Ухвала суду № 82286711, 10.06.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1166/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161, 283 КАС України за заявою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного підприємства "Вагові технології" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ПП "Вагові технології",

встановив:

07.06.2019 об 14:17 годинні до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ПП «Вагові технології» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження майна платника податків та зобов`язання платника податків допустити податкового керуючого до опису майна у податкову заставу.

Ухвалою суду від 07.06.2019 заяву залишено без руху та заявнику надано строк для усунення її недоліків.

Відповідно до зазначеної ухвали, заявнику запропоновано усунути недоліки даної заяви до 10.06.2019 до 15:00 год. шляхом надання заяви із вимогами, які відповідають ч.1 ст.283 КАС України та відповідно підписаною уповноваженою особою суб`єкта владних повноважень, яка скріплена печаткою. Також, заявнику потрібно було сплатити судовий збір за подання заяви в сумі 1921,00 грн.

На виконання ухвали суду від 07.06.2019 про залишення заяви без руху, заявником 10.06.2019 о 14.35 год. надано уточнену заяву.

Дослідивши надану ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяву, в якій заявник викладає свою позицію щодо вимог зазначених в ухвалі про залишення заяви без руху, суд зазначає наступне.

Як вбачається з уточненої заяви, заявник вважає, що заяву контролюючого органу, яка подається в порядку ст. 283 КАС України, Закон України "Про судовий збір" не відносить до об`єктів, за який справляється судовий збір при зверненні до адміністративного суду.

Суд не погоджується із таким твердженням заявника, виходячи із наступного.

В ухвалі суду від 07.06.2019 про залишення заяви без руху, суд зазначав, що частиною другою статті 283 КАС України встановлено перелік особливих вимог, що пред`являються до заяв органів доходів і зборів. Водночас, у частині, що не врегульована статтею 283 КАС України, вимоги до таких заяв визначаються загальними нормами, зокрема, статтями 160, 161 КАС України.

За приписами частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону № 3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Оскільки дана заява, подана в порядку статті 283 КАС України, є формою звернення органу Державної фіскальної служби України під час здійснення передбачених законом повноважень, за її подання має бути сплачений судовий збір.

Закон України "Про судовий збір" визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об`єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір", а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Виходячи зі змісту статті 283 КАС України дана заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об`єктом справляння судового збору.

При цьому, за приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб - 1921 гривня.

Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплатити заявник при зверненні до адміністративного суду із даною заявою становить 1921,00 грн.

Заявник не має пільг щодо сплати судового збору (не звільнений від сплати судового збору), відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Отже, за звернення до суду із заявою, в порядку статтею 283 КАС України, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повинно сплачувати судовий збір.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 857/269/19.

Проте, доказів сплати судового збору у визначеному розмірі заявником 10.06.2019 суду не надано.

Посилання заявника на висновки Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 у справі №826/4553/17 стосовно того, що подання органу Державної фіскальної служби не є об`єктом справляння судового збору, не є обґрунтованими, оскільки така правова позиція стосується подання органу Державної фіскальної служби, передбаченого ст.183-3 КАС України у редакції КАС України до 15.12.2017. Тому у цій справі вона не підлягає застосуванню.

Суд зазначає, що заява, подана в порядку статті 283 КАС України в редакції після 15.12.2017, згідно з частиною 1 статті 1 Закону №3674-VI є об`єктом справляння судового збору.

Правова позиція Верховного Суду була висловлена з урахуванням законодавства, що втратило чинність на момент звернення до суду з цією заявою.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ухвала суду від 07.06.2019 про залишення заяви без руху, виконана заявником не в повному обсязі.

Також суд роз`яснює заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (абз. 3 ч. 3 ст. 283 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст 283 КАС України заява повертається заявнику, якщо заявник не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись 248, ч. 3 ст. 283, 295 КАС України,

ухвалив:

Заяву Головнго управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного підприємства "Вагові технології" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ПП "Вагові технології" разом з доданими документами повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя Войтович І.І.