Рішення № 82254641, 27.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року Справа № 0440/6619/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., за участі: представника позивача: представника відповідача-1: представника відповідача-2: представника третьої особи-1: представника третьої особи-2: не прибув не прибув не прибув не прибув не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави до відповідача-1: Дніпровської міської ради, відповідача-2: Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, третьої особи-1: комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа №128” Дніпровської міської ради, третьої особи-2: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави звернувся з адміністративним позовом до Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 128" Дніпровської міської ради, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 128" Дніпровської міської ради, що зафіксовані у акті № 360 планової перевірки проведеної у період з 23.04.2018 по 04.05.2018 співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області;

- зобов`язання Дніпровської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 128" Дніпровської міської ради, що зафіксовані у акті № 360 планової перевірки проведеної у період з 23.04.2018 по 04.05.2018 співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в тому числі, розглянути питання про виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень у вказаному навчальному закладі.

В обґрунтування підстав звернення з позовом прокурором зазначено те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній, а бездіяльність відповідачів порушує інтереси держави, а саме права громадян на безпечні умови здобуття освіти.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року, з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року, адміністративний позов повернуто позивачу, на підставі п.7 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, виконуючий обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави подав апеляційну скаргу, згідно з якою просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За наслідками результату розгляду означеної апеляційної скарги, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 року апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року у справі № 0440/6619/18 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2019 року апеляційну скаргу керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року повернуто скаржнику.

25.02.2019 року справа № 0440/6619/18 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із перебуванням судді Врони О.В. у тривалій відпустці, та на виконання розпорядження № 331 д від 25.02.2019 року, адміністративну справу передано на розгляд судді С.В. Пруднику.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року прийняти позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання 27.05.2019 року сторони не прибули. Від представника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави та представника третьої особи-1: комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа №128” Дніпровської міської ради до суду надані заяви щодо розгляду справи за їх відсутності.

20.05.2019 року представником Дніпровської міської ради до суду надано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого орган міської ради зазначив, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради є розпорядником бюджетних коштів, виділених Дніпровською міською радою на потреби в галузі освіти та саме він визначає їх спрямування. Міською радою було виділено кошти, зокрема, для поповнення обігових коштів комунального підприємства «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради, а вже безпосередньо їх спрямування мав визначити профільний департамент - відповідач-2 (департамент гуманітарної політики ДМР). Відтак, з наведеного вбачається відсутність бездіяльності Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень норм протипожежної безпеки в діяльності закладу, що зафіксовано в актах перевірок, проведеної Дніпропетровським міським управлінням ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. Бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством. Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим. Враховуючи те, що з боку Дніпровської міської ради не вбачаються факти бездіяльності.

Від представника Дніпровської міської ради до суду подано клопотання про відкладення розгляду судового засідання у зв`язку із участю представника в іншому судовому процесі у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська по справі № 200/12115/18, яка призначена на 27.05.2019 року о 10:30 год. Перевіривши доводи означеного клопотання суд вважає за необхідне зазначити про те, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому вважає за необхідним відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 20.11.2017 року по 01.12.2017 року фахівцями Дніпровського міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку у комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа №128» Дніпровської міської ради з питань дотримання у закладі законодавства у сфері протипожежної безпеки.

В ході перевірки були встановленні численні порушення вимог законодавства пожежної безпеки в діяльності закладу, що зафіксовано в акті №907. З виявленими порушеннями ознайомлено заступника директора з ЛГЧ. КЗО «СЗШ №128» ДМР ОСОБА_1 , про що свідчить підпис в акті №907 на підтвердження отримання нею 01.12.2017 року примірника акту. Жодних зауважень чи заперечень щодо проведення перевірки та правильності складання акту від керівництва закладу не надійшло.

За результатами проведеної вищевказаної перевірки, Дніпровським міським управлінням Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області винесено припис №837 від 08.12.2017 на адресу директора комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №128» Дніпровської міської ради ОСОБА_2 .

В подальшому, у період з 23.04.2018 року по 04.05.2018 року співробітниками Дніпровського міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області повторно проведено планову перевірку комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №128» Дніпровської міської ради, під час якої поряд з раніше виявленими, встановлено низку порушень вимог протипожежної безпеки (акт позапланової перевірки № 907), які несуть загрозу життю та здоров`ю вихованців закладу, а саме:

- не приведено у працездатний стан систему пожежної сигналізації (СПС) в приміщеннях будівлі навчального закладу, з подальшим технічним обслуговуванням системи протипожежного захисту з організацією (суб`єктами господарювання), що мають ліцензію на провадження господарської діяльності протипожежного призначення та з виведенням тривожного сповіщення від приладу приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання;

- допущено опорядження (облицювання) стін евакуаційних шляхів з першого, другого та третього поверхів будівлі навчального закладу матеріалами з показниками пожежної безпеки нижче ніж Г2, В2, д2, Т2;

- допущено влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової від інших приміщень будівлі навчального закладу, а саме протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості;

- не проведено технічне обслуговування пожежних кран комплектів в приміщеннях будівлі навчального закладу на працездатність, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- не укомплектовано пожежний кран - комплект на другому поверсі будівлі навчального закладу пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, пожежні кран - комплекти №1, 2, 5, 7 не укомплектовані пожежними стволами та не виконано елементи з`єднання пожежних кранів №2,5,7 та 8 рукавів однотипними в приміщеннях будівлі навчального закладу;

- відповідальним працівником з питань цивільного захисту та начальником цивільного захисту не пройдено навчання на територіальних курсах ЦЗ;

- не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів.

З виявленими порушеннями, що зафіксовані в акті перевірки № 360 ознайомлено заступника директора з АГЧ КЗО «СЗШ №128» ДМР ОСОБА_1 , про що свідчить підпис в акті №360 на підтвердження отримання нею 04.05.2018 примірника акту. Жодних зауважень чи заперечень щодо проведення перевірки та правильності складання акту від керівництва закладу не надійшло.

Таким чином орган прокуратури вважає, що не приведення у працездатний стан систем пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебуватимуть на об`єкті, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з приміщень та призведуть до отруєння людей. Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі. Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації. Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Вважаючи, що вказані порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки будівлі навчального закладу та які не усунуті до цього часу є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей,

Неповнолітні знаходячись у закладі, постійно перебувають в умовах реальної загрози життю та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідачів вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави звернувся до суду із позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

У відповідності до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 р. №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 7 ст. 7 “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Таким чином, повноваження щодо перевірки та контролю за додержанням вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки покладено на Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 7 Кодексу цивільного захисту України визначено основні принципи здійснення цивільного захисту, зокрема, гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності.

У відповідності до положень ст. 4 Закону України “Про охорону дитинства” система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, серед іншого, визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері; забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Відповідно до ч. 3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 4, 5 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти та науки України № 974 від 15.08.2016, зареєстровано в Міністерстві юстиції України08.09.2016 за № 1229/29359 передбачено, що пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

В зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола суб`єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з п.1,2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417 далі за текстом ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п. п. 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що виявлені порушення вимог пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю дітей, які перебувають у закладах освіти.

Усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки попередить виникнення надзвичайної ситуації, а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум`я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та безпеку для життя і здоров`я людей від її небезпечних чинників.

Усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки можливе шляхом фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету заходів, зазначених у актах та приписах уповноважених органів ДСНС.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1.4 Статуту комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №128» Дніпровської міської ради затвердженого наказом директора Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради №295 від 14.12.2016, власником навчального закладу є територіальна громада міста в особі департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

Згідно з п. 4.1 Статуту управління навчальним закладом здійснюється департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, який є представником власника.

Згідно з пунктом 1.1 Положення №37/9 від 08.06.2016 Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради с виконавчим органом Дніпровської міської ради, підконтрольним та підзвітним ДМР, підпорядкованим її виконавчому комітету, Дніпровському міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу повноважень.

Пунктами 1.3, 1.4 Положення передбачено, що Департамент с юридичною особою публічного права, зареєстрованою у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, печатки, штампи та відповідні бланки із своїм найменуванням, рахунки спеціальних коштів та інші рахунки, передбачені чинним законодавством, може бути позивачем та відповідачем в судах. Структурні підрозділи департаменту не мають статусу юридичної особи, діють у складі департаменту керуючись цим положенням.

Відповідно до пункту 2.2.4 до основних завдань та функцій департаменту входить: створення умов для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти.

Відповідно до п.2.3.17 Положення про департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням сесії VII скликання Дніпровської міської ради №40/15 від 20.10.2016, до компетенції департаменту належать такі повноваження, як здійснення контролю за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці, протипожежної безпеки і санітарного режиму у закладах, організація та установах, підприємствах, підпорядкованих департаменту, та надання практичної допомоги у проведенні відповідної роботи.

Пунктом 2.3.1 Статуту Департаменту, передбачено, що до повноважень Департаменту відноситься здійснення управління підпорядкованими підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти, культури, фізичної культури і спорту, організація їх матеріального та фінансового забезпечення. Внесення пропозицій щодо обсягів бюджетного фінансування закладів та установ, підпорядкованих департаменту, аналіз використання бюджетних коштів передбаченого пунктом 2.3.12 Статуту Департаменту.

Пунктом 2.10 Положення передбачено, що напрямки діяльності департаменту та його повноваження, які стосуються забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту, що не визначені у цьому Положенні, передбачаються законодавством України.

Рішенням сесії Дніпровської міської ради № 3/27 від 06.12.2017 включено у бюджет міста Дніпро на 2018 рік капітальні видатки у сумі 108 955 119 гри., в тому числі на встановлення автоматичної пожежної системи, встановлення пожежних гідрантів, встановлення протипожежних дверей, страхування пожежної дружини, оброблення дерев`яної конструкції вогнегасним розчином, ремонт будівель та приміщень закладів освіти відповідно до програми розвитку освіти у м. Дніпрі на 2016 - 2020 роки.

Також, заходи на усунення порушень правил пожежної безпеки передбачені програмою Дніпровської міської ради «Безпечна школа на 2018 - 2022 роки».

Крім того, керівництвом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області скеровано лист № 432/02-18 від 08.02.2018 на адресу Дніпровського міського голови з проханням розглянути питання, щодо виділення коштів для забезпечення протипожежного захисту у навчальних закладах м.Дніпро та вжиття заходів до приведення їх у належний пожежобезпечний стан.

Водночас, не зважаючи на те, що одна з програм діє з 2016 року, жодних заходів, направлених на усунення тривалий час наявних у КЗО «СЗШ № 128» Дніпровської міської ради порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, в тому числі дітей, фактично не вжито, за рахунок оголошених на цей час закупівель пожежного обладнання, послуг пожежних та рятувальних служб усунути виявлені у вказаному навчальному закладі порушення не можливо. Крім того, до цього часу ні Дніпровською міською радою ні Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради не вжито заходів до усунення основного порушення у навчальних закладах - відсутності автоматичної системи пожежної сигналізації, у тому числі шляхом проведення публічних закупівель.

Отже, не зважаючи на передбачення у програмах виділення грошових коштів на усунення порушень правил пожежної безпеки в навчально-виховних закладах міста, фактично, Дніпровською міською радою, як власником КЗО «СЗШ № 128» ДМР, не вжито заходів щодо виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень у вказаному навчальному закладі, а Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, через неналежний контроль за дотриманням протипожежної безпеки у закладі освіти, не вжито жодних заходів задля внесення відповідних пропозицій Дніпровській міській раді щодо обсягів бюджетного фінансування підпорядкованого закладу освіти.

Таким чином, керівництво Дніпровської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради фактично самоусунулось від вирішення питань забезпечення протипожежної безпеки у закладі освіти.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що порушення, зазначені в акті позапланової перевірки комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №128» Дніпровської міської ради від 01.12.2017 №907 не усунуті, та як наслідок не усунуті, зокрема: приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація); встановлено порушення щодо неприведення у працездатний стан систему пожежної сигналізації (СПС) в приміщеннях будівлі навчального закладу, з подальшим технічним обслуговуванням системи протипожежного захисту з організацією (суб`єктами господарювання), що мають ліцензію на провадження господарської діяльності протипожежного призначення та з виведенням тривожного сповіщення від приладу приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання; допущення опорядження (облицювання) стін евакуаційних шляхів з першого, другого та третього поверхів будівлі навчального закладу матеріалами з показниками пожежної безпеки нижче ніж Г2, В2, д2, Т2; допущення влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової від інших приміщень будівлі навчального закладу, а саме протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості; не проведення технічного обслуговування пожежних кран комплектів в приміщеннях будівлі навчального закладу на працездатність, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; не укомплектування пожежного крану - комплект на другому поверсі будівлі навчального закладу пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, пожежні кран - комплекти №1, 2, 5, 7 не укомплектовані пожежними стволами та не виконано елементи з`єднання пожежних кранів №2,5,7 та 8 рукавів однотипними в приміщеннях будівлі навчального закладу; відповідальним працівником з питань цивільного захисту та начальником цивільного захисту не пройдено навчання на територіальних курсах ЦЗ; не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів. Отже судом встановлено бездіяльність, яка триває з 2017 року по день розгляду даної справи.

Усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки можливе шляхом фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету для вжиття заходів, зазначених в акті та приписі уповноважених органів ДСНС.

Тривалий характер порушень протипожежної безпеки свідчить про бездіяльність відповідачів у вирішенні проблем закладу в питанні усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Суд зазначає, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, які перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Виконання монтажу проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), може призвести до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Недотримання вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшить час впливу небезпечних факторів пожежі на людину, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх невідповідності, можливі втрата цілісності та теплоізольованої спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що у свою чергу може унеможливити евакуацію людей з будівлі, з послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Неповнолітні діти, знаходячись у закладі, постійно перебуватимуть в умовах реальної загрози життю та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідачів вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Відповідно до ст. 32 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

На думку суду, в частині вимог до Дніпровської міської ради позов підлягає задоволенню, оскільки в силу ч. 1 ст. 17 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, базуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Разом з тим, відповідно до ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключною компетенцією міської ради є затвердження місцевого бюджету та змін до нього, прийняття рішень щодо передачі коштів із місцевого бюджету.

Отже, безпосередньо Дніпровська міська рада має вжити в межах своєї компетенції заходи направлені на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №128», виявлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в тому числі, розглянути питання про виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень у навчальному закладі.

При цьому, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради таких повноважень не має, отже в частині вимог до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради – слід відмовити.

Отже позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вищезазначене є мотивом для прийняття судом аргументів, викладених в позові, оскільки аргументи відповідача відповідають нормам законодавства України.

На думку суду, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права позивача в інтересах держави - захищені.

Щодо повноважень звернення органу прокуратури з даним позовом суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 131 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. №1052).

Пунктами 47, 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- перевіряє наявність і готовність до використання в разі виникнення надзвичайних ситуацій промислових засобів захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин, засобів цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу житло та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Згідно п. 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 138, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно п.п. 15, 16 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні).

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Аналізуючи вказані положення законодавства суд дійшов до висновку, що органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконуючи наглядову (контролюючу) функцію та при виявлені порушень, мають право звертатись до адміністративного суду лише у виключних випадках передбачених Кодексу цивільного захисту України.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.07.2018 по справі № 820/1382/17.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (подалі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Суд зазначає, що в даному випадку спірні правовідносини виникли не з приводу цивільних відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, а з приводу публічно-правових відносин, пов`язаних із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідачів на користь прокуратури Дніпропетровської області сплаченого судового збору у сумі 1762 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідачів не підлягають.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 27 травня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 05 червня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 139, 229, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави до відповідача-1: Дніпровської міської ради, відповідача-2: Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, третьої особи-1: комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа №128” Дніпровської міської ради, третьої особи-2: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа №128” Дніпровської міської ради, що зафіксовані в акті №360 планової перевірки, проведеної у період з 23.04.2018 року по 04.05.2018 року співробітниками Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області;

Зобов`язати Дніпровську міську раду вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа №128” Дніпровської міської ради, що зафіксовані в акті №360 планової перевірки, проведеної у період з 23.04.2018 року по 04.05.2018 року співробітниками Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в тому числі, розглянути питання про виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень у вказаному навчальному закладі.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 червня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник