Рішення № 82250009, 05.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13790/17

Провадження 2/127/4331/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Константнова А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Мотивував позов тим, що він є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0474 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Його земельна ділянка межує із ділянкою ОСОБА_2 , площею 0,0350 га, кадастровий номер НОМЕР_2 . Під час обмірів своєї ділянки він встановив, що паркан відповідача збудований на його ділянці, таким чином, частина ділянки, що йому належить на праві власності, перебуває у володінні відповідача і відповідач не бажає вирішувати спір мирним шляхом. На підставі ст.ст. 152 ЗК України, ст. 321 ЦК України позивач ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0474 га, шляхом знесення межуючого з нею паркану.

Судом вчинені наступні процесуальні дії у справі.

03.07.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області відкрито провадження у справі та призначене судове засідання (а.с. 12 т. 1).

28.08.2017 року постановлена ухвала про витребування з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області технічної документації на ділянку ОСОБА_2 (а.с. 29 т. 1).

15.09.2017 року постановлена ухвала про витребування з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області технічної документації на ділянку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 38 т. 1).

12.10.2017 року постановлена ухвала про витребування доказів (а.с. 72 т.1).

09.11.2017 року постановлена ухвала про призначення у справі земельно-технічної експертизи (а.с. 194 т. 1). Провадження у справі зупинено до надання висновку експертом.

09.01.2018 року постановлена ухвала про поновлення провадження у справі для вирішення клопотання експерта про надання додаткових доказів, необхідних для проведення експертизи (а.с. 202 т. 1).

26.01.2018 року постановлена ухвала про витребування з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області електронних документів на земельні ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 225 т. 1)

21.05.2018 року постановлена ухвала про направлення до Вінницького відділення КНДІСЕ на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09.11.2107 року про призначення земельно-технічної експертизи (а.с. 75 т. 2). Провадження у справі зупинено.

04.07.2018 року постановлена ухвала про поновлення провадження у справі для вирішення клопотання експерта про витребування додаткових доказів, необхідних для проведення експертизи (а.с. 82 т. 2).

24.07.2018 року постановлена ухвала про витребування з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, з відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області електронних документів щодо земельних ділянок (а.с. 95 т. 2).

01.08.2018 року постановлена ухвала про витребування у розробника - ПП «Земельно-кадастрове бюро» та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру технічних документацій із землеустрою щодо земельних ділянок (а.с. 99 т.2).

19.10.2018 року постановлена ухвала про направлення до Вінницького відділення КНДІСЕ на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09.11.2017 року про призначення земельно-технічної експертизи (а.с. 136-137 т. 2). Провадження у справі зупинено.

07.03.2019 року поновлене провадження у справі в зв`язку з надходженням висновку експерта від 20.02.2019 року та призначене судове засідання у справі (а.с. 166 т. 2).

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позов підтримали, просили врахувати висновок експерта від 20.02.2019 року, відповідно до якого експертом було встановлено, що спірний паркан дійсно розміщений відповідачем на земельній ділянці, що належить позивачу. ОСОБА_2 без згоди попередніх власників побудував цей паркан і не бажає вирішити спір мирним шляхом. Просили захистити права позивача і зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0474 га, шляхом знесення межуючого з нею паркану.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав. Суду пояснив, що ОСОБА_2 виготовив технічну документацію і отримав земельну ділянку у власність ще до виготовлення технічної документації сусідньої ділянки ОСОБА_6 і побудував паркан ще у 2012 році, до набуття у власність позивачем земельної ділянки. Тому вважає, що жодним чином ОСОБА_2 не порушував права ОСОБА_1 Також вважає, що земельна ділянка ОСОБА_1 відведена з технічною помилкою, тому просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 29.06.2006 року земельна ділянка НОМЕР_2 , площею 0,0350 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_2 перебуває у власності ОСОБА_2 (а.с. 190 т.1).

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_4 , площею 0,0743 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки НОМЕР_1 , площею 0,0474 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка межує із ділянкою ОСОБА_2

Дані ділянки утворились внаслідок поділу.

Так, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 від 27.07.2006 року земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_6 , площею 0,1086 га, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1 перебувала в приватній власності ОСОБА_6 (а.с. 112-113 т. 1).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_7 від 27.07.2009 року земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_8 , площею 0, 0131 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1 перебувала в приватній власності ОСОБА_6 (а.с. 78-79 т. 1).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2015 року, кадастровий номер НОМЕР_6 , площею 0,1086 га, розташованої по АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку перейшло від ОСОБА_6 до ОСОБА_1 (а.с. 110-11 т. 1).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2015 року, кадастровий номер НОМЕР_8 , площею 0,0131 га, розташованої по АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку перейшло від ОСОБА_6 до ОСОБА_1 (а.с. 76-77 т. 1).

Постановою Верховної Ради України від 13.05.2016 року № 401-VIII “Про зміну і встановлення меж м. Вінниці і Вінницького району Вінницької області» було вирішено змінити межі м. Вінниці і Вінницького району Вінницької області і територія Агрономічної сільради, на якій розташовані ділянки, була включена до меж м. Вінниці.

В 2016 році Юридично-земельний союз «Альянс» виготовив технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 Відповідно до змісту вищезазначеної технічної документації встановлено, що в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_6 і НОМЕР_8 , було утворено одну земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 0,1217 га (а.с. 22-42 т. 2).

Право власності на новостворену ділянку НОМЕР_9 , площею 0,1217 га, було зареєстроване за ОСОБА_1 14.03.2016 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності (а.с. 55 т. 1).

В подальшому, в 2016 році, Юридично-земельний союз «Альянс» виготовив технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер НОМЕР_9 , площею 0,1217 га. Внаслідок поділу було утворено дві земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4 , площею 0,0743 га та НОМЕР_1 , площею 0,0474 га (а.с. 3-21 т. 2).

Право власності на новостворені земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0504265512016 від 27.04.2016 року (а.с. 7-8 т.1), а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 72711221 від 10.11.2016 року (а.с. 4 т.1).

В судовому засіданні також було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на межі із ділянкою ОСОБА_1 (попередній власник ОСОБА_6 ) побудував паркан з дерев`яних штахет на фундаменті.

Згідно технічного паспорту, виготовленого КП «ВМБТІ» 24.01.2018 року, будівництво ОСОБА_2 здійснювалось в 2012 році, проте декларація про готовність об`єкта до експлуатації ВН 141180450941 прийнята 14.02.2018 року (а.с. 64-66 т. 2). Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, в тому числі огорожі №2 - № АДРЕСА_3 , був внесений як об`єкт житлової нерухомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.03.2018 року (а.с. 67 т. 2).

20.02.2019 року експертом ВВ КНДІСЕ Лесько І.В. був наданий висновок № 3245/5932/18-21 за результатами проведення земельно-технічної експертизи, відповідно до якого експерт встановив, що за наявності відомостей щодо координат крайніх поворотних точок меж земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_10 ( ОСОБА_1 ) та НОМЕР_2 ( ОСОБА_2 ), фактичних меж спірного паркану і площ ділянок сторін по фактичному користуванню на час проведення експертизи, в системі координат 1963 року, при їх співставленні в програмному забезпеченні для цифрової картографії та землеустрою Digitals/Delta XE Version 5.0 Professional встановлено, що:

- спірний паркан з дерев`яних штахет на фундаменті побудований відповідачем ОСОБА_2 знаходиться частково в межах приватизованої земельної ділянки позивача ОСОБА_1 , кадастровий номер НОМЕР_10 , на проміжку (довжиною) 14,54 метри, що графічно відображено на план-схемі в додатку 3 до висновку (а.с. 161 т.2);

- частина земельної ділянки ОСОБА_2 , що фактично огороджена спірним парканом з дерев`яних штахет на фундаменті знаходиться в межах приватизованої земельної ділянки позивача ОСОБА_1 кадастровий номер НОМЕР_10 . Площа фактично зайнятої відповідачем ОСОБА_2 ділянки позивача, кадастровий номер НОМЕР_10 , становить 0,0019 га, з розмірами по периметру від т. 1 до т. 2 – 1,76м, від т. 2 до т. 3 – 13,92 м, від т. 3 до т. 4 – 1,01м, від 1.4 до т.1 – 14,54 м, що графічно відображено на план-схемі в додатку № 3 до висновку. Координати накладки, площею 0,0019 га, відображені в таблиці № 2.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 підтримала свій висновок і додатково пояснила, що під словом "приватизована" ділянка вона мала на увазі "ділянка, що перебуває у власності".

Таким чином, судом встановлено, що розташування паркану, який побудував відповідач ОСОБА_2 довжиною 14,54 мерти на земельній ділянці позивача ОСОБА_1 , і фактичне володіння відповідачем ділянкою позивача, площею 0,0019 га, створює перешкоди позивачу, тому його порушене право підлягає захисту шляхом усунення таких перешкод.

Дозволу на будівництво паркану на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 ні сам ОСОБА_1 , ні попередній власник ОСОБА_6 не давали.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (ч. 1 ст. 375 ЦК України).

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних , екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч. 3 ст. 375 ЦК України).

Статтею 153 ЗК України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, крім інших, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Заперечення представника відповідача щодо знесення паркану, оскільки він був побудований ОСОБА_2 в 2012 році, ще до набуття права власності на ділянку ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , суд вважає безпідставним.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 набула право власності на земельні ділянки НОМЕР_6 і НОМЕР_11 :0265 27.07.2006 року та 27.07.2009 року відповідно, тобто, ще до того, як ОСОБА_2 здійснив будівництво. Суд приймає до уваги, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації була прийнята лише 14.02.2018 року (а.с. 65 т. 2).

Відповідач не надав доказів, що будівництво паркану на сусідній ділянці він здійснив з дозволу ОСОБА_6 , ОСОБА_1

Крім того, суд вважає безпідставним твердження представника відповідача ОСОБА_5 про те, що при розробленні технічної документації ОСОБА_1 могла бути технічна помилка. Оскільки доказів представник не надав, таке твердження є лише припущенням.

Крім того, експертом у висновку від 20.02.2019 року встановлено, що площа 0,1217 га земельної ділянки НОМЕР_9 (яка була створена внаслідок об`єднання ділянок ОСОБА_1 в 2016 році) відповідає сумі площ земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_6 і НОМЕР_8 , а також відповідає сумі площ земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_1 , що перебувають у власності позивача на час проведення експертизи відповідно до правовстановлюючих документів, що графічно відображені на план-схемі в додатку 4 до висновку (а.с. 157, 167 т. 2).

Судом неодноразово надавалась сторонам можливість для вирішення спору мирним шляхом, але жодних дій щодо цього вчинено не було.

Тому на підставі ст. 391 ЦК України, ст.ст. 103, 152 ЗК України порушене право позивача підлягає захисту шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 частини межуючого паркану з дерев`яних штахет на фундаменті, довжиною 14,54 метри, що позначена в додатку № 3 до висновку судової земельно-технічної експертизи від точки 1 до точки 4.

Оскільки решта частина паркану знаходиться на земельній ділянці, що не перебуває у власності або у законному володінні ОСОБА_1 , його права не порушені і захисту не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 640 грн. (а.с. 1 т. 1).

Керуючись ст.ст. 103, 152, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 373, 375, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0474 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 частини межуючого паркану з дерев`яних штахет на фундаменті, довжиною 14,54 метри, що позначений в додатку № 3 до висновку судової земельно-технічної експертизи ВВ КНДІСЕ від 20.02.2019 року № 3245/5932/18-21 від точки 1 до точки 4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн.

Додаток № 3 до висновку судової земельно-технічної експертизи ВВ КНДІСЕ від 20.02.2019 року № 3245/5932/18-21 є невід`ємною частиною рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_12 .

Повне судове рішення складене 07.06.2019 року.

Суддя: