Рішення № 82237365, 20.05.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/13147/15-ц

Провадження № 2/200/2978/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 травня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Тимощук К.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Банк Розвитку» Міхно С.С. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2015 року позивач Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» Міхно С.С. звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.06.2017 року, позивач обґрунтовує наступним.

28 січня 2013 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ICKGMСUI.82717.003. Відповідно до умов договору банк зобов`язався протягом 60 днів з моменту укладення договору встановити кредитний ліміт у розмірі 2000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на підставі приєднання позичальника до Умов та правил надання банківських послуг. Банк нараховує проценти в розмірі 36% річних за користування кредитом, крім пільгового періоду. Нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з розрахунку: рік – триста шістдесят днів, місяць - рівний кількості календарних днів. Пільговий період складає 30 днів, по кожній платіжній операції. Пільговий період поширюється на всі операції по картці. Процентна ставка під час пільгового періоду кредитування складає 0,0001% річних. За порушення строків сплати процентів за користування кредитом банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення (п. 6.2 кредитного договору). Банк виконав свої обов`язки за договором у повному обсязі. Відповідач не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим, згідно умов договору, тому станом на 23.06.2017 року у відповідача утворилась прострочена заборгованість, яка складається з:

-прострочена заборгованість по тілу кредиту – 1912,90 грн.;

-прострочена заборгованість за процентами – 3951,38 грн.;

-сума пені – 10813,34 грн., а всього на загальну суму 16677,62 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг у розмірі 16677,62 грн. за кредитним договором № ICKGMСUI.82717.003 від 28.01.2013 року; та судові витрати.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 03 липня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 26 жовтня 2017 року.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач про розгляд судом справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, у судові засідання, призначені на 26.10.2017 року, 16.02.2018 року, 15.06.2018 року, 24.10.2018 року, не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступне.

На підставі постанови Правління НБУ від 27 листопада 2014 року № 743 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 року № 132 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВБР», згідно з яким з 28 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку».

Судом встановлено, що 28.01.2013 року між ПАТ «ВБР» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ICKGMСUI.82717.003.

Згідно п.2.2 договору, банк зобов`язався протягом 60 днів з моменту укладення договору встановити кредитний ліміт у розмірі 2000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на підставі приєднання позичальника до Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.п.2.3, 2.4 договору, банк нараховує відсотки в розмірі 36% річних за користування кредитом, крім пільгового періоду. Нарахування відсотків здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з розрахунку: рік – триста шістдесят днів, місяць - рівний кількості календарних днів.

Згідно з п.2.8 договору, у рамках даного кредиту банк встановлює поновлюваний пільговий період кредитування. Пільговий період складає 30 днів, по кожній платіжній операції.

Згідно з п.6.2. договору, за порушення строків сплати процентів за користування кредитом банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач зобов`язання за кредитним договором № ICKGMСUI.82717.003 від 28.01.2013 року виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 23.06.2017 року у відповідача утворилась прострочена заборгованість, яка складається з:

-прострочена заборгованість по тілу кредиту – 1912,90 грн.;

-прострочена заборгованість за процентами – 3951,38 грн.;

-сума пені – 10813,34 грн., а всього на загальну суму 16677,62 грн.

Розмір боргу ОСОБА_1 перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості за договором № ICKGMСUI.82717.003 від 28.01.2013 року.

Відповідачем не надано будь-яких заперечень або спростувань щодо розрахунку заборгованості, наданого позивачем, тому у суду відсутні підстави не приймати вказаний розрахунок.

Суд також звертає увагу, що відповідач не надав доказів, що вказана сума заборгованості була ним сплачена повністю або частково.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», чинного станом на дату пред`явлення позову, від сплати судового збору звільняються, зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Банк Розвитку» Міхно С.С. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620) заборгованість за кредитним договором № ICKGMСUI.82717.003 від 28.01.2013 року в розмірі 16677,62 грн., а саме: прострочена заборгованість по тілу кредиту – 1912,90 грн.; прострочена заборгованість за процентами – 3951,38 грн.; сума пені – 10813,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску