Рішення № 82257921, 20.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12344/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

під головуванням судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності на житловий будинок, -

встановив:

30.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ужгородської міської ради про визнання за ОСОБА_1 прав і обов`язків забудовника земельної ділянки на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

14.02.2019 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги до Ужгородської міської ради та просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

14.03.2019 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги до Ужгородської міської ради та просила суд встановити факт прийняття нею спадщини у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за нею право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої змінені позовні вимоги обґрунтовує тим, що її батько ОСОБА_2 на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділеній йому рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради депутатів трудящих №607 від 21.07.1965 року, у 1973 році побудував житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями. В 1998 році батько позивачки ОСОБА_2 помер. Позивачка від самого народження по теперішній час проживала і проживає в спірному будинку. Після смерті батька залишилась проживати в спадковому будинку, фактично прийнявши спадщину після смерті батька у вигляді житлового будинку, однак оформити на себе право власності в порядку спадкування за законом не може, оскільки її батько мав цей спірний будинок у особистій власності і належним чином своє право приватної власності не оформив. З огляду на викладене вона вимушена звертатись до суду із цим позовом.

В судовому засіданні позивачка свої змінені позовні вимоги від 14.03.2018 року підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутність.

Суд, вислухавши позивачку, дослідивши надані докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» «Прикінцеві положення» індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Таким чином, згідно рішення №307 від 21.07.1965 року (а.с. 8), акту від 05.08.1965 року (а.с. 9), договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на правах особистої власності (а.с. 10-13), інвентаризаційної справи №7006 на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 14-19) житловий будинок, побудований ОСОБА_2 у 1973 році за адресою: АДРЕСА_1 належав йому на праві особистої власності.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с. 21) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і цей день є днем відкриття спадщини після його смерті.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 (а.с. 22) ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 (а.с. 23) ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 (а.с. 7) ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_5 (а.с. 7) ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та прийняла прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ».

Згідно витягу з єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання (а.с. 6) довідки №1213 від 27.09.2018 року (а.с. 24) ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 13.02.1990 року по теперішній час.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК України (в ред. 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Враховуючи, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 то відповідно вона являється спадкоємицею першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_2

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. З огляду на викладене, суд вважає, що позивачка, проживаючи на час відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та продовжуючи по цей час проживати в спірному будинку фактично прийняла спадщину, у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що за життя належала спадкодавцю - ОСОБА_2 і тому цей факт підлягає визнанню судом.

Згідно ст. 548 ЦК України (в ред. 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не відмовилася від прийняття спадщини, суд вважає, що вона належним чином прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування, суд вважає, що є усі правові підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі та керуючись п. 9 розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 548, 549 ЦК України (в ред. 1963 року), ст. 13 ЗУ «Про власність», ст. 13, 76, 81, 89, 258, 259, 265, 273, 280, 282, 289 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Встановити факт того, що ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов