Рішення № 82284939, 29.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/224/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - ОСОБА_1 ,

відповідача 1: представник - Гончарук В.В. ,

відповідача 2: представник - Гончарук В .В .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Дороша Богдана Володимировича, Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Дороша Богдана Володимировича, Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) штраф у розмірі 446760,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході проведеного інспекційного відвідування посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області виявлено порушення вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме, встановлено, що позивач залучав до роботи фізичних осіб без укладення з ними трудового чи цивільно-правового договору. У зв`язку з чим відповідачем прийнято оскаржене рішення та застосовано до позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу. Таке рішення вважає протиправними з огляду на те, що зазначені в акті фізичні особи працювали в Пабі «Честер» на підставі укладених цивільно-правових договорів, що надавались позивачем під час проведення перевірки, однак не були враховані посадовими особами відповідача.

Представник позивача у підготовчому судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду 29 травня 2019 року проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву №07-11/1146 від 19.03.2019 р. Зокрема вважає, що інспекційне відвідування позивача проведено на підставі наявних повноважень та в порядку, встановленому законом, за результатами якого виявлено факт використання праці 4 фізичних осіб, яка збігається з видом економічної діяльності позивача, без укладення трудового договору або інших договорів цивільно-правового характеру. Факт роботи вказаних осіб в Пабі "Честер", в якому здійснює свою підприємницьку діяльність позивач, підтверджується наданими такими особами поясненнями. Вважає безпідставними посилання позивача на цивільно-правові договори, укладені з гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки в таких предмет договору, обсяг та види конкретних робіт є невизначеними, а тому носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманими працівниками.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області на підставі наказу «Про проведення інспекційних відвідувань» від 30.07.2018 р. №141 та направлення на проведення інспекційного відвідування №861 від 31.07.2018 р. у період з 01 серпня 2018 року по 02 серпня 2018 року проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 .), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснює підприємницьку діяльність в Пабі «Честер» за адресою: проспект Свободи, буд. 49, м. Ужгород , Закарпатська область , 88000 (арк. спр. 63 - 64; 74).

Наказ про проведення інспекційного відвідування виданий на підставі службової записки посадових осіб відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Закарпатській області, відповідно до змісту якої начальника Управління Держпраці у Закарпатській області повідомлено про те, що в процесі відвідувань підприємців, які здійснюють діяльність по проспекту Свободи , останні без посилання на прізвища повідомили, що ФОП ОСОБА_4 використовує працю працівників без належного оформлення трудових відносин (арк. спр. 71).

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №ЗК365/08/АВ від 02 серпня 2018 року (арк. спр. 75 - 81), відповідно до якого встановлено, що ФОП Микулець М.М. допустив до роботи ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_8 , не уклавши з ними трудовий договір, а відтак порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, п. 5 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Як вбачається з акту перевірки, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надали посадовим особам відповідача пояснення про те, що вони працюють в Пабі «Честер» та жодних цивільно-правових чи трудових договорів з ними укладено не було. ОСОБА_5 повідомив, що працює у ФОП ОСОБА_4 в якості найманого працівника на посаді повара з 01 липня 2018 року. Відповідно до наданих ФОП ОСОБА_4 пояснень, всі працівники працюють у Пабі «Честер» на підставі цивільно-правових договорів, однак надати такі на вимогу інспектора 01 серпня 2018 року не зміг, оскільки вони, за його словами, знаходилися у бухгалтера. 02 серпня 2018 року представник ФОП ОСОБА_4 надав до Управління Держпраці у Закарпатській області копії цивільно-правових угод між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8

02 серпня 2018 року представником ФОП ОСОБА_4 головному державному інспектору Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_10 надано цивільно-правові договори, укладені між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (арк. спр. 89 - 96).

На підставі акту перевірки та фактів встановлення допуску до роботи фізичних осіб без укладення трудового договору та оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку, інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_11 винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК365/08/АВ/П від 06 серпня 2018 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 зобов`язано в подальшому при оформленні трудових відносин дотримуватися вимог трудового законодавства, зокрема, ч. 1, 3, 5 ст. 24 Кодексу законі про працю України, про прийом працівників повідомити в органи ДФС до 10 серпня 2018 року (арк. спр. 88).

Не погоджуючись з висновками інспекторів праці, зазначеними в акті №ЗК365/08/АВ від 02 серпня 2018 року, представник ФОП ОСОБА_4 надіслав до Управління Держпраці у Закарпатській області заперечення б/н б/д, відповідно до змісту яких звертає увагу на порушення порядку відібрання пояснень від фізичних осіб, та вважає такі недопустимими доказами порушення законодавства про працю (арк. спр. 87 - 102).

Листом б/н б/д за результатами розгляду отриманих зауважень ФОП ОСОБА_4 повідомлено про відсутність підстав для зміни акту інспекційного відвідування (арк. спр. 106).

Розглянувши акт інспекційного відвідування №ЗК365/08/АВ від 02 серпня 2018 року начальник Управління Держпраці у Закарпатській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК365/08/АВ-ТД від 10 серпня 2018 року (арк. спр. 73).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЗК365/08/АВ від 02 серпня 2018 року начальник Управління Держпраці у Закарпатській області виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №№ЗК365/08/АВ-ТД-ФС-161 від 22.08.2018 р., якою на ФОП ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 446760,00 грн. (арк. спр. 35 - 36).

Не погоджуючись з прийнятим посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Ст. 259 Кодексу законів про працю України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340, Управління Держпраці у Закарпатській область здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

П. 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, в тому числі, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Виключні підстави для проведення інспекційного відвідування посадовими особами Управліннями Державної служби України з питань праці передбачені п. 5 Порядку №295. Так, інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Зазначений перелік підстав є вичерпний. За наявності однієї з них керівник органу контролю, його заступник має право прийняти рішення про проведення відповідного заходу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4 було проведено на підставі службової записки посадових осіб Управління Держапраці у Закарпатській області, яка, в свою чергу, базується на відомостях анонімних повідомлень осіб (арк. спр. 71). Так, зокрема, в такій інформується про отримані повідомлення підприємців (без зазначення їх прізвища та імені, адреси проживання чи здійснення діяльності), що здійснюють діяльність по проспекту Свободи , щодо використання ФОП ОСОБА_4 праці неоформлених працівників.

Відповідно ч. 1 до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 р., звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Ч. 1 ст. 3 вказаного Закону зазначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених ч.1 ст.7 цього Закону ( ч. 7, 8 ст.5 Закону України «Про звернення громадян»).

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч.1 ст.8 Закону України «Про звернення громадян»).

Отже, підставою для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 стали анонімні звернення.

Суд вважає, що законодавство не передбачає право Управління Державної служби України з питань праці на проведення інспекційного відвідування за результатами надходження анонімного звернення.

Більше того, нормами ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» задекларована неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Ст. 19 Конституції України зобов`язує Управління Держпраці в Закарпатській області як суб`єкта владних повноважень діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому якщо закон не містить такої підстави для проведення відповідного контрольного заходу, то проведення перевірки не може вважатися законним. Відповідач у межах своїх повноважень повинен діяти відповідно до закону і саме через призму цього принципу має приймати всі свої рішення.

Суд враховує, що у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до п. 6 Порядку №295, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (ч. 19 Порядку №295).

Згідно з нормами п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

П. 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Норми ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509).

Так, відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку №509, штрафи можуть бути накладені, в тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (п. 3 Порядку №509).

Абз. 2 п. 8 Порядку №509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в п. 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють трудові правовідносини, суд дійшов висновку, що такими є правовідносини, що виникають між роботодавцем та працівником в процесі реалізації гарантованого права останнього на працю.

Таким чином, суб`єктами трудових відносин є, з одного боку, працівник, а з другого - роботодавець. Працівником є фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку за що отримує заробітну плату. В свою чергу, роботодавцем є власник підприємства, установи, організації чи фізична особа-підприємець, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Враховуючи вищенаведений суб`єктний склад трудових правовідносин, суд вважає, що для встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, посадові особи відповідача повинні довести наявність трудових відносин між працівником та роботодавцем, яким, в даному випадку вважається ФОП Микулець М.М.

Суд зазначає, що для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченої ст. 265 КЗпП України, посадові особи уповноваженого органу повинні довести належними та допустимими доказами факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. Проте як вбачається з наданих до суду матеріалів інспекційного відвідування додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_4 , висновки інспекторів праці не містять належного доказового підґрунтя.

Так, зокрема, нормами п. 11 Порядку №295 інспекторам праці під час інспекційного відвідування надано широкий спектр засобі для встановлення та доведення фактів порушення об`єктом перевірки вимог трудового законодавства, що повинні лягти в основу наведених в акті висновків, в тому числі, такі можуть наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті (п. 22 Порядку №295).

Отже, законодавством надано посадовим особами уповноваженого органу широкий спектр засобів для встановлення та доведення фактів порушення об`єктом перевірки вимог трудового законодавства, що повинні лягти в основу наведених в акті висновків.

Разом з тим, висновки посадових осіб Управління Держпраці в Закарпатській області стосовно використання праці ФОП ОСОБА_4 . фізичних осіб базуються на тому, що в приміщенні Пабу «Честер» 01 серпня 2018 року виявлено 4 осіб, які, на думку державних інспекторів праці, обслуговували клієнтів, та на поясненнях, наданих зазначеними особами, про те, що вони працюють в ФОП ОСОБА_4 без укладення трудових чи цивільно-правових угод.

Однак проаналізувавши матеріали інспекційного відвідування, що слугували підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності, суд вважає їх недостатніми, оскільки такі у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про скоєння ФОП ОСОБА_4 зазначеного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, згідно з актом №ЗК365/08/АВ від 02 серпня 2018 року процес відвідування зафіксовано засобами фототехніки та відеотехніки. Разом з тим, як вбачається з відеозапису процесу інспектування, долученого до матеріалів справи відповідачем, таким зафіксовано виключно присутність в Пабі «Честер» 2-х осіб жіночої та чоловічої статі. Жодних свідчень, що такими особами є фізичні особи, зазначені в акті, та що вони виконують трудові функції (обслуговують клієнтів) в Пабі «Честер», як зазначено в актів №ЗК365/08/АВ від 02 серпня 2018 року, даний відеозапис не містить.

Отже, долучений відеозапис не може вважатися належним доказом в розумінні ст. 73 КАС України.

Також відповідно до акту №ЗК365/08/АВ від 02 серпня 2018 року, ФОП ОСОБА_4 повідомив посадових осіб відповідача про укладення із зазначеними фізичними особами цивільно-правових договорів, копії яких були надані під час інспектування. Незважаючи на це, жодної оцінки таким договорам відповідачем надано не було, причин не врахування таких під час винесення оскарженого рішення відповідачем не зазначено.

Окрім того, у своїх поясненнях ОСОБА_5 заявляє, що він писав заяву про прийняття до ФОП ОСОБА_4 на роботу та надавав при цьому свою трудову книжку, що узгоджується також з висновками акту №ЗК365/08/АВ від 02 серпня 2018 року. Однак посадові особи Управління Держпраці у Закарпатській області прийняли рішення про застосування до позивача штрафу за використання праці такої особи без належної аргументації та спростування таких тверджень будь-якими доказами.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 29 КЗпП України при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Суд зазначає, що характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата зарплати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації.

У своїх письмових поясненнях фізичні особи повідомили посадових осіб відповідача про те, що заробітної плати від ФОП ОСОБА_4 вони не отримували, що не узгоджується з оплатним характером трудових правовідносин.

Суд також зауважує, що норми ч. 1 ст. 74 КАС України забороняють брати суду до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Тому, враховуючи ту обставину, що інспекційне відвідування проведено без наявності підстав, встановлених законодавством, докази, отримані під час здійснення такого, не можуть вважатися допустимими в розумінні положень ч. 1 ст. 74 КАС України.

Отже суд вважає не доведеним належними та допустимими доказами факт використання ФОП ОСОБА_4 праці ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та

ОСОБА_8 . 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно норм ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що для застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП України, необхідним є наявність в діях (бездіяльності) суб`єкта господарювання складу правопорушення, передбаченого абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

У зв`язку із зазначеним, враховуючи недоведеність належними та допустимими доказами факту скоєння ФОП ОСОБА_4 такого правопорушення, суд вважає, що оскаржена постанова є такою, що прийнята всупереч норм чинного законодавства, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що здійснюючи інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4 без наявності передбачених законодавством підстав та приймаючи рішення про притягнення його до відповідальності, відповідач діяв всупереч законодавчо встановленого порядку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Дороша Богдана Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_4), Управління Держпраці у Закарпатській області (місцезнаходження: АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ - 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №ЗК365/08/АВ-ТД-ФС-161 від 22.08.18 р. про накладення уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафу у розмірі 446760,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (місцезнаходження: АДРЕСА_4; код ЄДРПОУ - 39795035) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 4467,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2019 року.

СуддяР.О. Ващилін