Рішення № 82258143, 07.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 червня 2019 р. № 520/4399/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код іпн. НОМЕР_1 ) до Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (вул. Біблика, буд. 18,м. Харків,61007, ЄДРПОУ 41430641) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати постанову від 04.02.2019 року старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Курочки Валерія Івановича ВП № 49534868 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 38589.80 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року у справі відкрито провадження.

В судовому засіданні 06.06.2019 року - представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі просила позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що відповідач не мав підстав для винесення оскаржуваного рішення, оскільки ним не вчинено дій спрямованих на фактичне стягнення заборгованості, що в силу приписів ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» є передумовою для стягнення виконавчого збору; відповідач адміністративний позов не визнав, зазначив, що під час винесення оскаржуваного рішення діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки, за приписами Закону України «Про виконавче провадження» у ред. від 02.06.2016 року стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження.

В судове засідання 07.06.2019 року сторони не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином, що в силу приписів ст.ст.205, 229 КАС України є підставою для розгляду справи за правилами письмового провадження.

Судовим розглядом встановлено, що 03.12.2015 року за виконавчим листом № 644/8952/13 від 18.06.2014 року старшим державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49534868 та запропоновано позивачці виконати його в добровільному порядку до 10.12.2015 року.

В подальшому 11.12.2015 року з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (у ред. на момент винесення постанови, далі по тесту Закон № 606-XIV) винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що перед початком дій щодо примусового виконання виконавчого документів, державний виконавець мав пересвідчитися, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником, та що строк визначений у постанові для добровільного виконання вже закінчився і відсутні підстави для відкладення виконавчих дій.

Матеріали справи не містять підтверджень направлення на адресу позивачки та отримання нею копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

З аналізу приписів ст. ст. 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій з - поміж іншого зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню. Питання про закінчення виконавчого провадження та відповідно стягнення виконавчого збору, державний виконавець вирішує під час виконавчого провадження, якщо з`ясовує, що для цього є відповідні підстави.

Відповідно до п. 2 ч. 1,3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 25 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору. Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08.01.2019 року у справі 644/8952/13 затверджено мирову угоду в процесі виконання рішення, на підставі чого відповідачем 04.02.2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49534868 та постанову про стягнення виконавчого збору, копії яких містяться у матеріалах справи.

Проте, суд зауважує, що доказів скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 11.12.2015 року ВП № 49534868 ані в судовому порядку, ані в порядку, визначеному ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» матеріали справи не містять.

Отже, на момент винесення оскаржуваного рішення ВП №49534868 від 04.02.2019 року у виконавчому провадженні були наявні дві постанови про стягнення виконавчого збору.

Частиною 1, 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про правомірність того, що на час розгляду справи у матеріалах виконавчого провадження наявні дві чинні постанови про стягнення з позивачки виконавчого збору, з огляду на що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати постанову від 04.02.2019 року старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Курочки Валерія Івановича ВП № 49534868 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 38589.80 грн.

Стягнути з Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (вул. Біблика, буд. 18,м. Харків,61007, код ЄДРПОУ41430641) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено 07.06.2019 року

Суддя Зоркіна Ю.В.