Рішення № 82244356, 06.06.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1924/19

Номер провадження 2-а/623/28/2019

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2019 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Лисенка Андрія Євгеновича про скасування по станови у справі про адміністративне правопорушення,-.

в с т а н о в и в :

15 травня 2019 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом . В обґрунтування позову посилається на те, що 10 липня 2018 року відповідачем винесено постанову серії НК № 850771 у справі про адміністративне правопорушення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Позивачка вказує на те, що зазначену постанову не отримувала та навіть не знала про її існування до 14 травня 2019 року, доки не отримала від Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області постанову про відкриття виконавчого провадження. Вважає вказану постанову такою, що підлягає скасування, оскільки вона винесена з порушення мст. 283 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явилась,надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не надавав.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення осіб до адміністративної відповідальності є однією із конституційних гарантій реалізації принципу законності.

Правовою основою оскаржень рішень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності є Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року (далі- КУпАП). Так, згідно із ст. 7 КУпАП додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем із боку вищих за ієрархією органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. При цьому ст. 287 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Безпосередньо порядок оскарження рішень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності передбачено ст. 288 КУпАП, з системного аналізу якої можна зробити висновок про те, що чинним законодавством передбачено два способи оскарження рішень у справах про адміністративну відповідальність - адміністративний (позасудовий) та судовий.

Судовий порядок оскарження рішень у справах про адміністративну відповідальність регламентує ст. 55 Конституції України, якою проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому правовою основою такої процедури є Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач в своїй заяві зазначає, що правил дорожнього руху не порушував. Адміністративне правопорушення вона скоїла 01 червня 2018 року, а постанова складена 10 липня 2018 року, постанова була складена не на місці скоєння адміністративного правопорушення. Постанова не була вручена і направлена поштою, що підтверджується самою постановою, на ній відсутні відповідні відмітки про вручення, відсутні докази, які підтверджують обставини порушення позивачкою 01 червня 2018 року Правил дорожнього руху.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачем допущено порушення п.п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, відповідачем не було надано матеріалів адміністративної справи, відібраних пояснень особи, яка притягається до відповідальності, а також пояснень свідків щодо вчиненого адміністративного правопорушення, всупереч вимогам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

Інші докази, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містили та не були надані до суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем до суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, з приводу того, що останній не порушував п.п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, постанова не вручалась позивачу, не надано, суд зробив висновок, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП не підтверджується жодним доказом, що свідчить про необґрунтованість винесення поліцейським постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Що стосується порушення суб`єктом владних повноважень процедури розгляду справи про адмінправопорушення:

Згідно вимог статті 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 258 КУпАП передбачено, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.

Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуло лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, в порушення п. 7 наказу Міністерства Внутрішній Справ України від 06.11.2015 № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», у зазначеній постанові не містяться відомості про ознайомлення ОСОБА_1 інспектором ОСОБА_2 зі змістом ст.. 268 КУпАП та ст..ст. 55, 56, 59,63 Конституції України.

Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо позовних вимог.

Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов`язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.

Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

Через вказані причини постанова про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності підлягає скасуванню.

У частині четвертій статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди та оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.

Отже, відповідно до положень статей 287 КУпАП у поєднанні із частиною четвертою статті 288 цього Кодексу, у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КУпАП, суб`єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.

Такий припис ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст. 5 Закону України "Про судовий збір", якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про судовий збір").

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України "Про судовий збір".

Згідно ст.286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: п.3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.2,6,19,72,77,139,211,241-247,286 КАС України, ст. 18,279,280 КУпАП суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Лисенка Андрія Євгеновича про скасування по станови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення НК № 850771 від 10 липня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену до поліцейським СРПП № 2 Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Лисенком А.Є., згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КпАП України - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції (61033 м. Харків вул. Шевченка, 315-А) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом десяти днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова