Рішення № 8224356, 01.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.10р.Справа № 25/14-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Балтика", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стілко ЛТД", м. Дніпропетровськ.

про стягнення 728 084,59 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: Голубова О.С., дов. № ИБ 009 від 20.10.09р.

Від відповідача: Мельнійчук Т.М., дов. № 14/юр від 01.02.09р., дир. Дерипаска В.М., дов. № 237448 від 16.02.2009р.

Від третьої особи: Бойко С.В., дов. № 4/Б від 22.02.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 23.02.6 від 23.02.2009р. звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 616005,00 грн., 3 % річних у розмірі 12453,29 грн., пені у розмірі 99626,30 грн. за договором постачання металопродукції № 01-1/11 від 01.11.2007р., укладеному між відповідачем та третьою особою.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань по оплаті поставленого товару по договору постачання металопродукції № 01-1/11 від 01.11.2007р. та на ст.ст. 193, 218, 230 ГК України, ст.ст. 512-517, 526, 530 625 ЦК України.

Позивачем, також подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та накладення арешту на усе майно та грошові кошти Відповідача.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем не доведено прийняття відповідачем металопродукції за договором постачання металопродукції № 01-1/11 від 01.11.2007р., а відповідні накладні представником відповідача Чепішко І.В. не підписувалися; сторонами договору не було погоджено ціни металопродукції, яка поставлялася по договору постачання № 01-1/11 від 01.11.2007р.; на час розгляду справи обов’язок сплатити вартість поставленої продукції за договором постачання № 01-1/11 від 01.11.2007р. у відповідача не настав, оскільки його не було повідомлено про відступлення права вимоги на користь позивача; умовами договору постачання № 01-1/11 від 01.11.2007р. не передбачено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату товару.

Відповідачем, також 23.02.2010р. були заявлені клопотання про призначення у справі судової експертизи зразків підписів Чепішко І.В. на видаткових накладних про прийняття металопродукції по договору постачання та про продовження строків вирішення спору у справі на 21 день у зв’язку із необхідністю виклику в судове засідання Чепішко І.В. та призначення у справі судової експертизи.

25.02.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи підпису директора ТОВ ВКП "Контакт-Моком" Дерипаска В.М. на повідомленні про заміну кредитора за договором постачання металопродукції № 01-1/11 від 01.11.2007р.

Третя особа підтримує позовні вимоги позивача та підтверджує факт постачання відповідачеві металопродукції за договором постачання № 01-1/11 від 01.11.2007р.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 23.02.2010р. по 25.02.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілко ЛТД»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Контакт-Моком» (Покупець) був укладений Договір поставки металопродукції № 01-1/11 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю металопродукцію, надалі товар, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах, викладених у даному Договорі.

Відповідно до до п. 2.1., 3.1. Договору, назва, кількість, асортимент та ціна товару вказується у видаткових накладних, які є невід’ємними частинами Договору.

На виконання своїх зобов’язань по Договору, Постачальник в період з 21.08.2008р. по 20.11.2008р. передав у власність Покупця товар загальною вартістю 663 450,68 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: накладна № 02607 від 20.11.2008р. на суму 80577,42 грн.; накладна № 02420 від 16.10.2008р. на суму 13853,26 грн.; накладна № 02290 від 22 09.2008р. на суму 107240,26 грн.; накладна № 02066 від 29.08.2008р. на суму 147158,24грн.; накладна № 02014 від 21.08.2008р. на суму 314621,50 грн. та довіреностями на одержання ТМЦ: довіреність № 30 від 20.11.2008р. на ім’я Скляр О.Я.; довіреність №10 від 02.10.2008р.; довіреність №1 від 22.09.2008р.; довіреність № ЯОТ 177496 від 01.08.2008р. на ім’я Чепишко І.В.

Згідно п.п. 4.1. - 4.3. Договору, Покупець здійснює передоплату за продукцію, що постачається, в розмірі 30% від суми Договору. Кінцевий розрахунок за продукцію, що постачається, здійснюється Покупцем протягом 3 днів після відвантаження на адресу Покупця. Сторони зобов'язуються щоквартально здійснювати акти звірок за надану продукцію.

У відповідності до підписаного 31.01.2009р. сторонами акту звірки взаємних розрахунків, дебіторська заборгованість Покупця перед Постачальником становить 585000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

23.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілко ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Балтика»(далі-Позивач) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) № 23.02.6, за яким до Позивача перейшло право вимоги заборгованості ТОВ «Стілко ЛТД»до ТОВ ВКП «Контакт-Моком»(далі - Відповідач) за договором постачання № 01-1/11 від 01.11.2007р. у розмірі 585000,00 грн., а також неустойки та збитків за несвоєчасне виконання обов’язків за Договором.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання п. 517 ЦК України, п. 4 Договору відступлення права вимоги (цесії) № 23.02.6 на момент підписання Договору Позивач отримав від ТОВ «Стілко ЛТД»документи, що підтверджують заміну кредитора у зобов'язанні та право вимоги Позивача до Відповідача у сумі 585 000,00 грн.

Крім того, 03.04.2009р. Відповідач отримав від ТОВ «Стілко ЛТД» лист-повідомлення про те, що з моменту підписання Договору відступлення права вимоги (цесії) № 23.02.6 обов'язок Відповідача, який виник з Договору поставки металопродукції № 01-1/11 від 01.11.2007р. на суму 585 000,00 грн., належить виконувати Відповідачу перед Позивачем, оскільки кредиторські вимоги ТОВ «Стілко ЛТД» були передані Позивачу. Відповідач ознайомився з листом-повідомленням і підписав його, про що свідчить факсова копія від 06.04.2009р.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір постачання № 01-1/11 від 01.11.2007р. не містить будь-яких обмежень щодо заміни кредитора у відповідному зобов’язанні, тому посилання Відповідача в обґрунтування заперечень на не повідомлення його про заміну кредитора за Договором є безпідставними.

З огляду на наведене, суд не вбачає достатніх підстав для про призначення судово-почеркознавчої експертизи підпису директора ТОВ ВКП "Контакт-Моком" Дерипаска В.М. на повідомленні про заміну кредитора за договором постачання металопродукції № 01-1/11 від 01.11.2007р., оскільки з’ясування зазначеного питання не має суттєвого значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем свої зобов’язання, встановлені Договором виконані не були та на час пред’явлення позову у суді заборгованість за поставлену за Договором металопродукцію становила 585000,00 грн. Після порушення провадження у справі, а саме 11.02.2010р. Відповідачем було сплачено на рахунок Позивача 50000,00грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням за № 3 від 11.02.2010р. та не заперечується сторонами. Доказів сплати решти заборгованості за Договором у сумі 535000,00грн. Відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 585000,00грн. слід задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість по оплаті поставленої металопродукції у сумі 535000,00грн., а в решті позову щодо стягнення основного боргу у сумі 50000,00грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При цьому, суд вважає безпідставними заперечення Відповідача щодо не одержання ним металопродукції за Договором, оскільки факт постачання продукції підтверджується вищенаведеними відповідними видатковими накладними та довіреностями, оригінали яких знаходяться у Позивача, актом звірки взаємних розрахунків від 31.01.2009р., підписаним між Відповідачем та Третьою особою, поясненням представника Третьої особи у судовому засіданні 23.02.2010р. та відповідними письмовими поясненнями, поясненням директора Відповідача Дерипаска В.М. в судовому засіданні 21.01.2010р.

Відповідачем, також не спростовано належними доказами одержання та оприходування ним поставленої продукції, зокрема бухгалтерськими, податковими документами, відповідною довідкою підписаною головним бухгалтером та директором товариства. Не надано Відповідачем і доказів наявності між сторонами інших правовідносин, які б виникли з інших договорів.

За наведених обставин відсутні у суду і підстави для призначення у справі судової експертизи зразків підписів Чепішко І.В. на видаткових накладних про прийняття металопродукції по договору постачання. При цьому, суд враховує, що оригінали відповідних довіреностей на ім’я Чепішко І.В., на підставі яких було одержано товар знаходяться у Позивача, а підписи Чепішко І.В. на довіреностях візуально не відрізняються від підписів на видаткових накладних. До того-ж, навіть підписання видаткових накладних не Чепішко І.В., а іншим співробітником Відповідача не звільняє останнього від виконання зобов’язання встановленого Договором. Отже висновок судової експертизи не буде мати вирішального значення для розгляду справи, спір у якій можливо вирішити і без призначення судової експертизи. Призначення ж судової експертизи лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи.

Безпідставними, з огляду на п.п. 1.1., 2.1., 3.1., 4.1, 4.2., 7.3. Договору є і посилання Відповідача в обґрунтування заперечень на не погодження ціни металопродукції, яка поставлялася по Договору та не настання обов’язку сплатити вартість поставленої продукції за Договором.

В силу ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу суму, на яку збільшилась сума основного боргу 585000,00грн. у зв'язку з інфляцією, в розмірі 31005,00грн. за період квітень 2009р. –листопад 2009р. та 3% річних за період прострочення з 01.03.2009р. по 21.12.2009р. у сумі 12453,29 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Також, згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у випадку недодержання Покупцем терміну оплати згідно п. 4.1., він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, Договором встановлена відповідальність Покупця лише а несвоєчасне проведення розрахунку щодо здійснення передоплати (п. 4.1. Договору), а не кінцевого розрахунку (п. 4.2. Договору). Окрім того, п. 7.3. Договору не встановлено суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, на яку нараховується пеня, тобто предмету неустойки та строку нарахування пені. Отже, сторонами Договору належним чином не погоджено підстав та порядку застосування пені за невиконання грошового зобов’язання за Договором.

Позивач же нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки сплати поставленої продукції вартістю 585000,00грн., що становить суму 99626,30 грн. за період з з 01.03.2009р. по 21.12.2009р., що не відповідає умовам п. 7.3. Договору та ст.. 547 ЦК України.

Також, Позивачем нарахована пеня без застосування приписів п. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача пені у сумі 99626,30 грн. є неправомірними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги Позивача задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу у розмірі 535000,00грн., інфляційні втрати у сумі 31005,00грн., 3% річних у сумі 12453,29 грн. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 50000,00грн. провадження у справі слід припинити, а в частині вимог про стягнення пені у сумі 99626,30 грн. у позові відмовити.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 7280,85грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Не вбачає суд і достатніх підстав для задоволення заяви Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме враховуючи не співрозмірність заходів до забезпечення позову з розміром позовних вимог та не належним обґрунтуванням необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

Відсутні у суду згідно з ст. 69 ГПК України і підстави для продовження строку вирішення спору у справі за клопотанням Позивача, враховуючи заперечення Позивача проти продовження строку вирішення спору у справі. До того-ж, саме Відповідач не забезпечив явку працівника Чепішко І.В. до судового засідання у відповідності до ухвали суду від 09.02.2010р. та не надав доказів на існування поважних причин не з’явлення викликаної особи.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком" (49005, м. Дніпропетровськ, Бульвар Слави, 22, п/р 26008000003156 в ДФ АБ «Факторіал-Банк»м. Дніпропетровськ, МФО 307101, Код ЄДРПОУ 20304506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Балтика" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Радгоспна,74, Код ЄДРПОУ 24446120, п/р 26001116401001 в КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) основний борг у розмірі 535000,00грн., інфляційні втрати у сумі 31005,00грн., 3% річних у сумі 12453,29 грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 5784,58грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 188,80грн., видати наказ.

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 50000,00грн. - провадження у справі слід припинити.

В частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 99626,30 грн. - у позові відмовити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано