Рішення № 82256929, 03.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4355/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

представник відповідача Пилипець Р.Ю .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№10089 від 26.03.2019) просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Львівській області спрямовані на призначення та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 20.08.2018 року №1947П та направлення на проведення позапланової перевірки від 20.08.2018 року №1773;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14 вересня 2018 року № ЛВ912/463/АВ/ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 1 228 590 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець з 24.08.2007, має 9 найманих працівників. 20.08.2018 на підставі наказу №1947П від 20.08.2018 службовими особами відповідача за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, 73, корп.4 проведено інспекційне відвідування, за наслідками якого складено відповідний акт №ЛВ912/463/АВ від 22.08.2018. Не погодившись з висновками, викладеними в акті, позивачем подано відповідачу зауваження. За наслідками розгляду акту відповідачем прийнято постанову про накладення на позивача штрафу №ЛВ912/463/АВ/ФС від 14.09.2018 штрафу у розмірі 1 228 590 грн. Вважає дії відповідача та вказану постанову незаконною, оскільки не було підстав для проведення інспекційного відвідування. Інспекційне відвідування розпочато без присутності позивача в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зазначає, що під час інспекційного відвідування не досліджувалось наявність у позивача будь - яких угод відмінних від трудового договору, не взято до уваги договір оренди, договір підряду, копії цивільно правових угод. Зокрема стверджує, що між ним 01.06.2018 та ТзОВ «Кристал Дизайн Груп» укладено договір суборенди частини приміщення. Приміщення у якому здійснювалось інспекційне відвідування орендують і використовують у господарській діяльності інші суб`єкти господарювання. 05.07.2018 між ним та ФОП ОСОБА_5 укладено договір підряду на виготовлення продукції із матеріалів замовника. Вказує, що ФОП ОСОБА_5 укладено цивільно - правові договори з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_41. , ОСОБА_15 , ОСОБА_42. , ОСОБА_43 . , ОСОБА_44 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 . Наголошує, що пояснення, які долучені до акту інспекційного відвідування не свідчать про те, що особи стажуються саме в позивача. Тому вважає, що факт допуску позивачем до роботи працівників без оформлення трудового договора є недоведеним та підстав для винесення постанови про накладення штрафу не було.

Ухвалою суду від 20.09.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу 15 денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17.01.2019 провадження у справі зупинено до часу отримання рішення прийнятого у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 14.03.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 23.04.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачем 17.10.2018 за вх№32775 надано суду відзив на позовну заяву згідно якого, відповідно до направлення №1773 від 20.08.2018, наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 20.08.2018 №1947П головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно правових актів ОСОБА_24 та іншими посадовими особами було проведено інспекційне відвідування позивача за результатами якого складено відповідний акт №ЛВ 912/463/АВ від 22.08.2018, яким зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме ч.1, 3 ст.24 КзПП, постанови КМУ №413. Позивачем вказаний акт підписаний із зауваженнями. 29.08.2018 внесено припис про усунення виявлених порушень до 06.09.2018. Заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецьком А.Я. 14.09.2018 винесено постанову №ЛВ912/463/АВ/ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 1 228 590 грн. Зазначає, що підставою проведення інспекційного відвідування був наказ від 20.08.2018 №1947-П, виданий відповідно до п.п.3 п.5 Постанови КМУ №295. Вважає, що вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо повідомлення об`єкта перевірки про проведення інспекційного відвідування не поширюється на заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю. Звертає увагу, що позивач допустив посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення інспекційного відвідування і це вказує на ознайомлення його з направленням і службовим посвідченням. Факт пред`явлення посвідчення зафіксовано в акті, який був підписаний позивачем. В день початку інспекційного відвідування 21.08.2018 було взято письмові пояснення в осіб, що виконують трудову функцію (пошиття та оздоблення весільних суконь): ОСОБА_46 . , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_45. , ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_47., ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які підтвердили трудові відносини з позивачем без укладення трудового договору. 21.08.2018 в період з 11 год. 15 хв по 12 год. 45 хв. позивачем не надано копії наказів про прийняття на роботу (трудових договорів), повідомлення в органи ДФС (квитанція №1, №2) про прийняття працівників на роботу, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_29 , ОСОБА_47., ОСОБА_43., ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_30 Позивачем 21.08.2018 надано пояснення згідно яких ним договорів з виконавцями на виконання робіт, надання послуг (за договорами ЦПХ) станом на 21.08.2018 не укладено, а праця за такими не використовується. Вважає, що цивільно - правові угоди, укладені з ФОП ОСОБА_5 складені після інспекційного відвідування з метою ухилення від відповідальності, останні суперечать поясненням працівників. В поясненнях працівники вказували про проходження стажування в позивача, а це свідчить про відсутність цивільно - правових відносин. Таким чином, висновки відповідача про неоформлені трудові відносини є обґрунтованими. Штраф накладено компетентними посадовими особами в розмірі, встановленому законом. З урахуванням наведеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Позивачем 05.11.2018 за вх.№35142 подано до суду відповідь на відзив відповідача згідно якого позивач звертає увагу, що наказ про проведення інспекційного відвідування позивача міг бути виданий лише за результатами аналізу інформації, отриманої з джерел засобів масової інформації, інших джерел доступ до яких не обмежений законодавством, а наявності таких обставин відповідачем не доведена. Відповідачем не надано жодних доказів того, що були наявні підстави вважати, що повідомлення об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи може завдати шкоди інспекційному відвідуванню

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, зазначених в запереченні.

У судовому засіданні судом 13.05.2019 допитано в якості свідка - ОСОБА_5 , яка пояснила з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_31 , ОСОБА_48 . , ОСОБА_49 . , ОСОБА_50., ОСОБА_51, ОСОБА_43. , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 нею були укладені цивільно-правові угоди. Щодо позивача, 05.07.2018 з ним ОСОБА_5 укладено договір підряду на виготовлення продукції із матеріалів замовника.

У судовому засіданні, судом 27.05.2019 допитано в якості свідків інспекторів ГУ Держпраці у Львівській області - ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , які пояснили, що в ході інспекційного відвідування позивача керувалась виключно чинним законодавством України, жодних порушень ними допущено не було.

Зі сторони позивача, в якості свідків 03.06.2019 допитано ОСОБА_36 , ОСОБА_27 , які пояснили суду, що прийшли пробуватися на роботу до ФОП ОСОБА_5 , та під час проведення інспекційного відвідування писали пояснення, які їм диктував інспектор.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, показання свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі по тексту - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення та згідно п.7 Положення №96 здійснює свої повноваження як безпосередньо так і через утворені у встановленому порядку територіальні органи.

Відповідач є територіальним органом Держпраці і був утворений постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 №75 відповідач на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно п.п.49 п.4 Положення позивач накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Позивач згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради 24.07.2007 зареєстрований як фізична особа - підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Наказом відповідача від 20.08.2018 №1947-П наказано службовим особам ОСОБА_24 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 на підставі п.п.3 п.5 Порядку в термін з 21.08.2018 по 22.08.2018 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у позивача за місцем здійснення діяльності у м.Львові, по АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного наказу відповідачем видано направлення №1773 від 20.08.2018.

З акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 22.08.2018 №ЛВ912/463/АВ вбачається, що службовими особами відповідача та працівниками поліції відповідно до направлення №1773 від 20.08.2018 проведено інспекційне відвідування позивача за фактичною адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, зокрема 21.08.2018 об 11 год. 15 хв. здійснено вихід за фактичним місцем здійснення господарської діяльності позивача. В ході проведення інспекційного відвідування в осіб, що виконували трудову функцію (пошиття та оздоблення весільних суконь) відбирались письмові пояснення щодо виконання ними роботи (на швейному виробництві), їх роботодавця та укладення ними трудових договорів, тривалості перебування в трудових відносинах. Позивачем станом на 12 год.45 хв. надано копії трудових договорів з рядом працівників. Не надано копії наказів про прийняття на роботу (трудових договорів), повідомлення в органи ДФС (квитанція №1, №2) про прийняття працівників на роботу щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_39 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 . Враховуючи наведене, має місце допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. Стажування працівника на робочому місці без оформлення трудових відносин чинним законодавством не передбачене, окрім випадків цільового направлення центрами зайнятості до роботодавців безробітних, які перебувають на обліку для навчання, стажування необхідним роботодавцю посадам з подальшим працевлаштуванням.

До акту долучено заперечення позивача, якими він не визнав фактів, викладених в акті інспекційного відвідування.

Згідно постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ912/463/АВ/ФС від 14.09.2018, винесеної заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецько А.Я. , на підставі акта інспекційного відвідування від 22.08.2018 №ЛВ912/463/АВ за порушення вимог ч.1, 3 ст.24 КзПП України, ПКМУ №413 від 21.08.2018, керуючись ст.259 КЗпП, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509, абз. 2 ч.2 статті 265 КЗпП вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 1 228 590 грн.

Приписами частини 2 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі- Закон) встановлено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Отже, дія Закону поширюється на спірні правовідносини, оскільки інспекційне відвідування відповідачем є формою державного нагляду у сфері господарської діяльності.

Приписами частин 4 та 5 цієї ж норми Закону визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, відповідач може здійснювати державний нагляд контроль виключно на підставі Закону і спеціального Закону, котрий би встановлював особливості його діяльності.

Законодавець не прийняв такого спеціального закону, тому спірні правовідносини врегульовані виключно приписами Закону, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, якою керувався відповідач, призначаючи інспекційне відвідування.

Інспекційне відвідування за сутнісним змістом є перевіркою.

У даному випадку Управління провело позапланову перевірку на підставі наказу відповідача від 20.08.2018 №1947-П

Приписами частини 1 статті 6 Закону встановлено підстави здійснення позапланових заходів.

Такими підставами є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зробив висновок, що відповідач провів позапланову перевірку за відсутності правових підстав, які встановлені Законом.

Приписами частини 2 статті 6 Закону встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Ця норма права відсилає до іншої норми Закону, яка надавала б право відповідачу призначати перевірки і з підстав, які встановленні спеціальним законом, який на даний час не прийнято.

Тому, відповідач призначив і провів перевірку позивача, всупереч законодавчій забороні.

Отже, наказ відповідача про призначення інспекційного відвідування є протиправним.

Водночас, позивач покликається на порушення відповідачем вимог ч.4 ст.11 Закону щодо проведення інспекційного відвідування за відсутності позивача або уповноваженої ним особи.

Відповідачем визнано факт початку проведення інспекційного відвідування за відсутності позивача або уповноваженої ним особи, однак покликаючись на положення ч.5 ст.2 Закону та положення Порядку №295 відповідач вважає дії правомірними.

Оскільки спеціальний закон, який по іншому врегульовує правовідносини відсутній, на проведення інспекційного відвідування відповідача поширюються вимоги ч.4 ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому дії службових осіб відповідача, які розпочали проведення інспекційного відвідування за відсутності позивача або уповноваженої ним особи є неправомірними.

Поряд з цим, доводи позивача щодо непред`явлення при проведенні інспекційного відвідування службових посвідчень, наказу та направлень на проведення перевірки спростовуються змістом, дослідженого в судовому засіданні актом інспекційного відвідування та запереченнями до нього, де вказані зауваження відсутні.

Покликання позивача на те, що приміщення в якому здійснюється інспекційне відвідування орендують та використовують в господарській діяльності окрім позивача і інші суб`єкти господарювання, на підтвердження чого представлено суду договори суборенди, укладені останніми з ТзОВ «Кристал Дизайн Груп», суд до уваги не бере, оскільки предметом усіх представлених договорі є частина приміщення площею 164 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки нежитлове приміщення, яке є предметом цих договорів не індивідуалізовано, то такі договори по суті суперечать один одному та доказового значення для суду не мають.

Що стосується покликань відповідача на постанову Франківського районного суду м. Львова від 21.12.2018 року у справі №465/5753/18 (т.2 арк.спр.134), якою закрито провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Передбачене частиною 4 статті 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 4 ст.78 КАС України учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Положеннями ч. 6 ст.78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, вказана норма встановлює межі обов`язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов`язковою для адміністративного суду.

Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі.

Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов`язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення, тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Таким чином, суд вважає, що факт не притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП не має вирішального значення при розгляді та вирішенні питання про вчинення позивачем порушення передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, оскільки Франківським районним судом м. Львова не досліджувалися фактичні обставини справи, відтак така постанова не може бути врахована адміністративним судом при вирішенні даної справи.

З урахуванням наведеного, позовна вимога щодо визнання протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 20.08.2018 №1947 П та направлення на проведення перевірки від 20.08.2018 №1773 підлягає до задоволення.

Оскільки постанова відповідача №ЛВ912/463/АВ/ФС від 14.09.2018 про накладення штрафу на позивача винесена на підставі акту інспекційного відвідування, а дії відповідача щодо призначення та проведення такого визнані протиправними, позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 14.09.2018 №ЛВ912/463/АВ/ФС про накладення штрафу також підлягає до задоволення.

Згідно приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних дій та рішення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№10089 від 26.03.2019) просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області судові витрати у розмірі 1 762, 00 грн.

Однак, в матеріалах справи містяться платіжні документи №0.0.1139108800.1 від 20.09.2018 про сплату позивачем судового збору у розмірі 8 810, 00 грн та платіжний документ №0.0.1308965051.1 від 26.03.2019 про сплату позивачем судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. Таким чином, сплачений позивачем судовий збір становить 10 731, 00 грн.

З урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне в порядку відшкодування судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 10 731, 00 грн.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243- 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Львівській області щодо призначення та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 20.08.2018 року №1947П та направлення на проведення перевірки від 20.08.2018 року №1773.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 14.09.2018 № ЛВ912/463/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Судовий збір в розмірі 10 731 (десять тисяч сімсот тридцять одна) грн присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 07.06.2019.

Суддя Костецький Н.В.