Рішення № 8224034, 27.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.10р.Справа № 32/25-10 За позовом: Приватного підприємства «ТМВ», м. Кривий Ріг

До: Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод», м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 15516,21 грн.

                                        Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Леонов А.В. (дов. від 01.12.09р.);

Від відповідача: Сорокін В.В. (дов. №62/юр.-1-70 від 29.12.09р.).

СУТЬ СПОРУ :

Приватне підприємство «ТВМ» ( позивач ) з урахуванням уточнень позовних вимог ( заява від 16.02.10 р. ) звернулося з позовом до ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» ( відповідач) про стягнення 15 516, 12 грн. ( з яких: 10400, 00 грн. –основна заборгованість; 5 116, 21 грн. –пеня ) заборгованості за договором №8/5 від 11.01.08р. Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 7000, 00 грн. –витрат на послуги адвоката ; та судові витрати по справі. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов’язків за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару.

ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»( відповідач) проти задоволення позовних вимоги заперечує , посилаючись на ту обставину, що позивачем в порушення п.7.4. договору №8/5 не було надано позивачу рахунок на оплату поставленого товару; позивачем не було додержано досудового порядку врегулювання спору ( як то передбачено умовами договору ) , а тому просить суд припинити провадження у справі.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

          11.01.08р. між ПП «ТМВ»(постачальник) та ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» (покупець) укладено договір №8/5, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався виготовити та передати у власність (поставити) покупцю товар, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити за нього певну грошову суму, в кількості, по цінам та в строки, перелічені в Специфікаціях та додатках к даному договору, які складають його невід’ємну частину (п.1.1. договору). Відповідно до п.7.2. договору оплата вартості товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Строки оплати товару узгоджуються сторонами в специфікаціях (п.7.3. договору). Якщо специфікаціями не передбачено строк оплати товару, оплата вартості товару виконується покупцем на протязі 15 (п’ятнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару покупцю , підписання сторонами акта здачі-прийому товару (якщо це передбачено специфікацією), та надання покупцю рахунку на оплату постачальником (п.7.4. договору). В п.8.2. договору сторони погодили, що прострочення оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент прострочення від загальній суми заборгованості за кожний день прострочення ( а.с.6-7 ).

Як вбачається із змісту специфікації №1 від 11.01.08р. та видаткової накладної №19 від 11.08.08р. позивач здійснив на користь відповідача поставку товару ( роликів з захисним поліуретановим покриттям ) на загальну суму 300 814,08 грн. (а.с.9-10). При цьому у специфікації № 1 від 11.01.08 р. не встановлено строку кінцевого розрахунку за поставлений товар та умови щодо оформлення здачі-приймання товару відповідним актом . Позивачем не надано належних доказів виставлення на адресу відповідача рахунку для здійснення кінцевого розрахунку за отриманий товар та підписання сторонами акту здачі-приймання цього товару ( як то передбачено умовами договору ) .Станом на час прийняття рішення у цій справі відповідачем сплачено на користь позивача ( за твердженням останнього ) за поставлений за договором товар 290414,08 грн. ,а заборгованість складає 10 400, 00 грн. Окрім того , позивач відповідно до п.8.2. договору нарахував відповідачу 5116, 21 грн. –пені за несвоєчасну оплату товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст.712 ЦК України ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ). У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст.526 ЦК України ).

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 400, 00 грн. заборгованості за поставлений товар за договором №8/5 від 11.01.08р. підлягають задоволенню. Одночасно, суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 5116, 12 грн. – пені (оскільки позивачем не надано належних доказів виставлення на адресу відповідача рахунку для здійснення кінцевого розрахунку за отриманий товар та підписання сторонами акту здачі-приймання цього товару ( як то передбачено умовами договору ) .

Відповідно до приписів ст.44 ГПК України , судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно із ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача . Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір від 02.12.09р. про надання юридичних послуг адвокатом Леоновим А.В. та видатковий касовий ордер від.02.12.09р. про сплату 7000,00 грн. (а.с.23); однак цей платіжний документ за своєю формою не відповідає вимогам п.3.8. та п.3.12. Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.04р. №637; а тому, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача заявлених позивачем витрат в сумі 7000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 525, 526,655, 712 ЦК України, ст.33, 44, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод»( 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковоського, 31; пот./рах. № 26006227900100 в ДОД «Райффайзен банк Аваль»м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код ЄДРПОУ 05393122 ) на користь позивача –Приватного підприємства «ТМВ» ( 50050, м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, 6; пот./рах.№26007205787 в ДФ «Райффайзен банк Аваль»м. Київ,МФО 380805, код ЄДРПОУ 30299215): 10 400, 00 грн. –заборгованості за договором; 102,46 грн. - витрат на сплату держаного мита та 158,18 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Суддя                                                                                           Васильєв О.Ю.