшина           

Суддя                     Г.Є. Курило

Суддя                     М.О.Лейба

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

від відповідача 3: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

                                                   Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 14.10. по 15.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Київ в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, до відповідача 2, Донецька обласна державна телерадіокомпанія, м.Донецьк, про:

- визнання недійсним з моменту винесення рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155/1 від 25.04.2000р. про надання Донецькій обласній телерадіокомпанії Державного комітету телебачення в постійне користування земельної ділянки площею 3,0587 га, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61;

- визнання за позивачем права на користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61, на якій розташовані будівлі та споруди (радіотелевізійні башти №№1, 2; будівля цеху РРЛ, будівля лебедочної №2; башта металева висотою 105 м. від 1980р. (РРЛ №3 (Н-105); будівля технічна (допоміжних служб (РРС) (2 пов.); сховище дизельного пального 1965р. (1 пов.); будівля лебедочної №1, які належать позивачу на праві повного господарського відання.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 09.09.2009р. №703 змінив предмет позову, заявивши вимоги про:

- визнання недійсним з моменту винесення рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155/1 про надання Донецькій обласній телерадіокомпанії Державного комітету телебачення в постійне користування земельної ділянки площею 3,0587 га, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61;

- визнання за позивачем права користування (на праві повного господарського відання) земельною ділянкою, розташованою за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61, в наступних розмірах: під радіотелевізійною баштою №1 – 0,5257 га., під радіотелевізійною баштою №2 – 0,4834 га., під радіотелевізійною баштою №3 – 0,0341 га., будівлею технічною (допоміжних служб (РРС)) – 0,0206 га.

Згідно з заявою від 03.02.2010р. №137 позивач змінив предмет позову в частині вимог про визнання права користування, зокрема, заявивши вимоги про визнання за ним права користування земельною ділянкою загальною площею 1,0644 га, розташованою за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61.

За таких обставин, фактично позивачем заявлені та судом розглянуті вимоги про:

- визнання недійсним з моменту винесення рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155/1 від 25.04.2000р. про надання Донецькій обласній телерадіокомпанії Державного комітету телебачення в постійне користування земельної ділянки площею 3,0587 га, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61;

- про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою загальною площею 1,0644 га, розташованою за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірну передачу відповідачем 1 у постійне користування відповідача 2 земельної ділянки, на якій розташовані об’єкти нерухомості, що належать на праві повного господарського відання позивачу.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву від 28.05.2008р. №455/05, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на законність рішення Донецької міської ради від 25.04.2000р. №155/1. Крім цього, як вказує відповідач 1, згідно протоколу наради при заступнику голови Держкомтелерадіо України з приводу розподілу земельної ділянки у користуванні позивача вже знаходиться земельна ділянка під двоповерховою будівлею цеху РРЛ та одноповерховою будівлею допоміжних служб. У запереченнях від 30.11.2009р. №734/05 відповідач 1 стверджує про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання за позивачем права користування спірною земельною ділянкою, зокрема, щодо самостійного визначення позивачем розміру спірної земельної ділянки без проведення дослідження спеціалістами.

Відповідач 2 у відзиві на позов без номера та дати, що надійшов на адресу суду 08.12.2009р., позовні вимоги не визнав з посилання на відсутність в нього повноважень розпоряджатись земельними ділянками.

Ухвалою від 10.11.2009р. до участі у справі в якості відповідача 3 залучено Донецьку міську раду, м.Донецьк.

Відповідач 3 надав відзив на позовну заяву від 09.12.2009р. №01/15-5889, в якому проти позовних вимог про визнання за позивачем права користування спірною земельною ділянкою заперечує, посилаючись на невідповідність вказаних вимог нормам Земельного кодексу України, Закону України „Про землеустрій”. Одночасно, відповідач 3 також стверджує про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо передачі позивачу спірної земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Рішенням виконавчого комітету Сталінської міської ради депутатів трудящих від 24.11.1954р. №42/1301 було відведено тресту „Сталінжитлобуд” комбінату „Сталіншахтобуд” під будівництво телевізійного центру у м.Сталіно земельну ділянку площею 2,5 га, на вільній від забудови площі, в кварталі клубу ім.Леніна. Одночасно, вказаним рішенням було вилучено із території клубу ім.Леніна земельну ділянку площею 2,5 га, яка знаходилась у користуванні металургійного заводу ім.Сталіна, для будівництва телевізійного центру.

14.04.1969р. згідно з наказом №69/81 начальника Донецького виробничо-технічного управління зв’язку та голови Комітету з радіовіщання та телебачення по Донецькій області здійснено передачу телевізійного центру (за винятком передаючих телевізійних пристроїв та ультракороткохвильових станцій з антенними спорудами) з підпорядкування Донецького ОПТУС Міністерства зв’язку УРСР до підпорядкування Комітету з радіовіщання та телебачення по Донецькій області.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради депутатів трудящих від 17.08.1972р. №16/300-6 було виділено Донецькому обласному комітету з телебачення та радіомовлення земельну ділянку площею 0,73 га за рахунок території скверу при палаці культури ім.Леніна та території СВПЧ №2.

17.01.1979р. рішенням №50-15 виконавчого комітету Донецької міської ради народних депутатів Донецькому радіотелецентру на займаній території дозволено будівництво профілакторія з технічного обслуговування передвижних засобів кольорового телебачення та відведено додатково для його розміщення земельну ділянку площею 0,015 га по вул.Телевізійній у Ленінському районі м.Донецька.

Згідно наказу від 06.04.1989р. №51-п начальника республіканської мережі магістральних зв’язків та телебачення №3 з 01.04.1898р. створений Ворошиловградський обласний радіотелевізійний передавальний центр. За змістом наказу Донецькому ОРТПЦ передано РРС Красноармійськ, РРС Маріуполь, Волноваха, Володарське, Донецьк, Ханжонково, Шахтарськ, Яснувата, Часів Яр, Краматорськ.

04.10.1991р. наказом Державного комітету України по зв’язку №101 створено на базі діючих структурних одиниць виробничого об’єднання радіомовлення, радіозв’язку і телебачення державні підприємства з підпорядкуванням їх ВО РРТ, зокрема, Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр.

Крім цього, 04.10.1991р. наказом Державного комітету України по зв’язку №102 створено на базі діючого виробничого об’єднання радіомовлення, радіозв’язку і телебачення концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення з 01.10.1991р.

За змістом п.2 вказаного наказу концерн є юридичною особою, діє на підставі статуту і в межах повноважень, переданих добровільно підприємствами, які увійшли до його складу, а також повноважень переданих йому від Державного комітету України по зв’язку.

25.04.2000р. виконавчим комітетом Донецької міської ради прийняте рішення №155/1, згідно якого вилучено з постійного землекористування ВАТ „Донецький металургійний завод” (раніше названого Донецький державний металургійний завод) земельну ділянку площею 0,1350 га під розміщення об’єктів соцкультпобуту, передбачену для надання Донецькій обласній державній телерадіокомпанії Державного комітету телебачення і радіотелемовлення у Ленінському районі за згодою землекористувача. Одночасно, вказаним рішенням було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 3,0587 га Донецькій обласній державній телерадіокомпанії Державного комітету телебачення і радіотелемовлення під розміщення існуючих будівель та споруд по вул.Куйбишева, 61 у Ленінському районі. Крім цього, згідно рішення вказану земельну ділянку надано Донецькій обласній державній телерадіокомпанії у постійне користування.

На підставі цього рішення, 21.08.2000р. Донецькій обласній державній телерадіокомпанії Державного комітету телебачення і радіо телемовлення видано Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів актів на право постійного користування за №7-99.

Рішенням від 08.06.2005р. №300/1 виконавчого комітету Ленінської районної ради було вирішено оформити право власності на будівлю цеху РРЛ літ.А-2 загальною площею 863,5 кв.м., будівлю допоміжних служб літ.Б-1 загальною площею 522,0 кв.м., лебедочну №1 літ.Г-1 загальною площею 13,0 кв.м., лебедочну №2 літ.Д-1 загальною площею 18,9 кв.м., розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61, за державою в особі Верховної ради України (в повному господарському віданні Державного підприємства Донецького обласного радіотелевізійного передавального центру).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 28.07.2005р. Управлінням комунального господарства Донецької міської ради, власником будівель, що розташовані по вул.Куйбишева, 61 у м.Донецьку є держава в особі Верховної ради України (в повному господарському віданні Державного підприємства Донецького обласного радіотелевізійного передавального центру).

Наказом від 20.07.2006р. №751 Міністерства транспорту та зв’язку України реорганізовано Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр шляхом його приєднання в якості відокремленого підрозділу (філії) до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Згідно п.2 наказу встановлено, що Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення є правонаступником прав та обов’язків Донецького обласного радіотелевізійного передавального центру.

За змістом наданих до матеріалів справи інвентарних карток обліку основних засобів №1751, 1546, 2213, 2205, 68, 69, 1129, 1751 на балансі Донецького обласного радіотелевізійного передавального центру знаходяться технічна будівля РРС 2-х поверх. 1980р. балансовою вартістю 286764 грн., технічна будівля РРС 1-х поверх. 1965р. балансовою вартістю 129043 грн., будівля лебедочної РРС в кількості 2 од. балансовою вартістю 500 грн., радіотелевізійна башта №1 1956р. 1 од. балансовою вартістю 261917 грн., радіотелевізійна башта №2 1965р. 1 од. балансовою вартістю 376707 грн., сховище дизельного пального 1965р. 1 од. балансовою вартістю 1956 грн., башта РРЛ Н-105 1980р. 1 од. балансовою вартістю 23531 грн.

12.04.2007р. між Державним підприємством „Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр” та Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення був підписаний передавальний акт, за яким державне підприємство передало всі свої майнові права та зобов’язання Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

За таких обставин, за висновками суду, до позивача на праві повного господарського відання перейшли будівлі та споруди (радіотелевізійні башти №№1, 2; будівля цеху РРЛ, будівля лебедочної №2; башта металева висотою 105 м. від 1980р. (РРЛ №3 (Н-105); будівля технічна (допоміжних служб (РРС) (2 по.); сховище дизельного пального 1965р. (1 пов.); будівля лебедочної №1, які належать позивачу на праві повного господарського відання, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61.

Виходячи зі змісту листа від 26.05.2000р. №01/20-1259 виконавчим комітетом Донецької міської ради повідомлено позивача про ті обставини, що на території по вул.Куйбишева, 61 у м.Донецьку крім його споруд та будівель, розташовані двоповерхова будівля цеху РРЛ, одноповерхова будівля допоміжних служб, дві телевізійні вежі та одна вежа РРЛ. Починаючи з 1976р. на різних рівнях розглядалось питання перспективи розміщення нових радіотелевізійних об’єктів по вул.Куйбишева, 61, внаслідок чого було прийняте рішення про розміщення їх в інших місцях. На виконання цього рішення в Петровському районі (кв.1407) була надана земельна ділянка площею 9,55 га для будівництва радіопередавальної станції Донецьким обласним радіотелевізійним передавальним центром. В даний час ця станція побудована і функціонує. Незважаючи на це, позивач до цього часу існує на земельній ділянці по вул.Куйбишева, 61. Держтелерадіо України розглянув питання, пов’язане з розподілом земельної ділянки відповідача 1 та дозволив відповідачу 2 оформити матеріали на земельну ділянку, де розташовані двоповерхова будівля цеху РРЛ; одноповерхова будівля допоміжних служб. Цю пропозицію було враховано при наданні земельної ділянки відповідачу 1, враховано також питання в’їзду та виїзду на територію. Вежі №№1, 2, що розташовані на території відповідача 1, в даний час не використовуються для роботи загальнодержавних телерадіоканалів. За таких обставин, відповідачем 2 було вказано на відсутність підстав для розгляду питання.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз’яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що при розгляді справи №14/25пн виникли питання щодо визначення розміру (площі та конфігурації) земельної ділянки, необхідної для обслуговування належних позивачу об’єктів, щодо встановлення наявності ознак нерухомого майна у цих об’єктах, виходячи з того, що розгляд вказаних питань потребував спеціальних знань, ухвалою від 26.06.2008р. судом було призначено судову експертизу по справі №14/25пн.

Проведення вказаної експертизи було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

20.01.2009р. до господарського суду Донецької області надійшло повідомлення від 10.01.2009р. №3398/23 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість проведення дослідження, внаслідок недостатності матеріалів для дослідження та відсутності фахівця у галузі радіорелейних мереж зв’язку.

Ухвалою від 03.02.2009р. провадження по справі було поновлено. Одночасно, ухвалами від 03.02.2009р. зобов’язано Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” надати наявні у нього документи щодо радіотелевізійних башт №№1, 2, будівлі цеху РРЛ, будівлі лебедочної №2, башти металевої висотою 105м від 1980р. (РРЛ №3 (Н-105), будівлі технічної (допоміжних служб (РРС) (2 пов.), сховища дизельного пального 1965р. (1 пов.), будівлі лебедочної №1 по вул.Куйбишева, 61 у м.Донецьку, зобов’язано Головне управління містобудування і архітектури Донецької міської ради, м.Донецьк надати наявну у нього документацію щодо будівництва вказаних об’єктів.

Крім цього, ухвалою від 03.02.2009р. зобов’язано Міністерство юстиції України надати господарському суду Донецької області відомості щодо наявності фахівців у галузі радіорелейних мереж зв’язку.

16.02.2009р. від Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” надійшли витребувані судом документи. Одночасно, підприємством було повідомлено суд про відсутність плану земельної ділянки по вул.Куйбишева. 61 у м.Донецьку.

Ухвалами від 18.02.2009р. повторно зобов’язано Головне управління містобудування і архітектури Донецької міської ради, м.Донецьк та Міністерство юстиції України надати суду витребувану інформацію.

26.02.2009р. до господарського суду Донецької області надійшли документи, витребувані в Головному управлінні містобудування і архітектури Донецької міської ради, м.Донецьк.

Ухвалою від 02.03.2009р. судом було призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу по справі №14/25пн, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про судову експертизу” для проведення деяких видів експертиз, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

За таких обставин, до проведення експертизи по справі залучено фахівців Відкритого акціонерного товариства „Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського”. Згідно з наданою до матеріалів справи ліцензією серії АБ №208271 Відкритому акціонерному товариству „Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського” надано дозвіл здійснювати обстеження і оцінювання будівельних конструкцій (визначення параметрів і необхідних характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об’єктах і у лабораторії).

17.07.2009р. до господарського суду Донецької області надійшов висновок №1000/23 комплексної інженерно-технічної експертизи, складений 05.06.2009р. Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз. Згідно вказаного висновку встановлено, що об’єкти будівництва позивача мають нерозривний зв’язок з земельною ділянкою (земельними ділянками), монолітними фундаментами, інженерними мережами (електрика, водопровідні та каналізаційні комунікації, зв’язок та інше), тобто, радіотелевізійні башти №№1, 2, башта металева висотою 105 м., сховище дизельного пального, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61, є об’єктами нерухомості. Вказані обставини з боку сторін не спростовані.

Відповідно до ст.39 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів. За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів справи.

Ухвалою від 08.12.2009р. господарським судом Донецької області було призначене виїзне судове засідання по справі №14/25пн.

Згідно протоколу огляду та дослідження речових доказів у місці їх знаходження від 15.01.2010р. встановлено, що двоповерхова технічна будівля (допоміжних служб (РРС)) знаходиться в робочому стані, за поясненнями представника позивача, в ній розташований радіорелейний цех, вузлова радіорелейна станція. Одночасно, радіотелевізійна башта №1 знаходиться в робочому стані, здійснює FM віщання, має 12 передавачів. Радіотелевізійна башта №2 знаходиться в робочому стані, здійснює транслювання телеканалу ТРК Донбас. Радіотелевізійна башта №3 також знаходиться в робочому стані, працює у шести напрямках.

Відповідно до ч.3 ст.30 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення у позивача права господарського відання на нерухоме майно) при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Всупереч вимог ст.30 Земельного кодексу України, 25.04.2000р. виконавчим комітетом Донецької міської ради прийняте рішення №155/1, згідно якого було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 3,0587 га Донецькій обласній державній телерадіокомпанії Державного комітету телебачення і радіотелемовлення під розміщення існуючих будівель та споруд по вул.Куйбишева, 61 у Ленінському районі. Крім цього, згідно цього рішення вказану земельну ділянку надано Донецькій обласній державній телерадіокомпанії у постійне користування.

Крім цього, згідно з ч.1 ст.144 Конституції України, ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписом ст.10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад згідно із ст.11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

В Законі України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (ст.25, ч.4 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Згідно із ст.59 Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування” вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до п.п.8 п.б ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, віднесене до делегованих повноважень виконавчих органів рад.

За таких обставин, з урахуванням вимог вказаних статей до компетенції виконавчих комітетів віднесене виключно підготування висновку про вилучення чи надання земельної ділянки, а безпосередньо вилучення чи надання земельної ділянки здійснюється органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

При цьому, п.п.1, 3 ст.10 Земельного кодексу України встановлено, що до компетенції міських рад віднесено передача земель у користування, вилучення земель.

Згідно ч.2 ст.19 Земельного кодексу України міська рада надає у користування землі у межах міста. За таких питань міська рада виносить рішення (ч.17 ст.19 Земельного кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного, як встановлено судом, рішення від 25.04.2000р. №155/1 виконавчого комітету Донецької міської ради суперечить вимогам ст.19 Конституції України, ст.ст.26, 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, вимогам ст.ст.10, 19, 30, 31 Земельного кодексу України.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, може бути визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки (землекористувач) може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як встановлено вище, до позивача на праві повного господарського відання перейшли будівлі та споруди (радіотелевізійні башти №№1, 2; будівля цеху РРЛ, будівля лебедочної №2; башта металева висотою 105 м. від 1980р. (РРЛ №3 (Н-105); будівля технічна (допоміжних служб (РРС) (2 пов.); сховище дизельного пального 1965р. (1 пов.); будівля лебедочної №1, які належать позивачу на праві повного господарського відання, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61.

Як наслідок, позивач має право на звернення до суду з вимогою щодо визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, виходячи з того, що оспорюване рішення суперечить вимогам ст.19 Конституції України, ст.ст.26, 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, вимогам ст.ст.10, 19, 30, 31 Земельного кодексу України, позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення від 25.04.2000р. №155/1 виконавчого комітету Донецької міської ради підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про визнання за ним права користування земельною ділянкою загальною площею 1,0644 га, розташованою за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61.

Як встановлено судом, стосовно визначення розміру (площі та конфігурації) земельної ділянки (земельних ділянок) необхідного для обслуговування радіотелевізійних башт №№1, 2, будівлі цеху РРЛ, будівлі лебедочної №2, башти металевої висотою 105м від 1980р. (РРЛ №3 (Н-105), будівлі технічної (допоміжних служб (РРС) (2 пов.), сховища дизельного пального 1965р. (1 пов.), будівлі лебедочної №1, що розташовані по вул.Куйбишева, 61 у м.Донецьку, а також встановлення розміру (площі та конфігурації) земельної ділянки (земельних ділянок), які мають залишитись у користуванні Донецької обласної державної телерадіокомпанії, м.Донецьк, дослідження були виконані ВАТ „Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського” у вигляді звіту по інженерно-технічній експертизі умов розміщення об’єктів Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Згідно висновку вказаного звіту визначено наступні форму та розміри території об’єктів Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення:

-          башта №1 – квадрат 128*128 площею 16384 кв.м.;

-          башта №2 – квадрат 126,667*126,667 площею 16044 кв.м.;

-          башта №3 – квадрат 70*70 площею 4900 кв.м.;

-          будівля допоміжних приміщень прямокутник 51,65*33,15 площею 1712 кв.м.;

-          будівля цеху РРЛ прямокутник 40,85*20,7 площею 845 кв.м.;

-          лебідочна №1 прямокутник 7,48*6,57 площею 49 кв.м.;

-          лебідочна №2 прямокутник 7,28*8,52 площею 62 кв.м.;

-          сховище дизельного пального коло радіусом 20 м від центру споруди площею 1257 кв.м.

При цьому, згідно висновку експерта частина ділянки для телевізійної башти №2 знаходиться за межами спірної земельної ділянки (на території Палацу культури металургів ДП ВАТ „ДМЗ”). Вирішити питання щодо площі та конфігурації земельної ділянки, яка має залишитись у користуванні відповідача 2, можливо після винесення меж ділянок об’єктів нерухомості, попереднього проведення геодезичної з’йомки, у зв’язку зі складною формою ділянки та внаслідок відсутності розмірів на наданому плані земельної ділянки.

Внаслідок результатів проведеної судової експертизи, позивачем заявою від 09.09.2009р. №703 було змінено предмет позову та заявлено вимоги, зокрема, про:

- визнання за позивачем права користування (на праві повного господарського відання) земельною ділянкою, розташованою за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61, в наступних розмірах: під радіотелевізійною баштою №1 – 0,5257 га., під радіотелевізійною баштою №2 – 0,4834 га., під радіотелевізійною баштою №3 – 0,0341 га., будівлею технічною (допоміжних служб (РРС)) – 0,0206 га.

Згідно пояснень позивача, реальний розмір земельної ділянки для експлуатації телевізійної башти №2, на відміну від вказаного у звіті 1,6044 га, за фактичними вимірами становить 0,4834 га. За нормативами, визначеними експертизою, майданчик для обслуговування земельної ділянки під вказаною вежею повинен складати 63,33 м. у кожну сторону від центру вежі. Але фактичний розмір майданчика для обслуговування споруд позивача значно менший, порівняльно з площею, визначеною у звіті, оскільки зверху він обмежений забором, відстань до якого становить 19,2 м., знизу він обмежений двоповерховою будівлею телерадіоцентру, відстань до зони безпечної експлуатації якого становить 28,90 кв.м. Відстань виміряна від центру башти.

Фактичний розмір майданчика для обслуговування телевізійної вежі №1 становить 0,5257 га (за звітом – 1,6384 га). Вказана площа земельної ділянки також менша, порівняльно з вказаною у звіті тому, що біля вежі розташована низка будівель, для експлуатації яких також необхідна власна земельна ділянка. Розмір земельної ділянки менший за рахунок розташованих навколо будівель телерадіокомпанії: зправа двоповерховою будівелю телерадіокомпанії, знизу – гаражами, зліва – профілакторієм. Відстань від центру телевізійної вежі до зони безпечної експлуатації вказаних будівель становить: до Донецького телецентру – 49,6 кв.м., до гаражів – 63,4 кв.м., до профілакторію – 44,8 кв.м. За нормативами розмір земельної ділянки для обслуговування вежі №1 повинен становити по 64 м. від центра вежі у кожну сторону.

Розмір майданчика для обслуговування телевізійної вежі №3 становить 0,0341 га (за звітом 0,49 га). Відстань від вежі №2 до вежі №3 становить 52,60 м., відстань від вежі №3 до вежі №1 становить 71 м. й частки земельних ділянок (визначених за нормативами) для обслуговування вказаних веж перетинаються. З метою уникнення подвійного врахування, при визначенні фактичного розміру земельної ділянки, частини земельної ділянки вежі №3 не були враховані. Також з двох боків розміри земельної ділянки вежі №3 обмежені забором та двоповерховою будівлею позивача. Відстань від центру вежі №3 зверху до забору становить 20 м., зліва до будівлі цеху РРЛ - 15,80 м.

Розмір земельної ділянки для обслуговування двоповерхової будівлі позивача становить 0,0206 га перед фасадом будівлі. Під час вимірів враховувалась площа земельної ділянки тільки перед фасадом будівлі, оскільки будівля цеху РРЛ розташована в межах, передбачених та розрахованих для земельної ділянки вежі №3.

Крім цього, під час розрахунків розмірів земельної ділянки, яка потрібна позивачу для обслуговування свого майна, порівняно з даними вказаними у звіті, виключено 0,61 га під будівлю цеху РРЛ та будівлю допоміжних служб, землі під якими, на цей час, належать Донецькій міській раді та не є спірними.

Як вказувалось вище, ухвалою від 08.12.2009р. господарським судом Донецької області було призначене виїзне судове засідання по справі №14/25пн.

Виходячи зі змісту протоколу огляду та дослідження речових доказів у місці їх знаходження від 15.01.2010р., встановити та перевірити фактичну площу земельної ділянки, про визнання права користування на яку заявлені позовні вимоги, не виявилось можливим. Зокрема, як було встановлено судом, навколо башти №1 розташована огорожа, при цьому встановити та перевірити розраховану позивачем площу земельної ділянки, необхідної для використання цієї башти, не виявилось можливим, враховуючи, що такий розрахунок, за поясненнями представника позивача, не обмежувався встановленою навколо башти огорожею та виходив за її межі. Такі самі розрахунки площ земельних ділянок були проведені позивачем й щодо земельних ділянок, на яких розташовані радіотелевізійні башти №№2, 3. За поясненнями представника позивача Бєлоусова І.В., наданими під час проведення виїзного судового засідання, загальний розмір земельної ділянки, на яку позивач просив визнати право користування (на праві повного господарського відання) складав 1,2244 га. Одночасно, як вказував позивач, це є не лише виключно площа напроти будівлі та під баштами, а й землі, що розташовані напроти будівлі та навколо башт. При цьому, позивач звертав увагу на той факт, що відповідач 2 фактично не використовує земельну ділянку під та навколо споруд.

В заяві від 03.02.2010р. №137 позивач змінив предмет позову в частині вимог про визнання права користування, зокрема, заявивши вимоги про визнання за ним права користування земельною ділянкою загальною площею 1,0644 га, розташованою за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61.

Проте, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідних документальних обґрунтувань саме такого розміру земельної ділянки як визначений у заяві від 03.02.2010р. №137 позивачем до матеріалів справи не надано.

Крім цього, згідно ст.13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (ст.92 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України “Про оренду землі”).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 кодексу).

Пунктом 34 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування” передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до приписів ст.16 Закону України “Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Таким чином, з аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною передумовою набуття права на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

За висновками суду, відповідного рішення про надання позивачу спірної земельної ділянки відповідачем 3 не приймалось.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою загальною площею 1,0644 га, розташованою за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61, підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати (у тому числі й витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи по справі) підлягають розподілу між позивачем та відповідачем 1 порівну, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також той факт, що спір по справі в частині визнання недійсним рішення виник внаслідок неправильних дій відповідача 1.

Клопотання від 09.12.2009р. №01/15-5888 Донецької міської ради, м.Донецьк про припинення провадження по справі згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України судом залишено без задоволення як безпідставне.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Київ в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Донецьк задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту винесення рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155/1 про надання Донецькій обласній телерадіокомпанії Державного комітету телебачення в постійне користування земельної ділянки площею 3,0587 га, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61.

Стягнути з виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Київ в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Стягнути з виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, м.Донецьк вартість судової експертизи в сумі 573 грн. 60 коп.

Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Київ в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Донецьк на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, м.Донецьк вартість судової експертизи в сумі 573 грн. 60 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Київ в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м.Донецьк відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 15.02.2010р.

Головуючий суддя                               

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Лейба М.О.