Ухвала суду № 82244361, 05.06.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

05.06.2019

Справа № 645/3712/19

Провадження № 2/642/1257/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, зміну черговості одержання права на спадкування, усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

До Ленінського районного суду м. Харкова надійшла вищезазначена цивільна справа.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості щодо місця проживання відповідача, при цьому позивач зазначає два адреса відповідача, не вказуючи яке конкретне місце її проживання для надіслання судової кореспонденції в подальшому, крім того, в одному з адресів відсутня назва вулиці та номер будинку/квартири.

Крім того, пунктом 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна, ціна позову повинна відповідати дійсній вартості спірного майна на момент пред`явлення позову, що повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Позивач вказує ціну позову, яка складається з вартості будинку із земельною ділянкою - 972 000 грн., при цьому не конкретизує і не обґрунтовує саме такий розмір ціни позову.

Згідно пп. 1,2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014р. № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» установлено, що оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав; інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до Єдиної бази даних звітів про оцінку. Зазначена інформація складається за встановленою Фондом державного майна формою та є додатком до звіту. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Такої інформації про внесення, доданого до матеріалів позову, звіту про оцінку до Єдиної бази даних звітів про оцінку за встановленою Фондом державного майна формою, з відповідним додатком до звіту, позивачем не представлено, у зв`язку з чим, суд не має змоги визначити дійсну ціну позову та розмір судового збору, який підлягатиме стягненню.

Таким чином, позивачу необхідно провести оцінку майна, надати суду документ, що підтверджує внесення ОСОБА_3 про незалежну оцінку спірного майна до Єдиної бази даних звітів про оцінку, та підтвердження з даної бази дійсної вартості майна, вказати вірну ціну позову, виходячи із експертної грошової оцінки земельної ділянки та будинку, що може вплинути на зміну розміру судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з вищезазначеним позовом.

Також, позивач зазначає, що він є спадкоємцем четвертої черги, а відповідач по справі – другої, при цьому залишаються незрозумілими весь склад спадкоємців за законом, в тому числі, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, що впливає на належний склад учасників по справі, чиї інтереси можуть бути порушені.

Крім того, відсутні відомості щодо можливої кількості осіб, які вже могли прийняти спадщину станом на день подачі позову до суду, оскільки, як вбачається з відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, відповідачем як спадкоємцем другої черги також подана заява про прийняття спадщини, а також не підтверджено доказами, хто ще на час відкриття спадщини проживав зі спадкодавцем та був зареєстрований у спірному будинку, що є порушенням вимог п.5 ч.3 ст.175 та ч.5 ст.177 ЦПК України.

Всупереч п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем в позовній заяві не викладено обставини, якими він обгрунтовує позовні вимоги та не зазначені докази на їх підтвердження, зокрема, щодо усунення від права на спадкування відповідача, визнання за позивачем права власності на будинок із земельною ділянкою в порядку спадкування за законом.

Більше того, в позовній заяві відсутні матеріально-правові підстави вказаних позовних вимог.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

В порушення ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивачем не надані докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, квитанції про сплату ним комунальних послуг по спірному житлу, про купівлю ліків та їжі померлому, здійснення ремонту будинку, та про інші потреби, що здійснювались на користь померлого.

Позовна заява не містить посилань на докази, що підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю позивача з померлим по день його смерті, крім свідків.

Крім того, до матеріалів справи надане свідоцтво про придбання померлим ОСОБА_4 спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 , проте відсутні відомості про реєстрацію права власності за ним на вказаний будинок.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, зміну черговості одержання права на спадкування, усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху та надати позвачу 5-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя