Рішення № 82254784, 07.06.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1220/19

Справа № 235/3101/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (далі - ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське") про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що з відповідачем він перебував в трудових відносинах до 12 серпня 2017 року працюючи гірником очисного забою с повним робочим днем в шахті.

12 серпня 2017 року він був звільнений з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на підставі статі 38 КЗпП України за власним бажанням.

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 лютого 2019 року, йому встановлене професійне захворювання: хронічна поперекова-крижова радикулопатія L5 S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірно вираженим статико-динамічним порушенням, больовим та м`язово-тонічним синдромами; пневмоконіоз (а\а 2\2), ЛН-І-ІІ ст (першого-другого ст.) за змішаним типом, захворювання професійні, встановлені вперше.

Професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовленим впливом шкідливого фактора - пил, вимушена робоча поза, фізичне навантаження, нахили корпусу.

Причиною професійного захворювання є пил переважно фіброгенної дії, вугільно-породний при вмісті вільного діоксиду кремнію до 5% - фактична величина 53,6 мг/м , при нормативному значенні 10 мг/м.куб. Тривалість дії упродовж зміни - 81,0% Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 115,5Вт при нормативному значенні 90Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) - фактична величина 49,5 Вт, при нормативному значенні 45Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 25 кг при нормативному значенні 30кг. Робоча поза: перебування у нахиленому положенні до ЗО град. - фактичне значення 56% зміни при нормативному значенні 25%; нахили корпусу (кількість за зміну) - фактична величина - 125 при нормативному значенні 100; переміщення у просторі (переходи) - фактичне значення 1,8 км при нормативному значенні до 10 км.

Згідно довідки МСЕК серії 12ААА № 082837 від 11.04.2019 року, йому встановлено третя група інвалідності вперше та 65% втрати працездатності безстроково, встановлена потреба у додаткових видах допомоги, а саме санаторно-курортне та медикаментозне лікування.

Постановою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги, а також щомісячні платежі в частині компенсації частини втраченого заробітку.

Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв`язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральна шкода, яку позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 65 000 грн.

У встановлений судом строк представник відповідача Маляренко Б.О. надав відзив, в якому зазначив, що позивач працював на підприємстві з 29 лютого 2000 року по 12 серпня 2017 року з повним робочим днем у шахті. За час роботи позивач по справі отримав професійне захворювання.

У своїх позовних вимогах позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 65 000 грн., але вказана сума на думку відповідача є значно завищеною та не відповідає вимогам розумності та справедливості з таких підстав.

Відповідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимог розумності і справедливості.

На думку відповідача іншими обставинами, які мають істотне значення та які повинні бути враховані судом при визначенні моральної шкоди є те, що позивач з 2012 року вже знав про погіршення стану свого здоров`я після чого не одноразово звертався за допомогою до лікарні з приводу тих хвороб які с часом призвели до стійкої втрати працездатності. Вищевказане підтверджується випискою з амбулаторної картки хворого.

Позивач, знаючи про погіршення стану свого здоров`я умисно та усвідомлюючи про ризик виникнення професійного захворювання, тривали час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або на менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. Саме приховуванням погіршення стану здоров`я у позивача та недбалим ставленням до стану свого здоров`я позивач сприяв розвитку у нього професійного здоров`я.

Звертають увагу на те, що кожен рік позивач був зобов`язаний проходити обов`язкові медичні огляди як працівник, що працює в шкідливих та важких умовах. Згідно з даними пройдених медоглядів за 2014-2017 роки, які за кошти ПрАТ «ШУ «Покровське» проведено лікарями Покровської ЦГБ, позивач був визнаний такий, який може працювати у підземних умовах.

Законодавством, зокрема ст.ст.169, 170 КЗпП України, ст. 17 Закону України «Про охорону праці», наказом МОЗ від 21.05,2007 р. № 246 Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій передбачено, що при прийняті на роботу та під час трудового періоду працівники повинні проходити обов`язкові попередні та періодичні огляди.

Із змісту цих нормативних актів також витікає, що медичні огляди проводяться з метою:

-визначення стану здоров`я працівника і можливості виконання без погіршення стану здоров`я при виконанні професійних обов`язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

-виявлення професійних захворювань, що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань;

-своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань, загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

-вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу.

Відповідно до вищевказаних норм законодавства, у разі виявлення ознак захворювань працівнику повинен бути виданий лікарнею медичний висновок, який виключає можливість продовження можливість продовження роботи за професією, та який буде мати наслідком виникнення у ПрAT «Шахтоуправління «Покровське» обов`язку перевести працівника на іншу менш важку роботу, або звільнити його за станом здоров`я із наданням встановлених законодавством пільг та гарантій.

Якщо внаслідок недбалості медичних працівників та внаслідок свідомого приховування позивачем фактів погіршення свого здоров`я у ОСОБА_1 під час медичних оглядів не було виявлено ознак професійних захворювань і якщо з цих причин зазначена вище особа не була своєчасно усунута ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» від дії шкідливих факторів виробничого середовища, то це є такими іншими обставинами, про які йдеться в ст.23 ЦК України і які повинен враховувати суд при визначені розміру моральної шкоди.

Просив суд взяти до уваги такий довід, що при прийняті на роботу працівники усвідомлюють, що працюючи у підземних умовах працівники будуть піддаватися впливу шкідливий факторів. Тому позивач вже при прийняті на роботу повинен був усвідомлювати, що потрібно ретельно слідкувати за станом свого здоров`я. Позивачем було допущено недбале ставлення до стану свого здоров`я та мало того позивач умисно приховував погіршення стану свого здоров`я.

Згідно аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків встановлено, що за інформацією судів Донецької області, якими враховано правову позицію Верховного Суду України, розмір моральної шкоди визначався відповідно до відсотків втрати працездатності, встановлених МСЕК: при 10% дорівнював - 3000 грн., при 30% - 9000 грн., при 80% - 24000 грн.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 також передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди також прошу врахувати, що позивач описує у своїй позовній заяві свої моральні страждання тим, що у зв`язку з професійним захворюванням позивач змушений звертатися за допомогою до лікарів, отримувати довготривале лікування, що порушує позивача уклад життя. На думку відповідача уклад життя позивача суттєво не змінився тому, що він не одноразово на протязі п`яти років ще при роботі звертався за допомогою до лікаря з приводу тих хвороб, які з часом призвели до стійкої втрати працездатності. Також просив врахувати, що позивачу виплачуються значні страхові виплати від Фонду соціального страхування, пенсія за віком та пенсія за інвалідністю.

ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» позов визнає частково в розмірі 26 000 грн.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював в ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" з 29.02.2000 року учнем гірничого робітника очисного забою підземного, 30.05.2002 року переведений гірничим робітником очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті, 29.07.2007 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗоТ України (а.с.7-8).

Як зазначене в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 21 лютого 2019 року, затвердженого першим заступником начальника головного управління Держпраці у Донецькій області Дрозд С.В. 26 лютого 2019 року, професійне захворювання у позивача виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах обумовленим впливом шкідливого фактора - пил, фізичне навантаження, вимушена робоча поза, нахили корпусу.

За висновком МСЕК 12 ААБ № 062723 від 11 квітня 2019 року позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності з 05.04.2019 року, безстроково у зв`язку із встановленим професійних захворювань, рекомендовано «Д» невролог, пульмонолог, протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах.

За висновком МСЕК 12 ААА № 082837 від 11 квітня 2019 року позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності, 65% втрати професійної працездатності за сукупністю з 05.04.2019 року безстроково: 35% - за хронічним радикулітом первинно, 30 % - за пневмонією, рекомендовано медикаментозне, санаторно-курортне лікування.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання та трудового каліцтва, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, епікризом, випискою із амбулаторної карти, випискою з медичної карти стаціонарного хворого, довідок МСЕК.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 35 000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями та їх наслідками, 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (семисот шістдесяти восьми) гривень 40 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправліня «Покровське», м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, 1а, ЕДРПОУ 13498562.

Суддя Г.В. Назаренко