Ухвала суду № 82286715, 10.06.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

10 червня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/799/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Пекного А.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої міжвідомчої комісії,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі-відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 (далі-третя особа), в якому просить визнати протиправним та скасувати п.1.2 рішення постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення від 08.11.2018р. в частині надання дозволу ОСОБА_1 дозволу на відключення від мереж центрального опалення та влаштування індивідуальної системи опалення у АДРЕСА_1 та в частині зобов`язання ОСОБА_1 виконати будівельно-монтажні роботи та здійснити замовлення проектної документації.

Ухвалою від 19.04.2019р. вказаний позов залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків. Ухвала суду виконана, недоліки позову усунуті.

Ухвалою від 26.04.2019р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 31.05.2019р. подано відзив на позовну заяву, а представником третьої особи подано 21.05.2019р. пояснення щодо позову.

Відповідачем та представником третьої особи подані також заяви аналогічного змісту із запереченнями щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ці клопотання мотивовані ними тим, що справа має певну специфіку, обумовлену врегулюванням спірних правовідносин Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який в окремих положеннях набрав чинності з 10.12.2017р., а повному обсязі лише з 01.05.2019р., у зв`язку з чим судова практика із застосування цього Закону лише формується, а практика щодо застосування раніше діючого Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не підлягає застосуванню. Вказують на те, що пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень нині чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-VIII установлено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов`язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Довідкою ОСББ «Мирне» від 14.09.2018р. №30 підтверджується, що лише 35 з 72 власників квартир є споживачами послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, які надає Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль". З набранням чинності Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-VIII починається формування нової судової практики, що враховує новації законодавства у сфері житлово-комунальних послуг, що підтверджується висновками Донецького апеляційного адміністративного суду у постанові від 49.06.2018р. у справі №234/15728/17 та Рівненського окружного адміністративного суду у рішенні від 26.10.2018р. у справі №1740/2262/18. Посилаючись на викладене, представники відповідача та третьої особи вважають, що дана справа має більш високий рівень складності, пов`язана із встановленням специфічних обставин, у тому числі й щодо наявності порушеного права споживача, вирішення цього спору безпосередньо пов`язане із реалізацією третьою особою свого захищеного Конституцією України права на власність, отже має високе значення для її учасників, тому вона має розглядатись за правилами загального позовного провадження.

З 03.06.2019р. по 07.06.2019р. головуючий суддя перебував у додатковій щорічній відпустці (01.-02,06.2019р. та 08.-09.06.2019р. - вихідні дні).

Вирішуючи вказані клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин;

Частиною 2 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Крім того, відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 257 КАС України).

За змістом ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У поданих клопотаннях представники відповідача та третьої особи не навели обґрунтованих причин вважати цю справу такою, що не підпадає під критерії справи незначної складності та не довели нагальної необхідності розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Усіма учасниками справи подано достатню кількість доказів, які дають змогу вирішити даний спір відповідно до завдань адміністративного судочинства, при цьому вони не обмежені у праві надати суду свої пояснення і міркування щодо предмета позову і поданих доказів, як не обмежені і у праві подати суду будь-які докази, які вони вважають важливими для ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Обставини, які підлягають встановленню у даній справі, не можуть доводитись показаннями свідків і висновками експертиз. Твердження про необхідність установлення специфічних обставин є недоречними, оскільки кожна окрема категорія справ адміністративної юрисдикції апріорі вимагає установлення специфічних, притаманних тільки їй обставин, що не віднесено КАС України до критеріїв розмежування складних та малозначних справ.

Утім на даний час розв`язання даного спору полягає переважно у вирішенні питань права (застосування колізійного законодавства), а не факту, що не перетворює цю справу на справу значної складності.

Посилання на початок формування нової судової практики із застосування новацій законодавства у сфері житлово-комунальних послуг взагалі не може бути підставою для розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження.

Доводи про те, що вирішення цього спору безпосередньо пов`язане із реалізацією третьою особою свого захищеного Конституцією України права на власність, жодним чином не обґрунтовані, оскільки не зазначено, право власності третьої особи на яке індивідуально визначене майно піддається обмеженню або може бути обмежено та у який спосіб.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що представниками відповідача та третьої особи не обґрунтовано належним чином і не доведено неможливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та необхідність її розгляду за правилами загального позовного провадження.

За таких обставин у задоволенні клопотань слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 243, 248, 256, 257-262 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні клопотань представників відповідача та третьої особи про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Пекний А.С.