Вирок № 82250503, 06.06.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1479/18

Провадження 1-кп/480/119/19

ВИРОК

Іменем України

06 червня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Войнарівського М.М.,

за участю:

секретарів судового засідання Кописєвої О.Л., Бойко В.Д.,

прокурорів Вільчака З.І., Сідорова О.М., Комарчука О.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Михайленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження № 12018150260000455, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нововасилівка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, з неповною середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

23.07.2018 року о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , навмисно, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачивши суспільно небезпечні наслідки такого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, через незачинену хвіртку, проникли на територію двору будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_3 , де з території зазначеного двору таємно викрали різноманітні металеві вироби, а саме: металеву газову плиту, металевий ящик, металеві частини округлої форми та металевий котел, загальною вагою 252 кг, вартістю 5 гривень 52 копійки за 1кг (згідно висновку експерта №212 від 30.07.2018 року), чим спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1391 гривень 04 копійки.

Після чого, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд.

Отже, враховуючи вищевикладене: 1) місце вчинення кримінального правопорушення — територія двору будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_3 ; 2) час вчинення кримінального правопорушення — 03 година 00 хвилин 23.07.2018 року; 3) спосіб вчинення кримінального правопорушення — таємне викрадення чужого майна; 3) форма вини — умисна; 4) мотиви кримінального правопорушення — корисливі; 5) наслідки вчинення кримінального правопорушення — спричинення потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1391 гривень 04 копійки.

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів. Так, обвинувачений ОСОБА_1 повідомив суд, що 23.07.2018 року, вночі, він та ОСОБА_2 проникли у двір ОСОБА_3 , звідки викрали металеві вироби, які планували продати. Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків визнав частково, а саме: в частині стягнення матеріальних збитків у сумі 7209,70 грн. Суму моральної шкоди вважав завищеною та просив суд в цій частині заявлених вимог відмовити. Крім того, повідомив, що потерпілому вже було відшкодовано матеріальний збиток на суму 1391 грн 04 коп.

Обвинувачений ОСОБА_2 , будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів. Так, обвинувачений ОСОБА_2 дав наступні покази. 23.07.2018 року, вночі, він та ОСОБА_1 проникли у двір ОСОБА_3 , звідки викрали металеві вироби. Вказані вироби він та ОСОБА_4 планували продати, а отримані гроші витратити на власні потреби. Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків визнав частково. Не заперечував щодо відшкодування завданих матеріальних збитків, однак, заперечував щодо стягнення моральної шкоди, вказавши на те, що вона є занадто великою. Крім того, повідомив, що потерпілому вже було відшкодовано матеріальний збиток на суму 1391 грн 04 коп.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що має будинок по АДРЕСА_2 , однак там не проживає. Мешкає в м.Миколаєві. 23.07.2018 року йому зателефонував його сусід ОСОБА_5 та повідомив, що біля його двору присутні сліди волочіння, а ворота на подвір`я відчинені. Потерпілий поїхав в село, де побачив, що з двору його домоволодіння зникли металеві вироби. Він відразу викликав поліцію. Всі зниклі речі були знайдені на подвір`ї ОСОБА_2 . Загалом, потерпілий ОСОБА_3 надав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення відносно нього кримінального правопорушення. Цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його. Одночасно, підтвердив, що під час досудового розслідування йому було відшкодовано матеріальний збиток на суму 1391 грн 04 коп.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що потерпілий ОСОБА_3 його знайомий, їх будинки розташовані поруч. ОСОБА_3 постійно проживає в АДРЕСА_2 приїздить інколи. Тому, так як потерпілий постійно не мешкає в селі, він попросив свідка придивитися за вказаним будинком. Минулого року, влітку, рано вранці свідок ОСОБА_5 прийшов з роботи та звернув увагу, що поруч з будинок потерпілого, на землі є сліди волочіння, а ворота по-іншому зачинені. Свідок відразу зателефонував потерпілому та повідомив його про це. Через декілька годин приїхав ОСОБА_3 та поліція. Хто саме проник на територію домоволодіння потерпілого, свідок не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що товаришує з потерпілим ОСОБА_3 В минулому році, влітку, точної дати свідок не пам`ятає, йому зателофонував потерпілий і повідомив, що хтось йому сказав, як з його двору невідомі тягнули газову плиту, котел та інші металеві вироби. Потерпілий попросив свідка піти до його домоволодіння та подивитися, що там трапилося. Свідок відразу пішов туди та побачив на землі сліди волочіння чогось важкого; ворота були відчинені. В будинок ОСОБА_6 не заходив. Через деякий час приїхала поліція і свідка запросили прийняти участь у якості понятого. Огляд проводився у дворі одного з обвинувачених. Там свідок побачив речі, належні потерпілому ОСОБА_3 : газову плиту, котел та інший метал. Вказані речі йому відомі, оскільки він неодноразово бував у потерпілого вдома та бачив їх. Також свідок зазначив, що обвинувачених особисто не знає.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що влітку минулого року (точної дати свідок не пам`ятає), він та його співмешканка ОСОБА_8 приїхали до батьків свідка в с.Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області. Разом з батьками живе обвинувачений ОСОБА_2 , який є рідним братом свідка ОСОБА_7 Наступного ранку після їх приїзду, свідок побачив на подвір`ї метал. Згодом, приїхала поліція. Брат пояснив свідку, що вказаний метал він та його знайомий ОСОБА_4 знайшли на вулиці. Більш нічого свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_8 надала суду такі пояснення. Минулого року, в теплу пору року (більш точної дати свідок не пам`ятає), вона та її співмешканець ОСОБА_7 поїхали до батьків останнього в с.Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області. Вранці наступного дня, ОСОБА_8 почула якийсь шум у дворі. Коли вийшла з будинку, то побачила брата свого співмешканця ОСОБА_2 та ще якогось чоловіка, а також працівників поліції. У дворі на землі знаходився металобрухт. Зі слів поліції свідку стало відомо, що вказані металеві вироби обвинувачені викрали з двору потерпілого ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованому їм діянні. Це підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями обвинувачених, показаннями потерпілого та допитаних у судовому засіданні свідків, а також сукупністю доказів, які суд визнає належними та допустимими, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12018150260000455, відомості про яке внесені до ЄРДР 23.07.2018 року, відповідно до якого 23.07.2018 року місцеві мешканці с.Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_1 та Касіменко ОСОБА_9 проникли до приміщення літньої кухні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , звідки вчинили крадіжку майна, належного ОСОБА_3 , 1950 року народження. Сума матеріального збитку встановлюється;

- рапортом чергового Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області Юрковського Ю.В. від 23.07.2018 року, відповідно до якого 23.07.2018 року о 06 годині 45 хвилин до ЧЧ Миколаївського РВП надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що до них звернувся непрацюючий мешканець с.Нечаяне ОСОБА_3 , 1950 року народження, який повідомив, що в період з 15.06.2018 року по 23.07.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 невідома особа шляхом вільного доступу за вищевказаною адресою, де заявник тимчасово не проживає, скоїла крадіжку газового котла та деяких металевих виробів, які знаходилися на подвір`ї;

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.07.2018 року;

- протоколом огляду місця події від 23.07.2018 року — території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 та фототаблицею, доданою до протоколу огляду місця події;

- протоколом огляду предметів від 26.07.2018 року, відповідно до якого предметами огляду є: 1) металобрухт, який складається з металевої газової плити на ніжках білого кольору. Поверхня плити вкрита іржею та пошкодженнями; 2) металевий ящик зеленого кольору, дверці якого відділенні; 3) металеві частини округлої форми з іржею; 4) металевий котел частково пофарбований білою фарбою. Поверхня котла частково покрита іржею та пошкодженнями;

- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 26.07.2018 року, відповідно до якої визнано та вилучено до матеріалів кримінального провадження №12018150260000455, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2018 року: металеві вироби, загальною вагою 252 кг. Речові докази передано на зберігання ОСОБА_10 ;

- постанова про зміни до кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадження №12018150260000455, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2018 року, якою постановлено змінити підстави до кваліфікації кримінального правопорушення ч.3 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12018150260000455;

- висновком експерта №212 від 30.07.2018 року, відповідно до якого, ринкова вартість 1 кг брухту чорного металу станом на 23.07.2018 року могла становити — 5,52 грн без ПДВ.

Таким чином, оцінюючи у сукупності зібрані в ході судового засідання докази, які суд визнає належними та допустимими та які повністю узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України — таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується добре, раніше не судимий, повністю визнав свою вину.

Відповідно до досудової доповіді, наданої на запит суду, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_1 оцінюється як середній. Ризик небезпеки ОСОБА_1 для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький.

Обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується добре, раніше не судимий, повністю визнав свою вину.

Відповідно до досудової доповіді, наданої на запит суду, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_2 оцінюється як середній. Ризик небезпеки ОСОБА_2 для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький.

Обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів із урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а також обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 слід обрати покарання, у виді позбавлення волі з одночасним встановленням іспитового строку відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів із урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 , а також обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 слід обрати покарання, у виді позбавлення волі з одночасним встановленням іспитового строку відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 7209 (сім тисяч двісті дев`ять) грн 70 коп, суд дійшов до наступного.

Частиною 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).

У судовому засіданні встановлено, що матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_3 , завдана внаслідок неправомірних дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 7209 (сім тисяч двісті дев`ять) грн 70 коп, не відшкодована, а тому суд вважає за необхідне солідарно стягнути її з обвинувачених.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп, суд дійшов до наступного.

Відповідно до п 9 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 1 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь цивільного позивачів, суд враховує роз`яснення пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж постанови Пленуму роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4).

У судовому засіданні встановлено, що внаслідок ситуації, яка досліджується у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 були заподіяні негативні психоемоційні переживання (моральні страждання).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, та роз`яснень, що викладені в п.9 постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та бере до уваги те, що внаслідок ситуації, яка досліджується у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 були заподіяні негативні психоемоційні переживання, які й досі негативно впливають на стан здоров`я потерпілого. За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди у повному обсязі, стягнувши з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп, що відповідає засадам розумності, зваженості, достатності, співмірності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_3 , з оцінкою ступеня та обсягу моральних страждань потерпілого, а також з огляду на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 та особу обвинуваченого ОСОБА_2 , у тому числі їх сімейний та майновий стан.

В цілому, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову потерпілого у повному обсязі.

Речовими доказами у даному кримінальному провадженні, відповідно до обвинувального акта, є металеві вироби, вагою 252 кг, які передано на зберігання ОСОБА_10 . На підставі ст.100 КПК України вищевказані речові докази слід повернути потерпілому ОСОБА_3 .

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення товарознавчої експертизи (висновок експерта №212 від 30.07.2018 року) у сумі 1144 грн 00 коп. Вказані витрати є підтверджені документально та підлягають стягненню в солідарному порядку з обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2

У вказаному кримінальному провадженні запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинувачено ОСОБА_2 не застосовувалися.

Керуючись ст.100, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди — задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 7209 (сім тисяч двісті дев`ять) грн 70 коп та моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп, а всього 27209 (двадцять сім тисяч двісті дев`ять) грн 70 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи, які підтверджені документальному розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн 00 коп (Миколаївський НДЕКЦ МВС України р/р 31254295117675 Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25574110).

Речові докази металеві вироби, вагою 252 кг, які передані на зберігання ОСОБА_10 — повернути за належністю потерпілому ОСОБА_3 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч. 2 ст.394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя М.М.Войнарівський

06.06.2019