Ухвала суду № 82237386, 17.05.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/9477/18

Провадження №2з/200/72/19

У Х В А Л А

17 травня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровськ

у складі: головуючого судді Женеску Е.В.,

за участю секретаря Гургули В.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурного будівельного контролю Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2019 року прийнято до провадження цивільну справу та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13 травня 2019 року надійшла заява від позивача про забезпечення позову в якій просить суд зупинити дію припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.08.2018 року, виданого ОСОБА_2 як замовнику; зупинити дію припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.08.2018 року, виданого ОСОБА_2 як підряднику; зупинити дію наказу № 149/СК від 31.08.2018 року «Про скасування повідомлення про початок будівельних робіт». В обґрунтування зазначив, що саме надходження приписів стало причиною аварійної ситуації в приміщенні №55 , розташованого на першому поверсі буд. АДРЕСА_1 .

Суд, вивчивши матеріали справи, зважаючи на обставини справи прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.1. ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Як випливає з тексту заяви про забезпечення позову та додатків до неї, заявник не навів доказів чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також заявник не зазначив доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду.

Крім того, відсутнє вмотивоване обґрунтування позивача щодо необхідності забезпечення позову, а також докази того, що саме дія приписів та наказу, про які йде мова у заяві, є причиною виникнення аварійної ситуації в приміщенні.

Пленум Верховного Суду України « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повзанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів позову та матеріалів заяви про забезпечення позову заявник не надає належних доказів на підтвердження того, що невжиття даних заходів може зробити неможливим виконання рішення суду, крім того відсутні докази того, що дія приписів та наказу є причиною виникнення аварійної ситуації в приміщенні.

Дані обставини свідчать про те, що позивачем не доведено яким чином невжиття заходів забезпечення позову вплине на права та інтереси позивача, а також, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи викладене, та у відповідності з зазначеними нормами процесуального права суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурного будівельного контролю Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії– відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску