Рішення № 8224139, 27.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.10р.Справа № 7/16-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консіст", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 5 467 095, 01 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник за довіреністю № 1 від 25.01.2010р.- Алексєєв А.О.;

від відповідача:представник за довіреністю № 52-16/143 від 25.12.2009р.- Кочура С.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консіст" (м. Дніпропетровськ) звернулося з позовом до суду про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) інфляційних втрат у сумі 3 588 768, 84 грн., відсотків за прострочення платежу на суму 1 878 326, 17 грн., а всього: 5 467 095, 01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Консіст" є законним держателем простих векселів, емітованих Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат":

№ п\пВексельНомінал

1№ 65 305 299 724060 від 09.02.2004 року1 000 000,00 грн.

2№ 65 305 299 724061 від 09.02.2004 року 1 000 000,00 грн.

3№ 65 305 299 724062 від 09.02.2004 року 1 000 000,00 грн.

4№ 65 305 299 724063 від 09.02.2004 року 582 295,75 грн.

5№ 65 305 299 724106 від 18.02.2004 року 1 000 000,00 грн.

6№ 65 305 299 724101 від 18.02.2004 року 1 000 000,00 грн.

7№ 65 305 299 724102 від 18.02.2004 року 531 450,14 грн.

РАЗОМ6113745, 89 грн.

17.01.2005 року позивач пред’явив до сплати боржнику (відповідачу) вищевказані векселі, про що було складено відповідний Акт про пред’явлення векселів до сплати № 17/01, який підписаний боржником (відповідачем). Незважаючи на наявність майнових (грошових) відносин, посвідчених відповідним цінним папером (простий вексель), та вимог чинного законодавства України, боржник (відповідач) не виконав свого прямого обов’язку щодо сплати за емітованими ним простими векселями, чим допустив порушення господарського зобов’язання та прострочення боржника в розумінні статті 612 ЦК України. Внаслідок фактичної односторонньої відмови боржника (відповідача) від виконання своїх обов’язків по сплаті за емітованими ним простими векселями утворився основний борг у сумі 6113745 грн. 89 коп., який підлягає відшкодуванню у повному обсязі на користь кредитора (позивача). 11.03.2006 року в офіційному друкованому органі –газеті "Голос України" № 45 опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Позивач в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" подав заяву про визнання його кредитором боржника на суму 6113745 грн. 89 коп., яка була визнана боржником та внесена до реєстру вимог кредиторів. Між тим, оскільки має місце прострочення виконання грошового зобов’язання з боку відповідача щодо оплати зазначених вище векселів, позивач вважає, що на підставі ст. 625 ЦК України має право вимагати з відповідача суму інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов’язання з 31.12.2006р. по 31.12.2009р., нарахованих на суму боргу, розмір яких становить 3 588 768, 84 грн., та на підставі Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, підпункту 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсотків на суму прострочення платежу за простими векселями у розмірі облікової ставки НБУ від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно, а саме за період з 31.12.2006р. по 31.12.2009р., розмір яких становить 1 878 326, 17 грн.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач посилається на обставини порушення щодо відповідача 01.02.2005р. провадження у справі про банкрутство (справа № Б29/21/05), у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення грошових коштів, які є предметом спору, підпадають під дію Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до ст. 12 названого Закону господарський суд має право вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, зокрема, шляхом введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, під час дії якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Виходячи із змісту ст. 625 ЦК України та ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", відповідач вважає, що стягнення інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами за вексельними угодами є нічим іншим як мірою майнової відповідальності (впливу) боржника у формі санкції за неналежне виконання грошових зобов’язань за вексельними угодами, що з огляду на положення ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виключає можливість їх стягнення. Також, відповідач не вбачає порушення прав позивача, лише за наявності якого в розумінні ст. 1 ГПК України можливе звернення до господарського суду за їх захистом. Позивач у справі про банкрутство відповідача звернувся з грошовими вимогами, які визначені сумою спірних векселів. Грошові вимоги позивача включені до реєстру вимог кредиторів, а погашення заборгованості за цими вимогами буде визначено безпосередньо за наслідками розгляду справи про банкрутство.

В судовому засіданні 11.02.2010р. оглянуті оригінали векселів, на які йде посилання в позові, надані позивачем.

В судовому засіданні 11.02.2010р. оголошувалася перерва на 16.02.2010р.

В судовому засіданні 16.02.2010р. за погодженням представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором № К-67 купівлі-продажу векселів від 26.02.2004р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю компанією "Ресурс", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консіст" (м. Дніпропетровськ), як покупцем, від імені, за дорученням та за рахунок якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Гамбит" на підставі ліцензії ДКЦПФР серії АА № 549329 від 11.08.2003р. на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів та договору доручення № К-33 від 16.01.2004р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Консіст" придбало наступні прості векселі, емітовані Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), зі строком платежу –за пред'явленням:

-          № 65305299724060, дата складання –09.02.2004р., номінальною вартістю 1 000 000, 00 грн., ціна продажу (договірна вартість) –1 000 000, 00 грн.;

-          № 65305299724061, дата складання –09.02.2004р., номінальною вартістю 1 000 000, 00 грн., ціна продажу (договірна вартість) –1 000 000, 00 грн.;

-          № 65305299724062, дата складання –09.02.2004р., номінальною вартістю 1 000 000, 00 грн., ціна продажу (договірна вартість) –1 000 000, 00 грн.;

-          № 65305299724063, дата складання –09.02.2004р., номінальною вартістю 582 295, 75 грн., ціна продажу (договірна вартість) –582 295, 75 грн.;

-          № 65305299724101, дата складання –18.02.2004р., номінальною вартістю 1 000 000, 00 грн., ціна продажу (договірна вартість) –1 000 000, 00 грн.;

-          № 65305299724106, дата складання –18.02.2004р., номінальною вартістю 1 000 000, 00 грн., ціна продажу (договірна вартість) –1 000 000, 00 грн.;

-          № 65305299724102, дата складання –18.02.2004р., номінальною вартістю 531 450, 14 грн., ціна продажу (договірна вартість) –531 450, 14 грн.

Загальна номінальна вартість векселів та загальна договірна вартість векселів - 6 113 745, 89 грн.

Відповідно до п.2.3. договору право власності покупця на векселі настає з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

За актом прийому-передачі векселів від 26.02.2004р. зазначені вище векселі передані від продавця до покупця.

В судовому засіданні 11.02.2010р. оглянуті, надані позивачем, оригінали векселів, придбаних за договором купівлі-продажу від 26.02.2004р. № К-67, які на звороті векселів містять підпис та печатку індосанта –особи, на користь якої видані векселі (бланковий індосамент з огляду на положення ст. 13 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі).

Отже, відповідно до ст.ст. 16, 77 Уніфікованого Закону позивач є законним держателем векселів.

Згідно статті 77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, до якої приєдналася Україна з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 року N 826-XIV, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11 –20), строку платежу (статті 33 - 37), платежу (статті 38 - 42), права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54), позовної давності (статті 70-71).

Згідно статті 34 Уніфікованого Закону переказний (простий) вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

17.01.2005 року позивач пред’явив до сплати відповідачу вищевказані векселі, про що складено Акт про пред’явлення векселів до сплати № 17/01, який підписаний позивачем, як векселедержателем, та відповідачем, як векселедавцем.

Відповідно до ст. 78 Уніфікованого Закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

В порушення вимог Уніфікованого Закону векселі при їх пред’явленні до оплати відповідачем не оплачені.

01.02.2005р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області щодо відповідача порушено провадження у справі про банкрутство, справа № Б29/21/05, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

11.03.2006р. в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в офіційному друкованому органі –газеті "Голос України" № 45 (3795) опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консіст" у справі про банкрутство відповідача звернулося з заявою про визнання його кредитором на суму 24 388 568, 69 грн., яка включає грошові вимоги позивача за спірними векселями на загальну суму 6113745 грн. 89 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006р. у справі № Б29/21/05 затверджений реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", який включає вимоги позивача (порядковий номер 56) у сумі 6113870, 89 грн.

Оскільки зазначені вище векселі відповідачем не оплачені, позивач просить стягнути з відповідача проценти за прострочення платежу та інфляційні втрати, нараховані на загальну вексельну суму за період після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, а саме: з 31.12.2006р. по 31.12.2009р., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 48 Уніфікованого Закону держатель векселя може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, зокрема, відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов’язань у господарській діяльності, визначає Закон України "Про обіг векселів в Україні".

Відповідно до п.5 ст. 2 названого Закону відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Враховуючи не оплату векселів відповідачем у встановлений Уніфікованим Законом строк, встановлене законодавством право держателя векселя вимагати від векселедавця простого векселя сплати відсотків, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за прострочення платежу за період прострочення з 31.12.2006р. по 31.12.2009р. у сумі 1 878 326, 17 грн.

Вексельне зобов’язання є грошовим зобов’язанням, яке не виконане відповідачем у встановлений законом строк, а положення ст. 625 ЦК України передбачають право кредитора звернутися з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Оскільки невиконання відповідачем грошового зобов’язання в період з 31.12.2006р. по 31.12.2009р. мало місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції в розмірі 3 588 768, 84 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що заявлені до стягнення відсотки та інфляційні втрати є тими санкціями, на які розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати та відсотки за прострочення платежу нараховані позивачем за період після порушення справи про банкрутство відповідача.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів на поточні вимоги не розповсюджується.

Нарахування інфляційних та відсотків не порушує положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки за своєю правовою природою вони не є штрафними санкціями, а є наслідком інфляційних процесів у державі та платою за користування коштами.

Оскільки інфляційні втрати є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а відсотки –платою позивачу за користування коштами, що не були своєчасно сплачені відповідачем, то ні відсотки, ні інфляційні втрати не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та у зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд відхиляє доводи відповідача, що право позивача не є порушеним у зв’язку з включенням до реєстру вимог кредиторів вимог позивача про стягнення вексельної суми, оскільки включення до реєстру вимог кредиторів вимог позивача не є належним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті векселів.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консіст" (49017, м. Дніпропетровськ, вул. Кам'янська, 36, к. 212, ідентифікаційний код 32466321) інфляційні втрати у розмірі 3588768 (три мільйони п'ятсот вісімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 84 коп., відсотки за прострочення платежу у розмірі 1878 326 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч триста двадцять шість) грн. 17 коп., витрати на оплату державного мита у розмірі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль