Рішення № 82286171, 10.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6583/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з відмови, листом №88/с-2 від 12 вересня 2018 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 22 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 32334,52 грн.; зобов`язати Подільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 22 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 32334,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на виконання постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.11.2011р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі №2-а-4105/11/1516 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донараховано за період з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року суму недоотриманої пенсії у розмірі 32 334,52 грн. Зазначені кошти були виплачені позивачу лише 14.12.2017р., тобто із затримкою виплати. Таким чином, у відповідності Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати за період з 22.01.2011р. по 30.11.2017р., нарахованої та сплаченої позивачу у грудні 2017 року.

Ухвалою суду від 08.01.2019р. відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до положень ст. 263 КАС України.

Ухвалою суду від 07.02.2019р. постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.02.2019 року.

08.02.2019р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, зазначивши, що статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачена компенсація втрати частини грошових доходів громадян, які не мають разового характеру. Нарахована за період, зазначений у рішенні суду, сума боргу є разовою виплатою, тому вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на неї не розповсюджуються та для нарахування компенсації втрати частини доходів за період з 22.01.2011р. по 30.11.2017р. немає підстав. (а.с. 33-34)

У зв`язку з знаходженням судді Аракелян М.М. на лікарняному, слухання справи, яке призначено на 28.02.2019р. не відбулося та призначено на 21.03.2019р.

Підготовче засідання призначене на 21.03.2019р. відкладено на 04.04.2019р.

04.04.2019р. представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.

У зв`язку із знаходженням судді Аракелян М.М. на лікарняному судові засідання, призначені на 04.04.2019р. та на 17.04.2019р. не відбулися, розгляд справи перенесено на 15.05.2019р.

15.05.2019р. від представника відповідача (за вхід. №17380/19) надійшла заява про закриття підготовчого провадження у справі та розгляд справи без участі представника.

Ухвалою від 15.05.2019р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 03.06.2019р.

Враховуючи неявку сторін у судове засідання 03.06.2019р., керуючись положеннями ч.3 ст.194 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.11.2011р. по справі №2-а-4105/11/1516 визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність неправомірними. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області зробити перерахунок і виплати ти пенсію по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.01.2011 року по 18.06.2011 року включно з розрахунку восьми прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (а.с.11-13)

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі №2-а-4105/11/1516 постанову Котовського міськрайонного суд Одеської області від 25 листопада 2011 року по справі № 2-а-4105/11/1516, - змінено, здійснивши заміну в п. 3 її резолютивної частини словосполучення «…по 18 червня 2011 року…» на словосполучення «…по 22 липня 2011 року…». В решті постанову Котовського міськрайонного суд Одеської області від 25 листопада 2011 року по справі № 2-а-4105/11/1516 залишено без змін.(а.с.14-15)

На виконання постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.11.2011р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі №2-а-4105/11/1516 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донараховано за період з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року суму недоотриманої пенсії у розмірі 32 334,52 грн.

Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , 14.12.2017р. на картковий рахунок позивача надійшла сума у розмірі 32 334,52 грн. як заборгованість за рішенням суду по справі №2-а-4105/11/1516. (а.с.16).

ОСОБА_1 звернувся 12.12.2018р. до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про нарахування та сплату йому у якості відшкодування завданої йому майнової шкоди суми компенсації втрати частини доходів за період з 22 січня 2011 року по 30.11.2017р. з посиланням на ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за якою під доходами розуміють грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і не носять разового характеру, у тому числі пенсії, стипендії, заробітня плата і т.д. (а.с. 9)

Листом Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №88/С-2 від 12.09.2018р. повідомлено позивача, що статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачена компенсація втрати частини грошових доходів громадян, які не мають разового характеру. Оскільки сума боргу, нарахована на виконання постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.11.2011р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013р. про зобов`язання здійснити перерахунок і виплатити пенсію по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.01.2011р. по 22.07.2011р. є разовою виплатою, норми Закону на неї не розповсюджуються, тому не має підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів за період з 22.01.2011р. по 30.11.2017р. (а.с. 10).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4 Порядку № 159).

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5 Порядку № 159).

Судом встановлено, що на виконання постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.11.2011р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі №2-а-4105/11/1516 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донараховано за період з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року суму недоотриманої пенсії у розмірі 32 334,52 грн., однак зазначені кошти були виплачені позивачу лише 14.12.2017р., тобто із затримкою виплати на 82 календарних місяці.

Однак, компенсація втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати нарахована відповідачем не була, тому підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з відмови, оформленої листом №88/с-2 від 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 22 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 32 334,52 грн., оскільки такі дії не відповідають вимогам законодавства.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 105, 162 КАС України способами захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а не визначення конкретної суми, що належить до компетенції.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Отже, належним способом захисту є зобов`язання відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 (справа № 336/4675/17), від 21.06.2018 (справа № 523/1124/17) та від 03.07.2018 (справа № 521/940/17).

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не навів суду ґрунтовних аргументів на доведення своєї позиції у спорі, а його посилання на разовий характер спірних виплат суд відхиляє як такі, що не відповідають вимогам ч.2 ст.46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no.4241/03, від 28.10.2010р.).

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки компенсація втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати не нарахована відповідачем в порушення вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом 2 групи. (а.с.6), судові витрати ним не понесені.

Керуючись ст. ст. 194, 241-246, 250, 260-262, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (63402, Одеська область, м. Подільськ, вул. Шкільна, 2-Б) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з відмови, яка оформлена листом №88/с-2 від 12 вересня 2018 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 22 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 32 334,52 грн.

Зобов`язати Подільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 32334,52грн. за період з 22.01.2011р. по 30.01.3017р.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян