Рішення № 82285152, 04.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2019 р. справа №300/608/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.,

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 .,

представника відповідача Голубчак О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення невиплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення невиплаченої заробітної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не виплачено позивачу середній заробіток за період з 01.07.2017 року по 01.03.2019 року у зв`язку з призовом на військову службу, а тому ОСОБА_2 просить стягнути на його користь 72 222 грн. середнього заробітку та 2 349,22 грн. індексації заробітної плати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Суду пояснив, що у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації згідно наказу військового комісара Івано-Франківського ОВК № 51 від 19.03.2014 року, розпорядженням Тлумацької РДА № 37-Л від 28.03.2014 року позивача було звільнено від виконання посадових обов`язків начальника управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва Тлумацької РДА та збережено за позивачем займану ним посаду і середній заробіток. 05.03.2015 року ОСОБА_2 укладено контракт на проходження військової служби у Збройних силах України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та станом на момент звернення до суду він перебуває на військовій службі. Проте, всупереч вимогам КЗпП України, Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідачем не збережено за позивачем посаду, а також з 01.01.2016 року припинено нарахування та виплату заробітної плати. Так позивачу за період з 01.07.2017 року по 01.03.2019 року не виплачено середній заробіток в розмірі 72 222 грн. Крім того, невиплачена йому заробітна плата підлягала індексації, у зв`язку з чим сума індексації заробітної плати за вказаний період становить 2 349,22 грн. Таким чином представник позивача вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку у зв`язку з призовом на військову службу за вищевказаний період.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що відповідно до п. 5 розпорядження Тлумацької РДА № 85-К від 01.09.2014 року затверджено структуру і граничну чисельність апарату та структурних підрозділів районної державної адміністрації, де відсутній такий структурний підрозділ, як управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва районної державної адміністрації. Натомість створено відділ будівництва та відділ житлово-комунального господарства та інфраструктури. Відповідно, посада начальника управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва в штатному розписі відсутня. 23.09.2014 року Тлумацькою РДА було видано розпорядження № 95-К «Про повідомлення працівників», яким зобов`язано повідомити персонально керівних працівників управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва, в т.ч. і ОСОБА_2 , про можливість їх переведення на вакантні посади. В акті від 02.10.2014 року складеному працівниками відповідача, зазначено, що позивач відмовився від підпису в зазначеному розпорядженні. Заяву про переведення на запропоновані посади в установлений законом термін ОСОБА_2 не подав. Також зазначила, що оскільки відділ будівництва Тлумацької РДА є правонаступником управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва районної державної адміністрації у якому працював позивач, позовні вимоги слід заявляти до відділу будівництва Тлумацької РДА. Вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в адміністративній справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних мотивів.

Судом встановлено, що розпорядженням Тлумацької РДА Івано-Франківської області №3-к від 09.01.2014 року ОСОБА_2 призначено на посаду начальника управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва Тлумацької РДА Івано-Франківської області з 08.01.2014 року в порядку переведення з посади головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства, інфраструктури управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва Тлумацької РДА згідно з ст. 32 КЗпП України за його згодою.

Розпорядженням першого заступника голови Тлумацької РДА Івано-Франківської області №37-к від 28.03.2014 року «Про звільнення ОСОБА_2 » на підставі Указу виконуючого обов`язки Президента України, голови Верховної Ради України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року № 303/2014, повістки Тисменицько-Тлумацького об`єднаного районного військового комісаріату Івано-Франківської області від 20.03.2014 року № 252/1, відповідно до ст. 119 КЗпП України, ОСОБА_2 звільнено з 19.03.2014 року від виконання посадових обов`язків начальника управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва районної державної адміністрації у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації. Збережено за позивачем займану ним посаду і середній заробіток на період до одного року.

Згідно витягу з наказу Військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) № 51 від 19.03.2014 року старшого лейтенанта ОСОБА_2 19.03.2014 року призначено начальником групи соціального захисту Тисменицько-Тлумацького ОРВК Івано-Франківської області. Вважати таким, що 19.03.2014 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 1010 грн. на місяць. В подальшому відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування «Північ» № 35 від 23.07.2014 року призначено старшим офіцером відділення комплектування цього ж військового комісаріату.

Відповідно до витягу з наказу Командувача військ оперативного командування «Північ» № 36 від 05.03.2015 року з позивачем - старшим офіцером відділення комплектування Тисменицько-Тлумацького ОРВК укладено контракт про проходження військової служби строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Розпорядженням Тлумацької РДА Івано-Франківської області № 95-к від 23.09.2014 року «Про повідомлення працівників» у зв`язку із внесенням змін у структуру районної державної адміністрації начальника управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва райдержадміністрації ОСОБА_2 та його заступника попереджено про їх наступне звільнення із займаних посад на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням чисельності, яке заплановано на 12.11.2014 року.

02.10.2014 року посадовими особами відповідача складено акт про ознайомлення позивача з розпорядженням голови РДА від 23.09.2014 року № 95-к «Про повідомлення працівників», однак він від підпису відмовився. На час складання акту, заяву про переведення на запропоновані посади ОСОБА_2 не надав.

Як встановлено в судовому засіданні за позивачем не було збережено його посаду, а також з 01.01.2016 року припинено нарахування та виплату йому заробітної плати.

Також як вбачається з довідки Тисменицького районного військового комісаріату Івано-Франківської області №4/400 від 12.03.2019 року капітан ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у Тисменицькому районному військовому комісаріаті Івано-Франківського ОВК з 19.03.2014 року по даний час на посаді старшого офіцера відділення комплектування Тисменицького районного військового комісаріату.

За наслідками судового розгляду суд вважає бездіяльність Тлумацької РДА щодо невиплати позивачу середнього заробітку протиправною з огляду на нижчевикладене.

У відповідності до статті 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Стаття 115 Кодексу законів про працю України передбачає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановленні колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до пункту 3 Порядку виплати компенсації за 2014-2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам - підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 105, бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам - підприємцям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу. Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, компенсація з бюджету середнього заробітку здійснюється на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації. Працівникам, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу за контрактом, компенсація з бюджету середнього заробітку здійснюється не більше ніж на строк укладеного контракту.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи, організації, фермерські господарства, сільськогосподарські виробничі кооперативи незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичні особи - підприємці протягом трьох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня № 254 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105 подають органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання структурному підрозділу соціального захисту населення копій зазначених звітів (з урахуванням звітів, поданих у 2015 році), а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2. Структурні підрозділи соціального захисту населення подають Мінсоцполітики відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 для виділення їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам і фізичним особам - підприємцям.

Згідно пунктів 5, 6 даного Порядку обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України.

З урахуванням вищевказаного слідує, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

Як вже встановлено судом за позивачем не було збережено посаду начальника управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва Тлумацької РДА, а з 01.01.2016 року припинено нарахування та виплату середнього заробітку станом на час подання позивачем даної позовної заяви.

Одночасно судом встановлено, що постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10.10.2016 року голову Тлумацької РДА визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 7 ст. 41 КУпАП за порушення строків виплати заробітної плати та незбереження посади позивача і не нарахування заробітної плати з 01.01.2016 ркоу та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням на нього остаточного адміністративного стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у вигляді 850 грн. 00 коп. штрафу в дохід держави.

Твердження представника відповідача про те, що позивач ознайомився з розпорядженням голови РДА від 23.09.2014 року № 95-к «Про повідомлення працівників», однак від підпису відмовився, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до довідки №4/400 від 12.03.2019 року позивач перебуває на військовій службі з 19.03.2014 року по даний час.

Також безпідставним є твердження відповідача про необхідність звернення даних позовних вимог до відділ будівництва Тлумацької РДА, оскільки вказаний відділ є правонаступником управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва районної державної адміністрації у якому працював позивач.

Відповідно до розпорядження Тлумацької РДА №85-к від 01.09.2014 року "Про структуру районної державної адміністрації" відділ будівництва є структурним підрозділом Тлумацької РДА та фінансується з бюджетних асигнувань на утримання апарату та структурних підрозділів РДА, про що зазначено у п. 10 даного розпорядження. Вказані обставини не заперечувались в судовому засіданні представником відповідача.

Таким чином враховуючи вищезазначене суд вважає бездіяльність Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку за період з 01.07.2017 року по 01.03.2019 року протиправною.

Так у зв`язку з викладеними за період з 01.07.2017 року по 01.03.2019 року виникла заборгованість на загальну суму 72 222 грн., яка з врахуванням встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати становить: з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року - 19 200 (6 міс. х 3 200 грн.); з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року 44 676 грн. (12 міс. х 3 723 грн.); з 01.01.2019 року по 01.03.2019 - 8 346 грн. (2 міс. х 4 173 грн.)

Таким чином у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області 72 222 грн. невиплаченого середнього заробітку

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9рп/2013 визначено, що положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, саме як складових належної працівнику заробітної плати, без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Згідно ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За статтею 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу за період з 01.07.2017 року по 01.03.2019 року не виплачено суму середнього заробітку в розмірі 72 222 грн., яка підлягає індексації. З врахуванням офіційно опублікованих статистичних даних, розмір індексації за період затримки виплати заробітної плати, згідно розрахунку позивача за період з 01.07.2017 року по 01.03.2019 року становить 2 349,22 грн.

Таким чином за період з 01.07.2017 року по 01.03.2019 року позивачу не виплачено індексацію заробітної плати у сумі 2 349,22 грн., а тому вказана суму підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

За таких обставин заявлені вимоги позивачем є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 даної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так загальний розмір витрат підтверджується актом здачі-прийому наданих послуг за лютий-березень 2019 року та становить 4 322,25 грн.

Факт сплати позивачем на користь адвоката Винника Ю.І. витрат на правову допомогу в розмірі 4 322,25 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 15.03.2019 року.

На підставі статей 115, 119, частини 2 статті 233 КЗпП України, постанови КМУ №105 від 04.03.2015 року, керуючись статтями 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку за період з 01.07.2017 року по 01.03.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області 72 222 (сімдесят дві тисячі двісті двадцять дві) грн. невиплаченого середнього заробітку.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області 2 349 (дві тисячі триста сорок дев`ять) грн. 22 коп. індексації заробітної плати.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області 4 322 (чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 25 коп. витрат на правову допомогу.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Тлумацька районна державна адміністрація Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 23803078, вул. Макухи, 12,м. Тлумач,Івано-Франківська область,78000

Рішення складене в повному обсязі 10.06.2019 року.

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.