Рішення № 82264507, 22.05.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3610/17

Номер провадження 2/404/450/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В. за участі секретаря- Вітохіної Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість 11 359,48 дол. США та понесені судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до укладеного договору кредиту № 432/22-ФО1 від 23.04.2008 року ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 15 118,00 доларів США на термін до 22.04.2015 року. У порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконала. З посиланням на зазначене сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про стягнення боргу. Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 червня 2017 року відкрито провадження по вказаній цивільній справі та призначено судове засідання.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції. Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 лютого 2018 року продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання.

У підготовче засідання представник позивача на електронну адресу суду направив заяву щодо проведення засідання у їх відсутності, просив замінити правонаступника Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” на Акціонерне товариство “Укрсоцбанк”.

Від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшло клопотання про закриття провадження в даній справі. Вказала, що 23.04.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 432/22-ФО1, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 15 118,00 доларів США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів, зі сплатою 8,8 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 22 квітня 2015 року.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 19.04.2017 року склала 9263,02 доларів США заборгованості за кредитом та 2096,46 доларів заборгованості по відсоткам.

Однак, в порушення вимог ст. 162 ЦПК України позивачем не подано суду підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, чим свідомо введено його в оману. Адже, 08.02.2011 року набрало законної сили рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2010, яке було частково скасоване рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 08.02.2011р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» 84 154,96 грн. заборгованості за кредитним договором №432/22-Ф01 від 23.04.2008. Окрім того 12.12.2011 ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда було задоволено заяву ОСОБА_1 та надано останній розстрочку у виконанні рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2010 року по справі за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку«Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту на 48 місяців з щомісячним платежем 1 781,72 грн., яке виконано у повному обсязі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2019 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження в справі, в зв”язку з тим, що 08.02.2011 року набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав- відмовлено.

Згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2019 року залучено до участі в справі правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”— Акціонерне товариство “Укрсоцбанк”. Закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання подала відзив на позовну заяву, вимоги не визнала посилаючись на те, що у своїй позовній заяві позивач не відобразив фактичні обставини, що мають істотне значення для вирішення позову по суті. Так, позивач вже звертався до суду з вимогою про повернення заборгованості за кредитом та відсотками станом на 15.11.2010 року, яка становила 84154,96 грн., враховуючи те, що на рахунок позивача вже було сплачено 47405,40 грн. страхової виплати. Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 13 грудня 2010 року позов банку задоволено у повному обсязі. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 08.02.2011 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості залишено без змін. Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 12.12.2011 року відповідачу розстрочено виконання рішення від 13.12.2010 року на 48 місяців з щомісячним платежем 1781,72 грн. Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо наявності факту та розміру заборгованості відповідача по поверненю кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, оскільки розрахунки позивача не містять достовірних відомостей щодо сплати відповідачем заборгованості за кредитом. Доданими до заперечення копіями квитанцій підтверджується факт стабільного повернення коштів за кредитним договором у розмірі 1781,72 грн. щомісяця.

Оскільки, ОСОБА_1 сплачує кошти за користування кредитом, що підтверджується квитанціями, це свідчить про належне виконання позичальником умов кредитного договору, що є підставою для відмови в задоволенні позовної заяви.

Крім того, звертає увагу суду на те, що в додатках до позовної заяви міститься досудова вимога ПАТ «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 про сплату суми заборгованості за кредитом 9263,02 дол.США та суми заборгованості за відсотками 2096,46 грн. У своїй вимозі банк просить усунути порушення у строк до 30 днів з дати відправлення цієї вимоги, але не пізніше 3 днів з дня отримання відповідачем вимоги, та вказує на те, що в разі незадоволення вимоги банк звернеться до суду за захистом порушених прав. Відповідно до поштового штемпелю на списку №328 відправки рекомендованої кореспонденції, який позивач надав як підтвердження відправлення вимоги ОСОБА_1 , зазначена вимога направлена відповідачу 25.05.2017 року, в той час як позовна заява датована 30.05.2017 року. Тобто, позивач звернувся до суду через 5 днів після направлення вимоги відповідачу, хоча докази отримання вимоги відповідачем відсутні, а відтак не дав змоги з`ясувати наявність або відсутність боргу за кредитним договором.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним у задоволенні вимог відмовити, з наступних підстав. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України). Так з`ясовано, що 23 квітня 2008 року між Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”, відповідно Акціонерне товариство “Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 432/22-ФО1, згідно до якого кредитор надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 15 118,00 доларів США, зі сплатою 8,88 процентів річних, з кінцевим терміном погашення не пізніше 22.04.2015 року. Кредит надано позичальнику на : купівлю автомобіля Chevrolet Aveo.

Відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

05 травня 2010 року Акціонерно- комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором кредиту № 432/22-ФО1 від 23 квітня 2008 року в сумі 15 567,99 доларів США, що в еквіваленті становить 124 724,54 грн., яку складають 112 376,47 грн. -заборгованість по поверненню кредиту; 10 229,53 грн.- заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 2 118,54 грн. - пеня відповідно до п. 4.1 Договору кредиту у зв”язку з порушенням позичальником вимог Договору кредиту, а також понесені судові витрати.

13 грудня 2010 року Кіровським районним судом м. Кіровограда в справі №2-7977/10 винесено рішення, яким позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» 84 154,96 грн. заборгованості за кредитом, 1247,26 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 77-78).

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2011 року, апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 13 грудня 2010 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» 841 (вісімсот сорок одна) грн. 54 коп. судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 79-80).

31 жовтня 2011 року відповідач звернулася до Кіровського районного суду м. Кіровограда із заявою про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі № 2-7977/10 за позовною заявою Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування заяви зазначила, що у зв`язку з тяжким матеріальним становищем не має можливості виконати рішення суду та виплатити АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 84154,96 грн. та по рішенню апеляційного суду Кіровоградської області від 08.02.2011 року стягнуто з неї на користь банку 841,54 грн. судового збору, оскільки позичила кошти ОСОБА_2 в сумі 159482,90 грн. та 6.02.2009 року рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда стягнуто на її користь, на сьогоднішній день рішення суду невиконано в т.ч. і за станом здоров`я.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 грудня 2011 року, яка набрала законної сили 06 січня 2012 року, заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду задоволено. Надано ОСОБА_1 розстрочку у виконанні рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.10 року по справі за позовом АКБ «Украсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту 85 522,22 грн. на 48 місяців з щомісячним платежем 1781,72 грн. (а.с. 81).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, звернувшись у травні 2010 року з позовом до суду про стягнення заборгованості за договором кредиту № 432/22-ФО1 від 23 квітня 2008 року позивач використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не у повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі.

Отже, банк скористався цим правом і в односторонньому порядку змінив строк виконання кредитного договору, звернувшись у 2010 році з вимогою про повернення усієї суми кредиту, яка задоволена судовим рішенням від 13 грудня 2010 року, та відповідно 08 лютого 2011 року.

При цьому, в матеріалах справи наявні докази про виконання відповідачем рішення від 13 грудня 2010 року, 08 лютого 2011 року за ухвалою суду від 12 грудня 2011 року.

Таким чином, оскільки у травні 2010 року банк в односторонньому порядку змінив строк виконання кредитного договору, що засвідчено у судовому рішенні про дострокове задоволення його вимог, яке виконується відповідачем, вимоги АТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості, відсотків поза межами дії строку кредитного договору, є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- 11 359,48 дол. США, а саме: сума заборгованості за кредитом- 9 236,02 дол. США; сума заборгованості за відсотками- 2 096,46 дол. США, понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 496,27 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство “Укрсоцбанк”, місцезнаходження: вул. Ковпака, 29, м. Київ, код ЄДРПОУ 03150;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 31.05.2019 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда