Рішення № 8223593, 26.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.10р.Справа № 20/511-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер» ,

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю « Молочна фабрика

«Рейнфорд», м. Дніпропетровськ

про стягнення 136506,55грн.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Шустров Є.Ф,.довіреність від 01.12.2009р. (був в судових засіданнях 04.02.2010р. та 11.02.2010р.).

Від відповідача: Тренбач С.А. довіреність №100 від 02.02.2009р.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути ( з урахуванням заяви вх№2175 від 11.02.2010р. ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд»: 98262,50грн. основний борг , 1337,77 грн., 3% річних, 3753,39 грн. інфляційні втрати, 12676,44грн. пені та судові витрати.

Відповідач по суті спору відзив не надав , у заяві вх.№ 2174 від 11.02.2010р. заперечує проти позовних вимог оскільки частково позов було погашено, крім того просять зменшити розмір штрафних санкцій по справі , оскільки впродовж 2009року внаслідок фінансової кризи та падіння курсу гривні до іноземних валют підприємство зазнало значних збитків за рахунок курсової різниці за кредитним договором в доларах США .

В справі оголошувались перерви з 04.02.2010р. по 11.02.2010р. та з 11.02.2010р. по 23.02.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2009 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Європолімер»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» (покупець) було укладено договір №10, відповідно якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача товар (поліетилен різних марок) в асортименті згідно специфікації, а відповідач зобов’язався його прийняти та оплатити за умовами договору.

На виконання умов договору за накладною №169 від 14.08.2009року позивач поставив відповідачу поліетилен на загальну суму 148262,50грн. , що підтверджується видатковою накладною ,товарно-транспортною накладною №169 від 14.08.2009р. , та довіреністю №1078 від 14.08.2009р.(копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно п. 4.2. договору та специфікації №3 від 23.02.2010р. яка є невід’ємною частиною до договору оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті товару виконав частково у сумі –50000,00грн. , таким чином борг становить –98262,50грн.

Відповідач доказів сплати боргу не надав , отримання товару не заперечив.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають –3753,39грн. за період з серпня 2009р. по грудень 2009р., 3% річних –1337,77 грн. за період з 14.09.2009р. по 11.02.2010р.

Згідно пункту 8.1.договору №10 від 23.02.2009р. у випадку несвоєчасної оплати за товар , покупець відшкодовує за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,2% від повної суми Специфікації .

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, стягненню підлягає пеня за період з 14.09.2009р. по 11.02.2010р. в розмірі 12676,44грн. (обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у спірний період, від суми заборгованості за договором) і є тим граничним розміром відповідальності за прострочку платежу, який встановлений законом.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з тих підстав ,що впродовж 2009року внаслідок фінансової кризи та падіння курсу гривні до іноземних валют підприємство зазнало значних збитків за рахунок курсової різниці за кредитним договором в доларах США але на підтвердження цих обставин не надали жодних доказів, суд вважає що зазначені обставини не можуть бути підставою для зменшення штрафних санкцій.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі: 98262,50грн. основного боргу , 1337,77 грн. 3% річних, 3753,39 грн. інфляційні втрати, 12676,44грн. пені .

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд»(49000, м. Дніпропетровськ, пр.Газети «Правда»,50, код ЄДРПОУ 13472597, р/р 26003301009649 у ВАТ ВТБ Банк в м. Дніпропетровську , МФО 306931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер»(49021,м. Дніпропетровськ, вул.Саранська , 95, код ЄДРПОУ 33474972 , р/р 2600030340301 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро»,МФО 305749) : 98262 (дев’яносто вісім тисяч двісті шістдесят дві ) грн. 50коп. основного боргу , 1337 (одну тисячу триста тридцять сім )грн.77 коп. 3% річних, 3753 (три тисячі сімсот п’ятдесят три)грн.39коп. інфляційні втрати, 12676 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят шість ) грн.44коп. пені , 1160 ( одну тисячу сто шістдесят ) грн.30коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Н.В. Пархоменко