Ухвала суду № 82284619, 07.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/8424/19

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інетресах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України , суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору чи документу, який підтверджує підстави для звільнення її від сплати судового збору.

Слід вказати, що даний позов подано на захист прав та інтересів як позивача так і її неповнолітніх дітей. В частині позовних вимог, що стосуються захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей, позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 768 грн. 40 коп., що стосується частини позовних вимог порушених прав ОСОБА_4 .

Натомість, позивач просить звільнити від сплати судового збору, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем та відсутністю доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 8 ЗУ "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 статті 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов`язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Позивач просить звільнити його від сплати судового у зв`язку з складним фінансовим становищем, посилаючись на відсутність доходів.

Проте, та обставина, що позивач не має офіційного доходу не свідчить про відсутність у нього іншого доходу. Крім того, позивач є особою працездатного віку та може мати доходи.

Доказів того, що сім"я позивача перебуває на обліку в УПСЗН як малозабезпечена та перебування її як безробітної на обліку у центрі зайнятості не надано.

Таким чином, позивач не надав доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку, а тому підстав для звільнення від сплати судового збору у даному випадку немає.

Більш того, звільнення від сплати судового збору є право суду, а не обов`язком.

Оцінивши доводи позивача, що наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору, враховуючи положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ст. 129 Конституції України, в якій як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону, ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 грн.

Отже, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 768,40 грн.

Зважаючи на зазначене, позивачу за подання до суду даного позову, з урахуванням позовних вимог, необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу , постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у ромірі 768,40 грн. за наступними реквізитами: рахунок отримувача №34310206084009; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 22030101; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва позивача, код ЄДРПОУ/РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах непвонолітнього ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос