Вирок № 82247337, 06.06.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6281/18

Провадження № 1-кп/635/414/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Зуєнко В.В.

сторона обвинувачення: прокурор Зеленьков О.В.

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1

потерпілий ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018220430000942 від 14 червня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мартинош, Новомиргородського району, Кіровоградської області, громадянина України, який має середню освіту, не працевлаштований, не одружений, має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не засуджений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

суд вважає доведеним, що 13 червня 2018 року приблизно о 22:30 ОСОБА_1 перебуваючи на території ПП «Транс-Сервіс», яке розташоване за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Васищево, вулиця Промислова, 21, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті неприязних відносин, наніс останньому удар правою рукою в голову, від якого ОСОБА_4 впав на землю та втратив свідомість. Від вказаних дій ОСОБА_4 отримав відкриту черепно-мозкову травму у формі забою головного мозку з формуванням субарахноїдального крововиливу, лінійного перелому основи правої виличної кістки з переходом на праву скроневу кістку та їх піраміду, з утворенням кровотечі з правого вушного ходу, яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету в праву вилично-скроневу область, індивідуальні властивості якого не відобразились в ушкодженнях та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав, проти задоволення цивільного позову прокурора не заперечував та підтвердив, що 13 червня 2018 року приблизно о 22:30 на території ПП «Транс-Сервіс», яке розташоване за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Васищево, вулиця Промислова, 21, у нього раптово виник конфлікт з потерпілим ОСОБА_4 , який був у стані сильного алкогольного сп`яніння. В ході конфлікту наніс потерпілому йому один удар у верхню частину тіла, не виключає, що це була голова, оскільки в темряві не побачив, куди прийшовся удар.

Потерпілий у судовому засіданні пояснив, що подію спричинення йому тілесних ушкоджень не пам`ятає, стосовно подій 13 червня 2018 року може вказати, що в той день з ранку був на риболовлі, де вживав алкогольні напої. Повертався додому близько 20:00 та зустрів приятеля з яким, ще випили алкоголю та зібрались їхати додому на автобусі. Пам`ятає як сів в автобус на цьому спогади перериваються. Як опинився на території ПП «Транс-Сервіс», як отримав травму не пам`ятає.

Крім визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які досліджені у ході судового розгляду:

за даними протоколу від 14 червня 2018 року огляду місця події, фототаблиці до нього, в ході якого було оглянуто територію ПП «Транс-Сервіс», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де було виявлено сліди речовини бурого кольору, та були вилучені два змиви вказаної речовини на ватні тампони та вилучено два фрагменти ґрунту з нашаруванням речовини бурого кольору;

відповідно до висновку експерта за № 12-14/53-ОКб/18 від 30 липня 2018 року у ОСОБА_4 мала місце відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку з формуванням субараїдального крововиливу, лінійного перелому основи правої виличної кістки з переходом на праву скроневу кістку та її піраміду, з утворенням кровотечі з правого вушного ходу, яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету в праву вилично-скроневу область, індивідуальні властивості котрого не відобразилися в ушкодженнях, та відносить до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.;

відповідно до висновку експерта за № 14/1419-Дм/18 від 18 липня 2018 року на фрагменті марлевого бинту зі змивом з поверхні ґрунту знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_4 не виключається;

відповідно до висновку експерта за № 14/1420-Дм/18 від 18 липня 2018 року на фрагменті марлевого бинту зі змивом з поверхні ґрунту знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_4 не виключається;

за даними протоколу від 20 липня 2018 року проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , фототаблиці до нього, в ході якого останній розповів та показав механізм нанесення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень 13 червня 2018 року ;

відповідно до висновку експерта за № 12-14/57/53-ОКБ/18 від 06 серпня 2018 року у ОСОБА_4 мала місце відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку з формуванням субараїдального крововиливу, лінійного перелому основи правої виличної кістки з переходом на праву скроневу кістку та її піраміду, з утворенням кровотечі з правого вушного ходу, яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету в праву вилично-скроневу область, індивідуальні властивості котрого не відобразилися в ушкодженнях, та відносить до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Свідчення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надані ним в ході проведення слідчого експерименту від 20 липня 2018 року не суперечать судово-медичним даним в частині часу спричинення тілесних ушкоджень, встановлених при судово-медичній експертизі у ОСОБА_4 стосовно механізму утворення встановленої при судово-медичній експертизі черепно-мозкової травми, то вона не могла утворитися в результаті падіння на площини та ударом об тверду поверхню потиличною областю, як вказує ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту від 20 липня 2018 року. Крім того, у ОСОБА_4 відсутні будь-які тілесні ушкодження в області лівої ключиці, що викликає сумнів відносно показів ОСОБА_1 про нанесення удару кулаком в область проекції лівої ключиці, після якого постраждалий впав та вдарився потиличною областю голови. Таким чином, механізм утворення ушкоджень, встановлених у ОСОБА_4 не співпадає зі свідченнями, наданими ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту від 20.07.2018 року .

Таким чином, суд у сукупності оцінюючи усі досліджені у судовому засіданні докази, які узгоджуються з показаннями обвинуваченого, наданими у судовому засіданні, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який провину визнав в повному обсязі, проживає за зареєстрованим місцем проживання, де характеризується посередньо, на момент вчинення кримінального правопорушення працював водієм в ПП «Транс-сервіс», де характеризувався позитивно, на даний час не працює, має на своєму утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря нарколога і лікаря психіатра не перебуває, раніше не засуджений.

За вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин та враховуючи, особу обвинуваченого, ті обставини, що обвинувачений вибачився перед потерпілим, а потерпілий у судовому засіданні підтвердив, що не має жодних претензій до обвинуваченого та просив не позбавляти обвинуваченого волі, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Стосовно вимог прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Зеленькова О.В. за цивільним позовом про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 9122,70 гривень, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

При відшкодуванні шкоди завданої вчиненням злочину, відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від матеріального становища особи що завдала шкоди.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені злочину передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, в результаті злочинних дій якого потерпілому ОСОБА_4 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, потерпілий з 13 червня 2018 року по 02 липня 2018 року проходив курс лікування у КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», де витрати на лікування потерпілого склали 9122,70 гривень, тому вважає, що сума витрат на лікування потерпілого понесена лікарняним закладом підлягає стягненню з обвинуваченого на користь Департаменту бюджету і фінансів Харківської обласної державної адміністрації, а позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Зеленькова О.В. задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного за цим вироком суду покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки в силу ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи та відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати ОСОБА_1 в строку відбування покарання час знаходження останнього під вартою в період з 22 серпня 2018 року по 23 серпня 2018 року, включно.

Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Департаменту бюджету і фінансів Харківської обласної державної адміністрації – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту бюджету і фінансів Харківської обласної державної адміністрації (р/р 3141354470001 у ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код 37874947, код призначення платежу 24060300) витрати за лікування потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 9122 (дев`ять тисяч сто двадцять дві ) гривні 70 копійок.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Nokia», який переданий на зберігання ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4 ;

-пара тапок, спортивні штани, футболка, які вилучені у ОСОБА_1 , які знаходяться в камері схову речових доказів Харківського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_1 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. Апеляція на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Пілюгіна