Ухвала суду № 82285150, 10.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"10" червня 2019 р. справа № 300/965/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з клопотанням про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій у справі №300/965/19 (а.с.17-19).

Клопотання мотивовано тим, що Головним управління Пенсійного фонду в області проведено перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 у березні 2018 року та з квітня 2018 року пенсія ОСОБА_1 виплачується у збільшеному розмірі. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 міг раніше поцікавитись, як саме йому проведено перерахунок пенсії. Однак, звернувся до головного управління із заявою та до суду з позовом у квітні 2019 року. Крім того, позивач у своєму позові зазначає, що у лютому 2019 року вже звертався до суду із позовом про визнання протиправними дій головного управління щодо зменшення розміру доплат передбачених законодавством, як особі з інвалідністю внаслідок війни. Відповідач стверджує , що позивач знав про розмір своєї пенсії, про надбавки та підвищення, які виплачуються, однак звернувся до суду із пропуском шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушеного права. Враховуючи зазначене, просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

27.05.2019 позивач подав клопотання (а.с.49, 50), відповідно до якого позивач заперечує щодо залишення його позову без розгляду, оскільки вважає доводи, викладені відповідачем клопотанні про пропущення шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України безпідставними. Зазначає, що про можливе порушення права на отримання пенсії в розмірі встановленому законом позивач дізнався в січні 2019 року, листом від 28.01.2019 № 80/Б-15 відповідач надав позивачу протоколи за пенсійною справою, з яких і була можливість дізнатися про порушення права на отримання відповідних надбавок до пенсії в розмірі встановленому законом, що підтверджується рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі № 300/257/19 та від 07.03.2019 у справі № 300/258/19.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення 03.05.2019 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо зменшення позивачу з 01.01.2018 до 50 відсотків розміру пенсії за особливі заслуги та надбавки за проживання в гірській місцевості та зобов`язання здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивачу зі сто відсотковим врахуванням пенсії за особливі заслуги та надбавки за проживання в гірській місцевості і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 вказаної статті визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Відповідно до пояснень сторін, позивач звернувся до відповідача із заявою та до суду у квітні 2019 року, при цьому листом від 28.01.2019 №80/Б-15 відповідач надав протоколи за пенсійною справою, з яких позивач дізнався про обставини, які стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Суд зазначає, що шестимісячний перебіг строку на оскарження дій розпочався з моменту отримання вказаної відмови, відтак позивачем не пропущено шестимісячного строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій.

Щодо вимоги зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивачу зі сто відсотковим врахуванням пенсії за особливі заслуги та надбавки за проживання в гірській місцевості і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії позивача, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в пункті 22 постанови від 07.02.2018 у справі №275/615/17 зазначив, що інститут строків в адміністративному процесі, насамперед, сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, суд при вирішенні клопотання враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, згідно якої право на судовий захист, є важливішим, ніж встановлені процесуальним законом особливості реалізації ним цього права.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Слід зауважити, що основною складовою "права на суд" є право доступу, у тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові та практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи наведене, та те, що вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивачу зі сто відсотковим врахуванням пенсії за особливі заслуги та надбавки за проживання в гірській місцевості і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії позивача, є похідними позовними вимогами в розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України, їх вирішення залежить від вирішення вимог про визнання дій протиправними, які є основними вимогами, щодо яких позивачем не пропущено шестимісячного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в зв`язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій у справі №300/965/19 - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Григорук О.Б.