Рішення № 8224670, 02.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.10р.Справа № 20/484-09

за позовом Фірми "WEIR MINERALS EUROPE LIMITED", Todmorden,

Uninted Kindom, United Kingdom, в особі Українського представництва,

м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", Автономна

Республіка Крим, в особі філії „Вільно гірський гірничо –

металургійний комбінат” закритого акціонерного товариства

„Кримський ТИТАН”, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про стягнення 167 921, 75 доларів США

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Філоненко Л., довіреність від 10.07.07р.

Від відповідача: Коротич Т.П., заст. нач. юр. відділу, довіреність №7 від 05.01.2010р.(була присутня у судових засіданнях :22.12.2009р., 11.02.2010р. ) СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача філії „Вільногірський гірничо –металургійний комбінат” закритого акціонерного товариства „Кримський ТИТАН”, на підставі контракту №WCU-043 від 30.06.05р. 155598,27 доларів США основного боргу, 12323,48 доларів США - 3% річних, та судові витрати.

Представник відповідача надав відзив (вх. №23310 від 22.12.09р.), в якому позовні вимоги не визнає та в обґрунтування своїх заперечень посилається на ті підстави , що позов подано Фірмою "WEIR MINERALS EUROPE LIMITED", яка не є стороною спірного контракту №WCU-043 від 30.06.05р., де продавцем виступає Фірма "WEIR WARMAN Limited" та вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження зміни назви підприємства та підтвердження набуття всіх прав та обов’язків продавця за контрактом №WCU-043 від 30.06.05р. Крім того, представником позивача надана довіреність на представництво інтересів, за підписом фінансового директора, повноваження якого не підтвердженні.

Також відповідач вважає, що позивач не повністю виконав свої зобов’язання за контрактом №WCU-043 від 30.06.05р., оскільки товар поставлений позивачем не відповідає вимогам п. 5.1. контракту, в якому зазначено, що товар поставлений позивачем не має дефектів, пов’язаних з матеріалом з якого він виготовлений чи з процесом його виробництва, а саме: одна із запасних частин „Робоче колесо” Н18137DPT2А05, після встановлення на насос і запуску в роботу була зруйнована, що підтверджується двостороннім актом від 20.07.2006р. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки вище зазначена деталь до теперішнього часу не замінена продавцем, вона не може бути товаром, тому вважає, що позивач не вірно зазначив вартість поставленого товару та відповідно суму основного боргу;

Крім того , вважають що позивачем не вірно визначений момент, до якого встановлені запчастини на обладнання (20.12.2006р.), оскільки двостороннім актом від 20.06.2006р. підтверджується, що запасні частини, поставлені у жовтні 2005р., були встановлені на насос 20/18 HGY-AH і запущені в роботу 06.12.2005р. –настання строку для оплати відповідно до п. 3.2.1. контракту. Тому відповідач вважає, що строк позовної давності відраховується з моменту настання строку для оплати (06.12.2005р.) і тому вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду та просить застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у позові.

25 січня 2010 року позивач надав письмові пояснення (вх. № 997), в яких зазначає, що:

- фірма "WEIR MINERALS EUROPE LIMITED" створена та за реєстрована відповідно до законодавства Великобританії 04.04.1903р. як „ЗЕ СЕНДХОЛМ АЙРОН КОМПАНІ ЛІМІТЕД” під реєстраційним номером 76959. За весь час фірма 4 рази змінювала назву, 04.01.2006р. –на „ВЕЙР МІНЕРАЛЗ ЄВРОПА ЛІМІТЕД”, що підтверджується свідоцтвами реєстрації зміни назви, компанія кожного разу залишалась під реєстраційним номером 76959;

- щодо підписання акту від 20.07.2006р.,то позивач не заперечує, що його представник підписував даний акт, але вважає, що даний документ не свідчить про те, що мова в ньому йдеться про робоче колесо (імпеллер) саме із спірної поставки. Загалом позивач поставив відповідачу 3 робочих колеса (імпеллера): за CMR від 08.02.2005р.; за CMR від 15.04.2005р.; за CMR від 13.10.2005р. (спірна поставка).

11 лютого 2010 року відповідач надав пояснення на позовну заяву (вх. № 2172) де зазначає : що лист № 319 від 20.12.2006р., про який зазначає позивач у позовній заяві та підписаний головним інженером , підписаний не повноважною особою, є не офіційним, не зареєстрований на підприємстві та у сторін немає його в оригіналі, тому він не може бути належним доказом у справі. Вважає, що зміст листа не відповідає умовам контракту та є помилковим, та за своєю суттю не є листом про визнання претензії та не містить прохання про відстрочку виконання, тому він не може переривати строк позовної давності.

Строк вирішення спору продовжувався до 25.02.2010року за згодою сторін відповідно до частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України

В справі оголошувалась перерва з 11.02.2010 року до 18.02.2010р.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2005р. між позивачем Фірмою "WEIR WARMAN Limited" правонаступником якої є позивач у справі фірма "WEIR MINERALS EUROPE LIMITED" (відповідно до свідоцтва про реєстрацією зміни назви від 04.01.2006р., копія якого знаходиться в матеріалах справи) в особі українського представництва, та відповідачем Закритим акціонерним товариством „Кримський ТИТАН” в особі Філії „Вільногірський гірничо –металургійний комбінат” закритого акціонерного товариства „Кримський ТИТАН” був укладений контракт № WCU-043, відповідно якого позивач зобов’язався продати, а відповідач придбати та оплатити товар - запасні частини до насосу № 20/18 HGY-AH „Варман”, що перелічені у додатку № 1 загальною кількістю 35 шт. на суму 92847,42 англійських фунтів стерлінгів.

Укладений контракт є міжнародним , з участю іноземного підприємства фірми "WEIR MINERALS EUROPE LIMITED" яка зареєстрована у Великобританії.

Провадження у справах за участю іноземних підприємств і організацій , регулюється розділом ХУ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Рекомендацій Президії вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК України.

Відповідно до пункту 7 контракту якщо сторони не вирішили розбіжності , то спір передається для розгляду в господарський суд по місту знаходження відповідача , або в Арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України , право вибору належить стороні яка звертається до суду , вирішення спору здійснюється за законодавством України.

На виконання умову кладеного контракту позивач передав у власність відповідача товар на суму 92847,42 англійських фунтів стерлінгів, що підтверджується: книжкою МДП №ХС 47737050 (стор.42 справи), сертифікатом пересування товарів від 05.10.2005р. (стор. 44 справи), інвойсом (стор.45-47), сертифікатом відповідності (стор.51-54), міжнародною автомобільною товарно - транспортною накладною –CMR №2201414.

Відповідно до п. 3.2.1. договору відповідач зобов’язався оплатити товар після його встановлення на обладнання покупця.

20.12.2006р. позивач отримав від відповідача факсом листа № 319 від 20.12.2006р., який підписаний головним інженером комбінату Лазніковим А.М., в якому підтверджує , що компанією "WEIR WARMAN Limited" були поставлені на консигнаційний склад запасні частини до насосів 20/18 НGY-AН по контракту № WCU від 30.06.2005року на суму 92847,42 англійських фунтів стерлінгів та повідомляє позивача про те, що на теперішній час всі деталі встановлені на робоче обладнання чи те що знаходяться в ремонті, та зобов’язався здійснити оплату відповідно контракту.

Позивач направляв відповідачу листа від 23.01.2007р., претензію №0411108 від 06.11.08р., з проханням оплатити борг з нарахуванням 3% річних та повідомив відповідача про зміну своєї назви.

Відповідач відповів листом № 01-28/4400 від 19.11.08р., в якому для розгляду претензії, просив направити копію листа №319.

На день розгляду справи відповідач борг не оплатив.

Розглянувши заперечення відповідача в тій частині , що позов подано Фірмою "WEIR MINERALS EUROPE LIMITED", яка не є стороною спірного контракту №WCU-043 від 30.06.05р., де продавцем виступає Фірма "WEIR WARMAN Limited" ,суд вважає зазначені заперечення не обґрунтованими , оскільки позивач надав докази , що фірма "WEIR MINERALS EUROPE LIMITED" є належним позивачем у справі , фірма створена та за реєстрована відповідно до законодавства Великобританії 04.04.1903р. як „ЗЕ СЕНДХОЛМ АЙРОН КОМПАНІ ЛІМІТЕД” під реєстраційним номером 76959,за весь час фірма 4 рази змінювала назву, 04.01.2006р. –на „ВЕЙР МІНЕРАЛЗ ЄВРОПА ЛІМІТЕД”, що підтверджується свідоцтвами реєстрації зміни назви, компанія кожного разу залишалась під реєстраційним номером 76959 (стор.90-104 справи).

Розглянувши заперечення відповідача в тій частині , що позивач не повністю виконав свої зобов’язання за контрактом №WCU-043 від 30.06.05р., оскільки вважає, що товар поставлений позивачем не відповідає вимогам п. 5.1. контракту, в якому зазначено, що товар поставлений позивачем не має дефектів, пов’язаних з матеріалом з якого він виготовлений чи з процесом його виробництва, а саме: одна із запасних частин „Робоче колесо” Н18137DPT2А05, після встановлення на насос і запуску в роботу була зруйнована, що підтверджується двостороннім актом від 20.07.2006р. Відповідач вважає, що оскільки вище зазначена деталь до теперішнього часу не замінена продавцем, вона не може бути товаром, тому вважає, що позивач не вірно зазначив вартість поставленого товару та відповідно суму основного боргу, суд вважає наведені відповідачем заперечення необґрунтованими , оскільки відповідно спірного договору пункт 4.4. товар по якості приймається відповідно до сертифікату відповідності , умови гарантії визначені розділом 5 договору , пунктом 5.1. б визначено що обслуговування та ремонт обладнання проводилось виключно під керівництвом або з дозволу сервісного інженера WEIR WARMAN , крім того між сторонами існували і інші договірні відносини з приводу поставки насосів та запасних частин до насосів 20/18 НGY-AН, а саме: контракти №WCU-020 від 14.02.03р., №WCU-022 від 14.04.03р, №WCU-022А від 14.04.03р, №WCU-027 від 01.12.03р, №WCU-038 від 20.07.04р., та ЦМР на поставку обладнання (стор. 108-130 справи) тому даний документ не свідчить про те, що мова в ньому йдеться про робоче колесо (імпеллер) саме із спірної поставки.

Крім того , розглянувши заперечення відповідача в тій частині що позивачем не вірно визначений момент, до якого встановлені запчастини на обладнання (20.12.2006р.), оскільки двостороннім актом від 20.06.2006р. підтверджується, що запасні частини, поставлені у жовтні 2005р., були встановлені на насос 20/18 HGY-AH і запущені в роботу 06.12.2005р. –з цієї дати на їх думку настає строк для оплати відповідно до п. 3.2.1. контракту тому вважають, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду. Вважають що факс №319 від 20.12.2006 року , на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог підписано головним інженером комбіната Лазніковим А.М. який не мав права на підписання такого листа, ці заперечення суд також не приймає оскільки головним інженер комбіната Лазніков А.М. є посадовою особою комбінату , і саме цим листом засвідчено встановлення деталей і саме з дати цього листа 20.12.2006 року слід відраховувати початок перебігу строку позовної давності.

Позивач вперше звернувся до суду 16.10.2009року , вдруге заява була зареєстрована 24.11.2009року тобто до спливу позовної давності –три роки ( стаття 257 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене суд вважає встановленим борг відповідача перед позивачем за контрактом № WCU від 30.06.2005року в сумі 92847,42 англійських фунтів стерлінгів .

Відповідно п. 3.1 контракту оплата товару здійснюється в доларах США по курсу НБУ на дату оплати.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача з розрахунку на дату звернення , а саме станом на 10.08.2009року - 155598,27 доларів США основного боргу , суд вважає що вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач невірно застосував співвідношення курсу англійського фунта до гривні та долару США до гривні встановлений Національним банком станом на 10.08.2009рік, в той час коли кросс-курс Національного банку англійський фунт до долара США що станом на 10.08.2009року становить GBP (в USD) 1,675дол. - кросс-курс взято з комп’ютерної програми «Законодавство » – (курси валют НБУ ) . Отже за розрахунком суду основний борг становить 155519,42 дол. = (92847,42 англійських фунтів стерлінгів х 1,675дол.США).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, річні підлягають стягненню у сумі 12317,14 дол. США (7353,52 англійських фунтів стерлінгів х 1,675дол.США) за період з 20.12.2006року по 10.08.2009року.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 155519 доларів США 42 центів основного боргу, 12 317 доларів США 14 центів 3 % річних.

В решті позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84 , статтею 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (96012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, Пінічна промзона, код ЄДРПОУ 32785994)в особі Філії „Вільногірський гірничо –металургійний комбінат” (51700, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 33173973) на користь Фірми "WEIR MINERALS EUROPE LIMITED", Todmorden, Uninted Kindom (United Kindom, OL14 5RT, Todmorden, Halifax Road, USD Account: 00325922, Bank: The Royal Bank of Scotland plc, Sort Code: 166300. SWIFT: RBOS GB 2L, IBAN: GB28 RBOS 1663 0000 3259 22, Company Reg. №: 76959, Vat Reg. №: GB 183592731) – 155519 (сто п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот дев’ятнадцять ) доларів США 42 центи основного боргу, 12317 (дванадцять тисяч триста сімнадцять) доларів США 14 центів - 3 % річних, 1678 (одну тисячу шістсот сімдесят вісім ) доларів 36 центів витрат по сплаті державного мита, 324 (триста двадцять чотири) грн. 83 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

27.02.2010р.