Ухвала суду № 82239449, 05.06.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 650/701/17

№ провадження 1-кп/647/28/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.

прокурора: Лисенка І.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Іщенка О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Берислав Херсонської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.04.2017 року за №12017230100000186, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст.185 КК України, суд

встановив:

До Бериславського районного суду Херсонської області з Херсонського апеляційного суду надійшов за підсудністю обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 .

Під час підготовчого судового засідання прокурор висловив переконання у необхідності призначення судового розгляду за зазначеним обвинувальним актом, вказавши про відсутність підстав до прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Захисник Іщенко О.О. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності його вимогам КПК України, оскільки зазначений в обвинувальному акті обвинувачений ОСОБА_1 насправді ОСОБА_2 , тому вважає, що обвинувальний акт не може бути призначено до судового розгляду, оскільки його особа, як обвинуваченого органами досудового розслідування не встановлена, хоча в ході досудового розслідування він про це неодноразово зазначав.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.

Потерпілий у підготовче судове засідання не з`явився. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.12.2018 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с.209).

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд встановив наступне.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального судочинства, у тому числі, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні щодо учасників кримінального провадження здійснюється судом при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч.3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у статті 291 КПК України.

Відповідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом ч.4 ст.110 КПК України, обвинувачення формулюється в обвинувальному акті - процесуальному рішенні, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Зокрема, п.5 ч.2 ст.291 КПК України визначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обвинувальний акт, як одна із форм завершення досудового розслідування повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Отже, обвинувальний акт це - обґрунтоване відповідно до норм права і сукупністю досліджених доказів твердження органу досудового слідства і прокурора про вчинення певною особою конкретного кримінально караного діяння і яке створює умови для реалізації повноважень учасниками процесу з метою подальшого вирішення кримінальної справи по суті в судовому порядку і можливого покарання обвинуваченого, винність якого хоча й обґрунтована, проте залишається версією обвинувачення в силу презумпції невинуватості і свободи оцінки доказів. Обвинувальним актом встановлюються межі кримінальної відповідальності особи та гарантується можливість реалізації прав особи як обвинуваченого.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого: прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство.

В підготовчому судовому засіданні, під час встановлення особи обвинуваченого, який зазначений в обвинувальному акті як ОСОБА_1 , судом з`ясовано, що обвинувачений стверджує, що його звати ОСОБА_2 , в матеріалах справи, наданих суду відсутні документи, які б посвідчували особу обвинуваченого (паспорт, військовий квіток та інше).

Стороною обвинувачення в підтвердження особи обвинуваченого ОСОБА_1 суду надано матеріали заступника начальника слідчого відділення Великоолександрівського відділення поліції отриманих в ході проведення слідчих (розшукових) дії з метою встановлення особи обвинуваченого, що підтверджують особу саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 .

Крім того, в матеріалах провадження міститься лист з результатом перевірки, яка проводилася у 2007 році виправною колонією та спеціальною прокуратурою, що обвинувачений насправді є ОСОБА_1 .

Ухвалами суду від 22.03.2019 року та 13.05.2019 року витребовувалася інформація з Державної міграційної служби України стосовно видачі паспорта на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та з Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області стосовно даних про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2

З відповіді Державної міграційної служби України вбачається, що за інформацією, наданою територіальними органами ДМС України (крім ГУДМС України та АР Крим, УДМС в м. Севастополь) паспорти громадян України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні.

Згідно відповіді Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області від 31.05.2019 року в архівах відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутні відомості про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та 10.06.1985 року.

Суд вважає, що вищевказані документи не є документом, який посвідчує особу, так як в них відсутні відомості, передбачені п.2 ч.2 ст.291 КПК України, на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів провадження не має можливості встановити особу обвинуваченого - ідентифікувати його як ОСОБА_1 , а також встановити інші відомості щодо цієї особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-УІ зі змінами та доповненнями (Відомості Верховної Ради, 2014, № 36, ст. 1190): документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; документами, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус є: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця.

Перелік документів, які посвідчують особу, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Отже, надані суду документи до зазначеного переліку не входить.

Суд вважає, що не встановлення особи обвинуваченого унеможливлює призначення справи до судового розгляду.

За таких обставин, в порядку п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення його недоліків, в зв`язку з чим клопотання захисника підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.291, 314, 371, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника Іщенка О.О. – задовольнити.

Повернути обвинувальний акт із додатками по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2017 року за №12017230100000186, прокурору, який його затвердив.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М. О. Кириленко