Рішення № 82244315, 06.06.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/1422/18

2/621/99/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В.,

з участю секретаря Горобець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області, Харківська філія ДП "Сетам" про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області, Харківська філія ДП "Сетам" з вимогами: визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ; звільнити з під арешту зазначену квартиру шляхом скасування арештів.

На обґрунтування позову послалась на те, що 08.06.2018, під час перегляду оголошень про продаж арештованого майна на офіційному веб - сайті ДП «СЕТАМ» в мережі ІНТЕРНЕТ було з`ясовано, що належна їй на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 , виставлена на продаж з аукціону.

Вказана квартира належить їй на праві спільної сумісної власності на підставі договору купівлі - продажу квартири від 17.03.2001, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Гаврильєвим В.І., зареєстровано в р-р № 393.

Право спільної сумісної власності на квартиру, виникло 17.03.2001 року на підставі вищезазначеного договору купівлі - продажу, оскільки під час купівлі вказаної квартири перебувала та перебуває на даний час у зареєстрованому шлюбі з чоловіком ОСОБА_4

Право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_2 , набуто правомірно, на підставі правочину вчиненого у відповідності до діючого законодавства.

У відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківської області перебуває виконавче провадження ВП № 49185597 за виконавчим документом - виконавчий лист № 2-1000/11, виданий 21.09.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № 56/А - 07 від 21.12.2007.

На квартиру АДРЕСА_2 накладено арешти , а саме:

- арешт нерухомого майна - номер запису про обтяження № 7547765 (спеціальний розділ) від 03.11.2014 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.10.2014 ВП № 44849735, обтяжувач ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області;

- арешт нерухомого майна - номер запису про обтяження № 17471715 (спеціальний розділ) від 17.11.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.11.2016 року ВП № 49185597, обтяжувач ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області;

- арешт нерухомою майна № 10988216 від 25.03.2011 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.03.2011 № АА 740083 обтяжувач ВДВС Зміївського РУЮ;

- арешт нерухомого майна № 12224431 від 29.02.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 31470525 від 29.02.2012 обтяжувач Київський ВДВС ХМУЮ;

- арешт нерухомого майна №12307705 від 22.03.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2012 № 31524772, обтяжувач ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області;

Відомості про вказані арешти містяться в оголошенні про продаж квартири на офіційному веб - сайті ДП «СЕТАМ» в мережі ІНТЕРНЕТ та в державних реєстрах, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківської області, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , шляхом ії продажу з аукціону призначеному на 11.06.2018, незважаючи на те що квартира є спільною сумісною власністю подружжя.

Кредитний договір № 56/А - 07 від 21.12.2007 року був укладений між ОСОБА_3 - позичальник, та ПАТ КБ «ПриватБанк» - кредитор. За умовами цього кредитного договору ОСОБА_3 отримала кредит в іноземній валюті, а в забезпечення виконання зобов`язань передала в іпотеку банку належне їй нерухоме майно, додатково відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_4 виступили поручителями позичальника - ОСОБА_3 .

Вважає, що продаж належної їй на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_2 з аукціону проведення якого призначено на 11.06.2018 здійснюється з порушеннями матеріального та процесуального права, зокрема - приписів Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», які полягають в наступному: позичальником ОСОБА_3 отримано кредит в іноземній валюті; нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання; у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв.

В порушення приписів Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» належну їй по праву спільної сумісної власності квартиру продають з аукціону.

Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківської області порушені приписи ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» якою передбачено, що звернення стягнення на об єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Позичальник ОСОБА_3 передала в іпотеку ПАТ КБ «Приват Банк» нерухоме майно (нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_3 ), яким забезпечено виконання ОСОБА_3 обов`язків по кредитному договору. Таким чином, кредитору або органам ДВС слід звернути стягнення на заставне майно.

Діями відповідача ПАТ КБ "Приватбанк" та відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківської області порушено приписи ст. 41 Конституції України, статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), приписи Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», приписи ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст.60 ст.70 Сімейного Кодексу України.

Наявність арештів позбавляє можливості поділити спільне сумісне майно подружжя у позасудовому порядку.

Наявність арештів обмежує її право власності яке полягає у вільному користуванні та розпорядження належним майном. Позбавлено можливості розпоряджатися належним майном на власний розсуд, зокрема, укласти договір зі ОСОБА_4 про виділ належної частки квартири в натурі, та розпорядитись нею на власний розсуд.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що нею не оспорюється факт продажу подружжю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у 2001 році квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 . Щодо наявності виконавчих проваджень, то з неї стягуються кошти в погашення заборгованості за договором кредиту, укладеному з ПАТ КБ "ПриватБанк".

Від відповідача Шпак ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, де він зазначив, що позовні вимоги визнає. Визнав факт того, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Від відповідача Шпак Геннадія А. надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 він визнає, обставини, викладені у позові, підтверджує.

Від представника ДП "Сетам" ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення, де зазначено, що ДП "Сетам" було внесено інформацію про реалізацію двокімнатної квартири, загальною площею 53,29 кв.в. за адресою: АДРЕСА_4 . Заявка на реалізацію була сформована в рамках виконавчого провадження № 49185597, у якому боржником є ОСОБА_4 На підставі ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 11.06.2018 торги з реалізації квартири було зупинено.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги визнав.

Представник відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" Шевченко А.О. подав суду письмові пояснення, в який просить відмовити у задоволенні позовних вимог, розглянути справу за відсутності представника.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у відзивах просили розглянути справу за їх відсутності.

Представник 3-ї особи ДП "Сетам" Сапальова Н.М. у письмових поясненнях просила розглянути справу за відсутності представника.

Належним чином повідомлений представник 3-ї особи: відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області у судове засідання не з`явився, від представника ОСОБА_8 надійшли письмові пояснення, в який вона просить розглянути справу без участі представника, відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши доводи позивача та відповідачів, викладені ними у заявах по суті справи та з процесуальних питань, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як вбачається із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_9 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.04.1983, актовий запис №62, місце реєстрації Комсомольська селищна рада Готвальдівського району Харківської області. (а. с. 13).

17.03.2001 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Гаврильєвим В.І., зареєстровано в реєстрі за № 393 ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_2 . Право власності ОСОБА_2 зареєстровано в Зміївському МДПТІ 20.03.2001, №2-154. (а. с. 14).

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з частиною 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За положеннями частини 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім-власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За приписами частини 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями КпШС України в редакції від 20.06.1969, яка була чинна на момент придбання подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спірної квартири, встановлено презумпцію спільної сумісної власності щодо майна подружжя, набутого у шлюбі. Статтею 28 КпШС України передбачено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Керуючись принципом темперальності, суд застсосовує саме ці норми до правовідносин, що виникли.

Посилання позивача на ст. ст. 60, 69, 70 СК України суд вважає помилковим, так як норми СК України не розповсюджуються на правовідносини, що виникли до їх прийняття.

За ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем надано докази того, що спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності подружжя, при цьому, відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано позов, що у відповідністю з ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині звільнення майна з-під арешту.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту №127060844 від 11.06.2018 вбачається, що на майно, яке належить ОСОБА_2 накладено арешт: номер запису про обтяження № 17471715 (спеціальний розділ) від 17.11.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.11.2016 року ВП № 49185597, обтяжувач ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області; реєстраційний номер обтяження № 10988216 від 25.03.2011 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.03.2011 № АА 740083 обтяжувач ВДВС Зміївського РУЮ; реєстраційний номер обтяження № 12224431 від 29.02.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 31470525 від 29.02.2012 обтяжувач Київський ВДВС ХМУЮ;реєстраційний номер обтяження №12307705 від 22.03.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2012 № 31524772, обтяжувач ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області. (а. с. 18-20).

На офіційному веб - сайті ДП «СЕТАМ» в мережі ІНТЕРНЕТ квартира АДРЕСА_2 , виставлена на продаж з аукціону 11.06.2018. (а. с. 15, 16).

Як вбачається із копії договору поруки від 21.12.2007 року, укладеному між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 , останній поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_3 своїх обов`язків за кредитним договором №56/А-07 від 21.12.2007. (а. с. 28).

З вимоги державного виконавця, направленої Шпак Геннадію А., вбачається, що в провадження перебуває виконавче провадження №49185597 від 02.11.2015, відкрите на підставі виконавчого листа №2-1000/11, виданого 21.09.2011 Ленінським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором №56/А-07 від 21.12.2007 у розмірі 4209290,95 грн. (а. с. 21).

Окрім арешту майна боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №49185597, інформаційна довідка зДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту №127060844 від 11.06.2018 містить інформацію й про інші виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_2 і у зв`язку з чим також накладено арешт на нерухому майно. При цьому, стягувачі та відповідні органи виконавчої служби до участі в справі не залучалися.

Суд не приймає визнання позову відповідачами Шмак ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , оскільки це порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Аналогічний по суті висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 654/1528/17.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про звільнення з-під арештів 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати позивач взяла на свій рахунок, тому питання про їх розподіл у відповідності до ст. 141 ЦПК України, не вирішувалося.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 83, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

В задоволенні позовних вимог в частині звільнення з під-арешту 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 шляхом скасування арештів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.06.2019.

Головуючий: