Ухвала суду № 82243086, 06.06.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1777/18

1-кп/415/158/19

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Панасенка В.В.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240002738 від 25.12.2017 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України,

У С Т А Н О В И В

У провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України.

У судовому засіданні представник публічного обвинувачення - прокурор Панасенко В.В., звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що оскільки ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, судовий розгляд триває, крім того існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання зазначеного запобіжного заходу та на наявність яких вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що є однією із підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не працює, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Стародубцева Л.О., заперечувала проти задоволення клопотання прокурора як необґрунтованого, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_1 вже тривалий час перебуває під вартою, тому ризики, які зазначає прокурор, суду необхідно переглянути та просила змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених прокурором ризиків. Однак, враховуючи існування ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, а саме до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, суд вважає, що за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.

Керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В

У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Стародубцевої Л.О., про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

Клопотання представника публічного обвинувачення - прокурора Панасенка В.В., про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України на 60 днів, який рахувати з 06 червня 2019 року до 04 серпня 2019 року включно, і утримувати останнього у Старобільському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області.

Копію ухвали надіслати до Старобільського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Шевченко