Ухвала суду № 82248083, 05.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

05.06.2019м. ДніпроСправа № 904/3905/14

За скаргою Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича

на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження № 53879468 від 10.01.2019

У справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича, с. Золота Поляна, Криворізький район, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", м. Трускавець

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-1 - Меркулової Олени Анатоліївни

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства "БМ Банк"

третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області

про визнання договору недійсним та вчинення відповідних дій

Суддя Назаренко Н.Г.

За участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Відповідача-1 (скаржника): не з`явився

Відповідача-2: не з`явився

Від третьої особи-1: не з`явився

Від третьої особи-2: не з`явився

Від третьої особи-3: не з`явився

Від третьої особи-4: не з`явився

Від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Падалка А.В. -представник

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Дніпроолія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 .В. та ТОВ "МіК", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про:

- визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених відповідачами, оформлених у вигляді відповідних довідок-рахунків, предметом яких є відчуження транспортних засобів, а саме: 3 одиниці автобусів ПАЗ, 15 одиниць автомобілів Mercedes Benz Sprinter, за період з 28.08.13р. по 08.10.13р.;

- скасування державної реєстрації на спірні транспортні засоби, оформленої на Меркулова О ОСОБА_2 .,

- зобов`язання повернути їх ТОВ "МіК";

- визнання права власності на ці транспортні засоби за ТОВ "МіК";

- зобов`язання ТОВ "МіК" звернутися до Центру надання послуг пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Кривий Ріг та Криворізького району, підпорядкований УДАЇ ГУМВС України в Дніпропетровській області, з відповідними документами для перереєстрації спірних транспортних засобів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.14р., з урахуванням додаткового рішення від 18.07.14р., позов задоволено в повному обсязі, стягнуто солідарно з відповідачів 35 841,22 грн. судового збору. Стягнуто з Позивача в доход Державного бюджету України недоплачений судовий збір у розмірі 33 405,22 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.14р. рішення господарського суду скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.15р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.14р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.14р. у справі № 904/3905/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Автоматизованою системою ДСС справу № 904/3905/14 передано на новий розгляд судді Юзікову С.Г.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.15р. у справі №904/3905/14 у позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.15р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.15р. у справі № 904/3905/14 – залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. у справі № 904/3905/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3.1.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розгляд справи № 904/3905/14 доручено судді Назаренко Н.Г.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 05.12.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 у справі № 904/3905/14 скасовано. Прийнято нове рішення та позов задоволено частково.

Визнано недійсними договори купівлі–продажу, укладені між ТОВ "МіК" та фізичною особою – підприємцем Меркуловим Олександром Васильовичем, оформлені у вигляді довідок-рахунків №253098 від 24.09.2013р., №253097 від 24.09.2013р., №253096 від 24.09.2013р., №253106 від 25.09.2013р., №253117 від 27.09.2013р., №253118 від 27.09.2013р., №543907 від 01.10.2013р., №253108 від 25.09.2013р., №253107 від 25.09.2013р., №253116 від 27.09.2013р., №543896 від 28.09.2013р., №543897 від 28.09.2013р., №543898 від 28.09.2013р., №543906 від 01.10.2013р., №543908 від 01.10.2013р., №543927 від 04.10.2013р., №543939 від 09.10.2013р., предметом яких є відчуження наступних транспортних засобів: Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698950183755, ш.к. WDB 90615511N410529; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951702646, ш.к. WDB 9061551N410525; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951702523, ш.к. WDB 9061551N410526; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951710829, ш.к. WDB 9061551N413529; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951717944, ш.к. WDB 9061551N413528; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951703573, ш.к. WDB9061551N410528; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951703496, ш.к. WDB9061551N410527; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170127543, ш.к. WDF9046631E051966; Mercedes Benz 416 Sprinter CDI, д. 61298170128694, ш.к. WDF9046631E052197; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170130434, ш.к. WDF9046631E054525; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170127633, ш.к. WDF9046631E052023; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170130940, ш.к. WDF9046631E054450; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170130441, ш.к. WDF9046631E054479; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170130218, ш.к. WDF9046631E054544; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 6128170127715, ш.к. НОМЕР_1 ; ПАЗ 4234, д. 345770, ш.к. Х1M4234T080000520; ПАЗ 4234, д. 371994, ш.к. Х1M4234T080001083.

Скасовано державну реєстрацію, оформлену на ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_2 ) на наступні транспортні засоби: Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698950183755, ш.к. WDB 90615511N410529; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951702646, ш.к. WDB 9061551N410525; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951702523, ш.к. WDB 9061551N410526; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951710829, ш.к. WDB 9061551N413529; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951717944, ш.к. WDB 9061551N413528; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951703573, ш.к. НОМЕР_3 ; Mercedes Benz Sprinter 515, д. 64698951703496, ш.к. НОМЕР_4 ; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170127543, ш.к. НОМЕР_5 ; Mercedes Benz 416 Sprinter CDI, д. 61298170128694, ш.к. WDF9046631E052197; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170130434, ш.к. WDF9046631E054525; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170127633, ш.к. НОМЕР_6 ; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170130940, ш.к. WDF9046631E054450; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170130441, ш.к. WDF9046631E054479; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 61298170130218, ш.к. WDF9046631E054544; Mercedes Benz Sprinter 416 CDI, д. 6128170127715, ш.к. НОМЕР_1 ; ПАЗ 4234, д. 345770, ш.к. Х1M4234T080000520; ПАЗ 4234, д. 371994, ш.к. Х1M4234T080001083; ПАЗ 4234, ш. Х1M4234Т080001110.

В решті позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1218,00грн. та за подання апеляційної скарги у сумі 1339,80грн.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1218,00грн. та за подання апеляційної скарги у сумі 1339,80грн.

На виконання зазначеної постанови 12.12.2016 видано накази.

12.03.2019 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця Меркулова Олександра Васильовича надійшла скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження № 53879468 від 10.01.2019, в якій скаржник просить:

- винести ухвалу, якою визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України головного державного виконавця Торбинської О.М. щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження №53879468 неправомірними та зупинити виконавче провадження на час судового розгляду;

- витребувати матеріали ВП № 53879468 у головного державного виконавця в ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Торбинської О.М.;

- зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську О.М. скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його використання за виконавчим провадженням № 53879469, як складену з грубими порушеннями закону "Про виконавче провадження".

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 10.01.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М., було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВГІ №53879468 про стягнення з ФОП Меркулова Олександра Васильовича на користь стягувана ТОВ “Дніпроолія” 2557,80 грн.

Скаржник зазначає, що у вказаній постанові не вказано дати відкриття даного виконавчого провадження.

Також скаржник вказує, що в постанові про прийняття виконавчого провадження №53879468 від 10.01.2019 року зазначено, що 11.12.2018 року старшим державним виконавцем Клименко Н.О. винесено постанову про передачу виконавчого провадження №53879468 до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про яку скаржнику не відомо та не надіслано цієї постанови на адресу скаржника.

Скаржник зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства, а саме частини 4 статті 57, частини 4 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження”, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках ВП №53879468 заявнику не направляли.

Заявник вважає, що постанова про прийняття виконавчого провадження винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з порушенням законодавства, а тому підлягає скасуванню.

На підставі пункту 6 частинні статті 37 Закону України “про виконавче провадження” Меркуловим Олександром ОСОБА_4 подано до державної виконавчої служби України відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заяву про зупинення виконавчого провадження.

За викладених обставин ФОП Меркулов Олександр Васильович просить суд визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України головного державного виконавця Торбинської О.М. щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження №53879468 неправомірними та зупинити виконавче провадження на час судового розгляду, а також зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську О.М. скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його використання за виконавчим провадженням № 53879469, як складену з грубими порушеннями закону "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 скаргу Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича залишено без руху.

03.04.2019 від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків скарги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 розгляд скарги Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження № 53879468 від 10.01.2019 призначено у засіданні на 15.04.2019.

15.04.2019 до канцелярії господарського суду надійшов відзив державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому останній проти скарги заперечує та вважає скаргу безпідставною. Державний виконавець зазначає, що скарга ФОП ОСОБА_1 .В. не містить посилання на конкретну норму Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII, яку, на думку заявника, було порушено головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Торбинською О.М. при винесенні постанови про прийняття виконавчого провадження від 10.01.2019 у виконавчому провадженні № 53879468. Стосовно посилань ФОП Меркулова О.В., що "в постанові не вказано дати відкриття даного виконавчого провадження", держаний виконавець вказав, що посилання на відповідну норму права, якою це передбачено, у скарзі відсутнє. Враховуючи вищевикладене, державний виконавець вважає вимогу заявника про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Торбинської О.М. безпідставною, а також такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України.

Також державний виконавець зазначив, що заявник просить саме суд зупинити виконавче провадження. Проте, зупинення вчинення виконавчих дій, в силу положень ст. 34 Закону України № 1404-VIII, є виключним повноваженням державного виконавця. Враховуючи вищевикладене, державний виконавець вважає вимогу заявника про зупинення виконавчого провадження № 53879468 незаконною.

Крім того державний виконавець зазначає, що у скарзі заявник просить суд: “Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську О.М. скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його використання за виконавчим провадженням № 53879468, як складену з грубими порушеннями закону “Про виконавче провадження”. З цього приводу державний виконавець зазначає, що скарга стосується дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження від 10.01.2019 у виконавчому провадженні № 53879468, а не постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його використання. При цьому, матеріали виконавчого провадження № 53879468 не містять постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його використання за виконавчим провадженням № 53879468, про які зазначає заявник. Також, вищезазначені постанови не додаються ФОП Меркуловим ОСОБА_5 до скарги на дії головного державного виконавця відділу

15.04.2019 представники сторін в призначене судове засідання не з`явились.

Судом у судовому засіданні 15.04.2019 встановлено, що до клопотання про усунення недоліків скаржником не додано доказів направлення копії скарги з доданими до неї документами на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вул. Шевченка, буд. 36).

У зв`язку з чим ухвалою, на підставі ч. 11 ст.176 ГПК України, суду від 15.04.2019 скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повторно залишено без руху та зобов`язано скаржника протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки скарги, а саме:

- надати докази направлення копії скарги і доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "МіК".

Зважаючи на те, що станом на 28.05.2019 в матеріалах справи № 904/3905/14 відсутня інформація про отримання Фізичною особою-підприємцем Меркуловим О.В. ухвали суду від 15.04.2019 та судом встановлено, що ухвала суду від 15.04.2019 (підписана 17.04.2019) надіслана всім учасникам справи 17.04.2019, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці останнього аркуша ухвали від 15.04.2019.

Ухвала від 15.04.2019 (підписана 17.04.2019) оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр) 17.04.2019.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Крім того, ухвалу від 04.04.2019 про призначення до розгляду скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скаржник отримав 04.04.2019, отже останній повідомлений про розгляд скарги у суді та повинен стежити за подальшим рухом справи, в тому числі, за допомогою офіційних джерел, таких як Реєстр.

Аналогічну позицію висловлено і Європейським судом з прав людини, зокрема, у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" (№12307/16).

Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

На підставі викладеного суд ухвалою від 28.05.2019 продовжено розгляд скарги Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження № 53879468 від 10.01.2019. Судове засідання призначено на 05.06.2019.

30.05.2019 на адресу суду надійшли заперечення на відзив від скаржника, в яких він просить задовольнити скаргу.

05.06.2019 представники скаржника, позивача, відповідача -2 та третіх осіб-1, -2, -3, -4 в призначене судове засідання не з`явились, по дату час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Представник ВДВС проти задоволення скарги заперечив, з підстав викладених у відзиві на скаргу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Статтею 342 ГПК України, визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Одночасно з цим суд вважає за необхідне зазначити, що судом було вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду скарги, шляхом направлення копій ухвали про призначення скарги до розгляду на адреси сторін та їх представників. Проте, станом на час розгляду скарги поштові повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулись. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що скаржник, який не забезпечив свою явку в судове засідання 15.04.2019, був достатньо обізнаний про розгляд скарги судом, оскільки: ухвалою суду від 13.03.2019 дану скаргу було залишено без руху та зобов`язано скаржника виправити допущені недоліки, зазначена ухвала суду була отримана скаржником 28.03.2019; 03.04.2019 від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків скарги; ухвалою суду від 04.04.2019 розгляд скарги призначено у засіданні на 15.04.2019.

Враховуючи викладене, скаржник, який звернувся зі скаргою до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів, мав достатньо можливостей отримати інформацію про час та місце розгляду справи, зокрема через Єдиний державний реєстр судових рішень.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини, те, що участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а також беручи до уваги, що суд обмежений десятиденним строком розгляду скарги та відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд, згідно з частиною дев`ятою статтею 81 Господарського процесуального кодексу України, розглядає скаргу за наявними матеріалами за відсутності представників скаржника, позивача, відповідача -2 та третіх осіб.

Дослідивши матеріали скарги, суд не вбачає підстав для задоволення скарги Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження № 53879468 від 10.01.2019, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 05.05.2017 державним виконавцем Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Школою О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53879468 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 у справі №904/3905/14, яка направлена на адресу стягувача та боржника 05.05.2017, відповідно до супровідного листа №5278.

22.01.2018 головним державним виконавцем Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Шманіною К.Ю. винесено постанову про передачу виконавчого провадження №53879468 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яка направлена до відома стягувачу та боржнику 22.01.2018, відповідно до супровідного листа №753.

12.02.2018 заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П`ятницьким А.В. винесено постанову якою передано виконавче провадження №53879468 з Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до відділу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яка направлена до відома стягувачу та боржнику 12.02.2018, відповідно до супровідного листа №02-72-64/820.

26.03.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Н.О. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №53879468, яка направлена до відома стягувачу та боржнику 26.03.2018, відповідно до супровідного листа №021-33/3380.

Також, 26.03.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Н.О. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №53879468 до зведеного виконавчого провадження №54022169.

Зазначена постанова направлена до відома стягувачу та боржнику 26.03.2018, відповідно до супровідного листа №021-33/3382.

11.12.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Н.О. винесено постанову про виведення виконавчого провадження №53879468 із зведеного виконавчого провадження №54022169.

Постанова направлена до відома стягувачу та боржнику 11.12.2018, відповідно до супровідного листа №021-33/19320.

11.12.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Н.О. винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постанова направлена до відома стягувачу та боржнику 11.12.2018, відповідно до супровідного листа №021-33/19324.

10.01.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №53879468.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Вказана норма кореспондується зі ст. 326 ГПК України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі - Закон України “Про виконавче провадження”), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться і накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Стаття 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 18, п.1 ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В п.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (зі змінами; далі Інструкція) зазначено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:

якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;

відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;

утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;

якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;

наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Згідно п. 7 Інструкції передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження.

Згідно п. 9 Інструкції про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.

Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.

Судом встановлено, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинська О.М. при винесенні постанови від 10.01.2019 про прийняття виконавчого провадження №53879468 діяла в межах наданих їй повноважень та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому посилання скаржника на те, що постанова від 10.01.2019 про прийняття виконавчого провадження №53879468 не містить дати відкриття даного виконавчого провадження суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначена постанова не є постановою про відкриття виконавчого провадження.

Посилання скаржника на те, що в порушення вимог чинного законодавства, а саме частини 4 статті 57, частини 4 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем не було направлено на адресу скаржника постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках ВП №53879468, суд вважає безпідставними, оскільки матеріали виконавчого провадження №53879468 не містять постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, тобто така постанова не була винесена державним виконавцем у виконавчому провадженні №53879468, а отже у державного виконавця відсутній обов`язок щодо її направлення сторонам виконавчого провадження.

Стосовно вимоги скаржника про зупинення виконавчого провадження суд зазначає, що відповідно до ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;

8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої цієї статті, не зупиняється в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.

Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Отже, щодо вимоги скаржника про зупинення виконавчого провадження суд зазначає, що подання скарги на дії державного виконавця не є підставою для зупинення виконавчих дій, при цьому зупинення вчинення виконавчих дій, в силу положень ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", є виключним повноваженням державного виконавця. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу заявника про зупинення виконавчого провадження №53879468 безпідставною.

Суд не вбачає підстав для задовлення вимоги скаржника про зобов`язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську О.М. скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його використання за виконавчим провадженням № 53879469 на підставі наступного.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконачої служби Міністарства юстиції України надано для залучення до матеріалів справи копію виконавчого провадження № 53879468 (т. 7 а.с. 94-143).

Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження №53879468 не містять жодної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Доказів винесення оскаржуваної постанови головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М., ані скаржником, ані відділом державної виконавчої служби до скарги не надано.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимог скарги в частині зобов`язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його використання за виконавчим провадженням № 53879469.

Слід зазначити, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження").

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно ч. 8 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Поряд з викладеним суд вважає за необхідне зазначити таке. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" no. 15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на зазначене, заявником не доведено, що постанова про прийняття виконавчого провадження від 10.01.2019 була прийнята з порушенням закону, поза межами повноважень державного виконавця та порушенням у зв`язку з цим прав заявника.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження № 53879468 від 10.01.2019.

Щодо вимоги скаржника про витребування матеріалів Виконавчого провадження № 53879468 у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. суд зазначає, що 15.04.2019 державним виконавцем надано копію Виконавчого провадження № 53879468.

Керуючись ст. 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження №53879468 від 10.01.2019.

Відмовити у задоволенні скарги Фізичної особи - підприємця Меркулова Олександра Васильовича на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. щодо зобов`язання головного державного виконавця Торбинської О.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його використання за виконавчим провадженням №53879468.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 07.06.2019.

Суддя Н.Г. Назаренко