Ухвала суду № 82248080, 04.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

04.06.2019м. ДніпроСправа № 904/961/18

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ", селище Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Компанія Pointex Sale LLP (175 Darkes Lane, Suit B, 2nd Floor, Potters Bar, Hertfordshire, EN6 1 BW, England)

про розірвання кредитного договору та стягнення 287 795 460,87 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

За участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

Від позивача: ОСОБА_1 . - адвокат

Від позивача: Дорошенко С.О. - адвокат

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" в якому просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог):

- розірвати укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" кредитний договір № DNHSLOK06944 від 16.12.2016;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" на користь Акціонерного товариства "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № DNHSLOK06944 від 16.12.2016 в розмірі 287 795 460,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № DNHSLOK06944 від 16.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Компанію Pointex Sale LLP (175 Darkes Lane, Suit B, 2nd Floor, Potters Bar, Hertfordshire, EN6 1 BW, England). Призначено підготовче засідання на 11.09.2018. Вирішено направити до Центрального органу Сполученого Королівства Великобританії доручення про вручення за кордоном необхідних документів третій особі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018 зупинено провадження у справі № 904/961/18 до дати проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 11.09.2018 поновлено підготовче провадження у справі та ухвалою від тієї ж дати відкладено підготовче засідання на 10.12.2018 та зупинено провадження у справі до дати проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 10.12.2018 поновлено підготовче провадження у справі та ухвалою від тієї ж дати відкладено підготовче засідання на 26.03.2019 та зобов`язано позивача в наступне судове засідання надати оригінал меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016, для огляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 поновлено підготовче провадження у справі №904/961/18. Змінено назву позивача з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК". Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.04.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2019 надав додаткові письмові пояснення стосовно Меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016 та відомостей про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ".

Представник Відповідача 16.04.2019 надав клопотання про витребування оригіналу електронного доказу.

Суд, розгляд зазначеного клопотання Відповідача про витребування оригіналу електронного доказу відклав до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 16.04.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.04.2019.

22.04.2019 Відповідач надав клопотання про призначення судової економічної експертизи по справі № 904/961/18.

В судовому засіданні 22.04.2019 відкладено розгляд клопотання відповідача про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 22.04.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.05.2019.

21.05.2019 третя особа надала до суду клопотання про відвід судді, в якому просить відвести від розгляду справи № 904/961/18 суддю Назаренко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2019 заяву третьої особи про відвід судді визнано необґрунтованою, провадження у справі №904/961/18 зупинено для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід, складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2019 №793 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 21.05.2019справу № 904/961/18 передано судді Загинайко Т.В. для вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду від 23.05.2019 третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Компанії Pointex Sale LLP (175 Darkes Lane, Suit B, 2nd Floor, Potters Bar, Hertfordshire, EN6 1 BW, England) в задоволенні заяви про відвід судді Назаренко Н.Г. відмовлено.

28.05.2019 справу № 904/961/18 повернуто судді Назаренко Н.Г. для розгляду.

Ухвалою від 28.05.2019 поновлено провадження у справі та підготовче засідання призначено на 04.06.2019.

Позивач у судовому засіданні 04.06.2019 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав клопотання про відхилення у якості доказу по справі № 904/961/18 висновку експерта Тихоненко І.П. № 02-19 від 20.05.2019, яке обґрунтовує тим, що висновок експерта Тихоненко І.П. № 02-19 від 20.05.2019 отриманий на замовлення особи, яка не є учасником у справі № 904/961/18 - ТОВ «Астерс-Консалт», що є прямим порушенням вимог ч.3 ст.98 ГПК України (Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.).

У висновку не вказується жодних посилань на науково-технічну і довідкову літературу

згідно вимог наказу Міністерства юстиції України від 30.07.2010 N 1722/5 «Про затвердження переліків рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз», що є грубим порушенням останнього абзацу п.4.14 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998р. № 53/5 - (У вступній частині висновку експерта зазначаються: рекомендована науково-технічна та довідкова література з Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року № 1722/5).

Також Відповідач вказує на те, що у висновку не зазначено, в якому саме вигляді експерту надано меморіальні ордери, і які саме меморіальні ордери, притому, що в мотивувальній частині фігурує лише 1 меморіальний ордер № В012 від 16.12.2016 року.

У мотивувальній частині висновку відсутнє обґрунтування висновку експерта про використання ТОВ з II «НОВОФАРМ» кредитних коштів, з посиланням на первинні документи (питання № 3 висновку).

Крім того, Відповідач звертає увагу на те, що судовим експертом порушено вимоги п.2.3 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 № 53/5 - експертом вирішені питання, які виходять за межі його спеціальних знань та з`ясовані питання права і не були поставлені для вирішення Замовником. Зокрема, в останньому абз. Арк.9 висновку експерт робить висновок про відповідність меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016 року вимогам законодавства, в частині всіх реквізитів і змісту - а це виходить за межі компетенції експерта, і є предметом технічної експертизи електронних документів, по якій експерт Тихоненко не має кваліфікації і свідоцтва для її проведення.

В порушення п.4.14 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 № 53/5 експертом, у висновку також не зазначено: у вступній частині: відомості про кількість аркушів наданих матеріалів; спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об`єктів; запис про відповідність матеріалів та об`єктів, що надійшли до експертної установи (експерта), матеріалам, зазначеним у документі про призначення експертизи (залучення експерта); питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи - (в останньому абз. Арк.9 висновку експерт робить висновок про відповідність меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016 року вимогам законодавства, в частині всіх реквізитів і змісту - а це виходить за межі компетенції експерта, і є предметом технічної експертизи електронних документів, по якій експерт Тихоненко не має кваліфікації і свідоцтва для її проведення - таке питання Замовником не ставилося); відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус).

Експертний висновок складено з порушенням Статті 7-1 Закону України від 25.02.1994р. № 4038-ХІІ "Про судову експертизу". Зокрема, у якості підстави для проведення експертизи на замовлення сторони, в експертному висновку визначено «Лист», а не договір. (Ст.7-1 Закону - Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб).

При цьому, відповідно абз.1 п.1.8 Розділу І «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 № 53/5 проводити експертизу на підставі листа (звернення) дозволяється лише у випадках звернення потерпілого чи захисника і виключно в межах кримінального провадження.

Відповідач стверджує, що в інших випадках, на підставі заяв (листів) експертами і експертними установами проводяться виключно експертні дослідження, а не експертизи (абз.2 п.1.8 Розділу І «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998р. №53/5, пункт 6) частини 1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу»).

Розглянувши повторне клопотання Відповідача про витребування оригіналу електронного доказу - меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Ухвалою від 10.12.2018 суд задовольнив усне клопотання Відповідач про витребування оригіналу меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016 та зобов`язував Позивача в наступне судове засідання надати оригінал меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016, для огляду.

З цього приводу Позивач надав наступні пояснення.

З долученого позивачем до матеріалів справи копії меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016 вбачається, що 16.12.2016 АТ КБ "Приватбанк" перераховано на поточний рахунок Відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти за Кредитним договором у сумі 3 156 317 234,58 грн.

Згідно ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566 (зі змінами та доповненнями), яке діяло станом на момент проведення банківської операції з видачі відповідачу грошових коштів за кредитним договором, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Позивач вказує на те, що наданий ним меморіальний ордер № В012 від 16.12.2016 є електронним документом, оскільки інформація про здійснення банківської операції відображена в ньому у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У відповідності до п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (далі - Інструкція) , електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, укладаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Аналогічні за своїм змістом положення містяться в статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" копію документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законом.

Статтею 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Позивач зазначає, що в матеріалах справи наявна копія меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016, роздрукованого на папері, засвідчена у встановленому законом порядку уповноваженими представниками АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Разом з тим, позивачем надано докази на підтвердження факту перерахування позивачем на поточний рахунок відповідача грошових коштів за кредитним договором, а саме: копії виписок з 16.12.2016 по 05.02.2019 з рахунку № НОМЕР_2 ТОВ з ІІ "НОВОФАРМ" (призначення рахунку: облік довгострокових кредитів, що надані суб`єктами господарювання на здійснення поточної діяльності, у тому числі для здійснення операцій з експорту та імпорту товарів і послуг. За дебетом рахунку проводяться суми наданих кредитів. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості); та копію меморіального ордеру В012 від 16.12.2016 з призначенням платежу "Перерахування коштів відповідно Кредитного договору № DNHSLOK06944 від 16.12.2016, без НДС, к.д. 7330788", роздрукованих на папері, відповідність яких оригіналу засвідчена підписами Заступника Голови Правління АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Пахачук Г.Д. та Головного бухгалтера АТ КБ "РПИВАТБАНК" Ярмоленко В.В. Таким чином, факт виконання позивачем умов кредитного договору в частині перерахування кредиту відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № В012 від 16.12.2016 та випискою з 16.12.2016 по 05.02.2019 по рахунку № 20630050004629 ТОВ з ІІ "НОВОФАРМ".

Також позивач звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна виписка за 16.12.2016 з поточного рахунку ТОВ з ІІ "НОВОФАРМ" № НОМЕР_3 , з якої вбачається, що 16.12.2016 на поточний рахунок відповідача надійшли грошові кошти за кредитним договором у сумі 3 156 317 234,58 грн.

За приписами п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах систематичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

У відповідності до п. 5.1. глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003, яке діяло станом на момент проведення банківської операції з видачі відповідачу грошових коштів за Кредитним договором (далі - Положення № 254), інформація. яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах систематичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Згідно з п. 5.4. Положення № 254 особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, пунктом 5.6. Положення № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

На підставі викладено позивач зазначає, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, виписка за період з 16.12.2016 по 05.02.2019 по рахунку № 26001138860051 ТОВ з ІІ "НОВОФАРМ" є самостійним належним та допустимим доказом на підтвердження факту видачі кредиту відповідачу за Кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 ст. 81 ГПК України встановлено, що у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд вказує на те, що заявляючи клопотання про витребування оригіналу електронного доказу зі спливом більше року з моменту закінчення строку на його подання до суду, відповідач стверджує про поважність причин пропуску процесуального строку, мотивуючи дану обставину тим, що дізнався про те, що меморіальний ордер № В012 від 16.12.2016 є електронним документом, лише 26.03.2019.

Однак, зазначені посилання Відповідача є безпідставними та не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на подання клопотання про витребування оригіналу електронного доказу, приймаючи до уваги той факт, що Відповідач заперечує повністю проти факту отримання кредитних коштів за Кредитним договором, то форма меморіального ордеру (документальна чи електронна) не має ніякого правового значення в даному випадку, так як останній повинен був у разі наявності у нього обґрунтованих сумнівів стосовно дійсності наданого Позивачем доказу одночасно з поданням відзиву на позов просити суд витребувати оригінал такого документу.

Крім того, Відповідач, в супереч імперативних приписів ч. 2 ст. 81 ГПК України, не зазначив заходів, яких він вжив для отримання оригіналу меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016, не надав доказів вжиття таких заходів та не вказав належних причин неможливості отримати цей доказ самостійно.

В матеріалах справи відсутні будь-які посилання відповідача на факти звернення до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", в тому числі адвокатські запити, з проханням надати оригінал меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016, докази на підтвердження вчинення відповідних дій та, як наслідок, відмову Позивача в наданні оригіналу документу.

При цьому самі лише посилання Відповідача на заявлення у справі усних клопотань про необхідність надання такого доказу, не можуть бути розцінені як доказ вжиття ним самостійних заходів для отримання оригіналу меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016.

Також, суд зазначає, що положеннями ГПК України не передбачено можливість учасника справи заявляти про необхідність надання іншою стороною будь-якого доказу у справі інакше, ніж у спосіб подання до суду письмового клопотання про витребування доказів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для повторного витребування у Позивача оригіналу меморіального ордеру № В012 від 16.12.2019 та задоволення клопотання Відповідача про витребування доказів.

Щодо клопотання Відповідача про призначення судової економічної експертизи суд зазначає наступне.

Клопотання відповідача про призначення судової експертизи обґрунтовано тим, що в порушення вимог пунктів 4.1., 4.8, 4.10 Постанови Національного банку, від 18.06.2003 № 254 "Про організацію операційної діяльності в банках України", надані позивачем паперові копії електронного доказу меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016, яким було перераховано на рахунок Відповідача кредитні кошти в сумі 3 156 317 234,58 грн. - не містять обов`язкових, встановлених нормативними актами НБУ реквізитів, зокрема, меморіальний ордер № В012 від 16.12.2016 не містить:

- підпису відповідального виконавця;

- місце складання меморіального ордеру;

- посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис (електронний цифровий підпис) на інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції;

- відсутні відбитки штампу банку (такий реквізит прямо зазначено у нижньому правому куті документа).

Враховуючи відсутність вищенаведених обов`язкових реквізитів у меморіальному ордері - достовірність і належність цього доказу може бути перевірена виключно через спеціальні програми комплекси банку і НБУ (ПК "папка24", "СЕП" та інші) в мережі інтернет, в режимі он-лайн, за допомогою захисних логінів і паролів, доступ до яких мають виключно посадові особи позивача та НБУ.

Позивач в ході розгляду справи надав заперечення на клопотання про призначення експертизи, в якому зазначив, що клопотання Відповідача про призначення експертизи не підлягає задоволенню з огляду на його безпідставність, адже підстави такого клопотання та матеріали даної справи не відповідають положенням ст. 99 КПК України, якими визначено випадки призначення експертизи у господарському процесі.

Також Позивач звертає увагу на те, що Відповідач не ставить під сумнів відповідність поданої Позивачем паперової копії меморіального ордеру № В012 від 16.12.2016 оригіналу та не наводить обґрунтованих мотивів таких сумнівів, а лише стверджує про те, що меморіальний ордер № В012 від 16.12.2016 не містить всіх обов`язкових реквізитів первинного документу.

На підтвердження факту видачі Позивачем Відповідачеві кредиту Позивач надав до суду висновок експерта № 02-19 (т. 2 а.с. 134-147).

Так, відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, необхідних для встановлення фактичних даних у справі, а отже не вбачає необхідності у призначенні експертизи, тому відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання відповідача.

З огляду на пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Крім того, суд приймає до уваги, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа повинна бути розглянута в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).

Зважаючи на викладене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про призначення експертизи, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для встановлення усіх обставин справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.

На підставі викладеного в задоволенні клопотання Відповідача про призначення експертизи слід відмовити

Представник Відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки додаткових заперечень на позов.

Однак, зважаючи на те, що справа слухається тривалий час, строк підготовчого провадження вичерпано, суд вважає, що у Відповідача було достатньо часу для надання своїх заперечень на позов та доказів в їх обґрунтування, тому керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд оголошує про закриття підготовчого провадження та призначає наступне судове засідання для розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 177-185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Відповідача про витребування доказів.

2. Відмовити в задоволенні клопотання Відповідача про призначення експертизи.

3. Закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті у наступному судовому засіданні.

4. Призначити розгляд справи по суті на 25.06.2019 о 11:15год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 2-403 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Явка в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу обов`язкова.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Повний текст складено - 07.06.2019.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/

Суддя Н.Г. Назаренко