Рішення № 82284936, 30.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2019 року м. Ужгород№ 0740/861/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ФОП ОСОБА_1 , представник - не з`явився,

відповідача: Управління Держпраці у Закарпатській області, представник - Фалес Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено на підписано 07 червня 2019 року.

Фізична особа-підприємець Бистрянин Віктор Калманович звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить суд визнати незаконним дії Управління Держпраці в Закарпатській області стосовно проведення інспекційного відвідування від 22.06.2018р., визнати протиправною та скасувати Постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК 276/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-121 від 10 липня 2018 року на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111690,00грн.

Позов мотивовано тим, що Актом інспекційного відвідування Управління Держпраці в Закарпатській області було проведено інспекційне відвідування Фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

Акт інспекційного відвідування ФОП на підставі, якого винесено Протокол про адміністративне правопорушення №ЗК 276/221/АВ/П/ПТ та винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК 276/221/АВ/П/ПТ- ТД -ФС-121 від 10 липня 2018 року позивачу вручений не був. А тому позивачу невідомо на підставі якого наказу та направлення було проведене інспектування, яке розпочате 22.06.2018 року та на підставі якого на позивача накладено штрафні санкції.

Вважає, що інформація, яка міститься в Акті інспекційного відвідування не відповідає інформації, що міститься в Постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК 276/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-121 від 10 липня 2018 року, тому дії відповідача є незаконними, а оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм закону та підлягає скасуванню.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Причини неявки суд не повідомив.

В попередніх судових засіданнях представник позивача надавав пояснення, які були судом враховані при розгляді справи.

Враховуючи вказане, заслухавши думку представника відповідача, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та вважає, що дії посадових осіб щодо проведення інспекційного відвідування є правомірними, Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК 276/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-121 від 10 липня 2018 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Додатково просив врахувати рішення Хустського районного суду, яке набрало законної сили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Щодо повноважень Управління Держпраці у Закарпатській області слід повідомити наступне.

П. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення № 96).

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Закарпатській області це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі Порядок № 295).

П. 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Ст. 2 Закону № 877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону № 877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином, й управління Держпраці у Закарпатській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов`язковим врахуванням положень Закону № 877-V.

Ст. 3 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). (ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. (ч. 1 статті 7 Закону №877-V).

П. 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Так, п. 3 Порядку № 295 встановлено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Щодо обстави справи слід повідомити наступне.

Судом встановлено, що 31 травня 2018 року на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області надійшла заява працівника ОСОБА_3 щодо порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства про працю в частині не оформлення саме з ним трудових відносин, не виплати саме йому заробітної плати в розмірі 18000 грн.( а.с. 78)

З метою здійснення інспекційного відвідування особи ФОП ОСОБА_1 було винесено направлення на проведення інспекційного відвідування №600 від 13.06.2018р. (а.с. 69) Проведення інспектування доручено головним державним інспекторам Попкову В.С., Сита І.Ю. та Юртину В.Ф. Строк дії направлення встановлено з 14.06.2018р. по 24.06.2018р.

Про хід та результати проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 15.06.2018 року по 19.06.2018 року головні державні інспектори Попков В.С. та Сита І.Ю. керівництву Управління Держпраці у Закарпатській області не повідомили.

Жодних актів інспекційного відвідування та приписів відносно ФОП ОСОБА_1 ними до Управління в цей час на реєстрацію не подано.

Вищевказане підтверджено довідкою Управління від 18.09.2018 року за №07-04/3570 та витягами із журналів реєстрації актів та інспекційних відвідувань (а.с.51-53).

Вже 18 червня 2018 року на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області надійшов запит Управління захисту економіки в Закарпатській області від 18 червня 2018 року за №2923/39/06/02-2018 про витребування, в рамках кримінального провадження за ознакам кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.368 КК України, документів відносно звернення громадянина ОСОБА_3 щодо порушення відносно нього трудового законодавства, журнали реєстрацій направлень, звернень громадян та інші документи в т.ч. характеристики головних державних інспекторів Попков В.С. , Сити І.Ю. та Юртин В.Ф. , (оскільки останній також був включений в направлення на проведення інспекційного відвідування) ( а.с.54).

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2018 року було надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні Управління Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород вул. Минайська,16 з метою відшукування та вилучення примірників договорів, оригіналу заяви, оригіналу направлення, протоколу про адмінправопорушення або приписів фотокопій журналів, письмових розписок, тощо. (а.с.55-58).

На вимогу закону, з метою з`ясування всіх обставин, зазначених в скарзі ОСОБА_3 керівництвом Управлінням Держпраці у Закарпатській області було доручено головному державному інспектору Юртину В.Ф. на підставі існуючого та діючого направлення від 13.06.2018 року №600 (строк дії направлення до 24 червня 2018 року), провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (а.с. 69)

Так 22 червня 2018 року було здійснено перевірку додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, результати якої зафіксовано в Акті інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . №ЗК276/221/АВ від 23 червня 2018 року. ( а.с. 70)

В Акті зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування. за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , було встановлено, що на момент проведення перевірки заборговану заробітну плату було виплачено.

Вказаний факт додатково підтверджений особистим поясненням гр. ОСОБА_3 , який претензій з виплати заробітної плати не має, всі спірні питання між ними вирішені (а.с.80). Вказану інформацію було підтверджено і самим ФОП ОСОБА_1

В Акті також зазначено, що ФОПу було запропоновано надати письмове пояснення щодо оформлення трудових відносин з ОСОБА_3 та виплати йому заробітної плати і надати, для перевірки: табелі обліку використання робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, але ФОП відмовився у наданні пояснень та заявив, що вище вказані документи вилучені правоохоронними органами, при цьому жодних доказів про їх вилучення не надав (а.с.70-77).

На підставі Акту інспекційного відвідування №ЗК 276/221/АВ від 23 червня 2018 року, відповідачем було прийнято Припис про усунення виявлених порушень №ЗК276/221/АВ/П від 23 червня 2018 року, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця усунути порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, а саме зобов`язано укласти трудові договори з найманими працівниками та повідомити органи ДФС про прийом працівників.

05 липня 2018 року інспектором відповідача також було складено акт про відмову від підпису №ЗК/276/221/АВ-ВП, в якому було зазначено, що станом на 05 липня 2018 року підписаний примірник акту інспекційного відвідування №ЗК 276/221/АВ від 23 червня 2018 року та припису №ЗК276/221/АВ/П від 23 червня 2018 року не було повернуто позивачем на адресу інспекції.

В подальшому, відповідачем було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою №ЗК276/221/АВ/П/ПТ- ТД -ФС-121 від 10 липня 2018 року, якою накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 111690,00 грн.

Крім того, 05 липня 2018 року відповідачем відповідно до вимог закону було складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК276/221/АВ/П/ПТ у якому зазначається про те, що ФОП ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за місце здійснення діяльності чим порушив вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України (а.с. 85-86).

Судом встановлено, що протокол був скерований на розгляд до Хустського районного суду Закарпатської області, де згодом була винесена Постанова Хустського районного суду від 13.09.2018р. ( справа №309/1922/18), якою було визнано винним ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП та встановлено, що останній допустив до виконання роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобілів найманого працівника ОСОБА_3 без укладення з ним трудового договору чим порушив вимоги Кодексу законів про працю України.( а.с.126) Вказане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 та 6 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ч. 1 ст. 21 КзпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КзпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За змістом ч. 3 та 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Додатково листом № 12705/05.01 від 18.09.2018 року Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, повідомило, що згідно даних, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ФОП ОСОБА_1 за період з грудня 2017 року по липень 2018 року документи, щодо найманого працівника ОСОБА_3 до пенсійного фонду не надходили і за вищевказаний період цивільно-правових договорів заключено не було. (а.с.65).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Суд вважає, що позивач висвітлює деякі обставини інспекційного відвідування та оперує даними кримінального провадження № 42018071180000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України стосовно конкретних осіб саме з метою уникнення відповідальності за правопорушення встановлене Хустьским районним судом - допуск до виконання роботи найманого працівника без укладення з ним трудового договору, а не встановлення об`єктивних обставин.

З огляду на наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк