Ухвала суду № 82282965, 03.06.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4786/19

Провадження № 1-кс/359/1570/2019

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2019 м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Кабанячий Ю.В.

при секретарі Тоцькій К.О.,

за участю прокурора Клебан Ю.О.,

захисника Єрмоленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль з технічною фіксацією клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області юрист 1 класу Клебан Юрія Орестовича про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Андіжан Республіки Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистан, без реєстрації та постійного місця проживання на території України, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області юрист 1 класу Клебан Юрій Орестович звернувся із зазначеним клопотанням, в якому просить застосувати до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно клопотання, Бориспільською місцевою прокуратурою Київської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12019110110000049 від 02.06.2019 за підозрою громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до посадової інструкції інспекторів прикордонної служби 1, 2, 3 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль-2» ІІ категорії (тип А), останні мають право шляхом опитування осіб з`ясовувати підстави в`їзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без відповідних документів на право його перетинання, осіб, які надали свідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, робити в документах зазначених осіб відповідні відмітки.

Поряд з цим, громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримавши рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 02.06.2019, вирішив незаконно перетнути державний кордон України шляхом підкупу службових осіб Державної прикордонної служби України.

Так, для реалізації задуманого плану, перебуваючи у службовому приміщенні міжнародного аеропорту «Бориспіль» (термінал «D») за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, Оділов Джасурбек (ODILOV JASURBEK) 02.06.2019 близько 01 год. 30 хв., звернувся з пропозицією до заступника начальника 1-го ВІДІПС з персоналу відділу прикордонної служби «Бориспіль-1» ОКПП «Київ» ДПС України ОСОБА_5 ., щодо позитивного перегляду рішення та подальшого перетину державного кордону України у міжнародному аеропорту «Бориспіль» за неправомірну вигоду.

Надалі, реалізуючи злочинний план, громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1, 02.06.2019 близько 10 год. 20 хв. у службовому приміщені міжнародного аеропорту «Бориспіль» (термінал «D») за адресою: Київська область м. Бориспіль-7, надав службовій особі Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 , неправомірну вигоду у сумі 400 (чотириста) доларів США за позитивний перегляд рішення, подальшого пропуску на територію України у пункті пропуску «Бориспіль» та проставлення відповідних відміток в його паспортному документі щодо перетину ним державного кордону України на в`їзд.

Після надання громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_1 неправомірної вигоди, грошові кошти у сумі 400 (чотириста) доларів США було вилучено під час добровільної видачі грошових коштів службовою особою Державної прикордонної служби України ОСОБА_5

02.06.2019 о 10 год. 25 хв. громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у пропозиції та наданні громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі 400 (чотириста) доларів США службовій особі Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 за позитивний перегляд рішення про відмову у перетинанні державного кордону України та подальший пропуск на територію України у пункті пропуску «Бориспіль», шляхом проставлення відповідних відміток в його паспортному документі щодо перетину державного кордону України на в`їзд, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, тобто пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища.

02.06.2019 о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 ) повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме допитами свідків, протоколами оглядів, протоколами проведених негласних слідчих дій, протоколом затримання, протоколом добровільної видачі грошових коштів, а також іншими зібраними органом досудового розслідування доказами.

Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_1 може ухилятися від органу досудового розслідування, суду, оскільки останній не має постійного місця проживання, місця роботи, не має постійного джерела доходу на території України, не має міцних соціальних зв`язків на території України тощо та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне: зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_1 ) до вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України; підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, місця роботи на території України; вік та стан підозрюваного ОСОБА_1 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного; підозрюваний ОСОБА_1 не має на території України міцних соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання, роботи та джерела доходу, родини та утриманців.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Неможливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Ураховуючи відсутність законних та постійних джерел заробітку у підозрюваного до нього не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливе, оскільки останній є громадянином Республіки Узбекистан та на території України не має постійного та навіть тимчасового місця проживання.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат Єрмоленко О.В. просить відмовити у задоволенні даного клопотання та застосувати до його запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Даний запобіжний захід забезпечить його належну поведінку. Крім того в Україні в нього є родичі, які забезпечили б його житлом.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Суд заслухавши думку учасників процесу та прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що Бориспільською місцевою прокуратурою Київської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12019110110000049 від 02.06.2019 за підозрою громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

02.06.2019 о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 ) повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, у ході досудового розслідування прокурор переконав про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може ухилятися від органу досудового розслідування, суду, оскільки останній не має постійного місця проживання, місця роботи, не має постійного джерела доходу на території України, не має міцних соціальних зв`язків на території України тощо та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Зважаючи на зібрані на день розгляду клопотання матеріали досудового розслідування, слідчий суддя, не даючи оцінку вини чи невинуватості підозрюваного, приходить до переконання, що підозра, яка була вручена ОСОБА_1, на день розгляду клопотання - є обґрунтованою.

Слідчий суддя вбачає наявність суспільного інтересу в обранні найтяжчого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , зважаючи на його злочинну поведінку.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу непов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосований у зв`язку з тим, що він не буде дієвим і не зможе стримати останнього від учинення нових злочинів, також він може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Крім того, до підозрюваного ОСОБА_1 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв`язку з тим, що відсутнє місце проживання на ренриторії України, крім того останній може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, може погрожувати, підкупити потерпілого, свідків, схиляти їх до дачі неправдивих показань, продовжувати свою злочинну діяльність, а також враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та суворої відповідальності за нього, підозрюваний будь - якими незаконним шляхами може намагатися залишити територію України та переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності в інших державах.

На думку суду, єдиним запобіжним заходом на даний час, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного прокурором доведено наявність підстав, визначених ч.1 ст. 194 КПК України для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою слід визначити у відповідності до ст.197 КПК України в межах строку досудового розслідування, який становить 60 днів, з моменту затримання ОСОБА_1, а саме з 10 год. 25 хв. 02 червня 2019.

Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням санкції ч. 1 ст. 190 КК України та положень ст. 12 КК України скоєний підозрюваним злочин відноситься до тяжкого злочину.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах : щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, роботи, не має постійного джерела доходу на території України, не має міцних соціальних зв`язків на території України та враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрювану заставу у середньому розмірі, а саме п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 96050 грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Андіжан Республіки Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистан, без реєстрації та постійного місця проживання на території України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, утримуючи його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали шістдесят днів, рахується з моменту затримання 02.06.2019 до 01.08.2019 включно.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Андіжан Республіки Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистан, у межах 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн. 00 (нуль) коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р № НОМЕР_1 ; МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або слідчого судді (суду), із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу слідчого судді (суду) чи прокурора, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України; повідомляти прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання; заборони спілкування з свідками в кримінальному провадженні.

У разі внесення застави підозрюваний ОСОБА_1, зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 60 діб з моменту звільнення його з-під варти.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , його захисником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.

Копія ухвали слідчого судді підлягає перекладу та врученню затриманому на мову, якою останній володіє вільно.

Слідчий суддя Ю.В. Кабанячий