Рішення № 82229563, 30.05.2019, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/477/19

2/302/150/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

30.05.2019 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Гайдур А. Ю

з участю: секретаря с/з Царь О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Микулін М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірського медичного коледжу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

19.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міжгірського медичного коледжу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі.

Заяву мотивувала тим, що наказом директора Міжгірського медичного коледжу № 19-К від 22.03.2019 року її звільнено із займаної посади викладача з 22.03.2019 року за прогул без поважних причин згідно п.4 ст. 40 КЗпПП. З наказом про звільнення її з роботи відповідачем її було ознайомлено та видано на руки його копію того ж дня, 22.03.2019 року. Інших підстав звільнення в наказі не зазначається.

Вважає наказ незаконним у зв`язку з відсутністю з її боку порушень трудової дисципліни у вигляді прогулу без поважних причин, а відповідно і підстав для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а також не врахував її попередню бездоганну роботу.

Вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують її право на працю, та спричинило їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 25000 гривень.

Посилаючись на зазначені обставини просила позов задовольнити.

В суді позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, позов заперечив і просив відмовити у його задоволенні з підстав, поданих ними доказів..

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 07.03.2019 вона зайшла у викладацьку, де знаходились лаборанти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і які повідомили, що ОСОБА_1 відсутня, після чого вона заходила ще два рази до викладацької і її також не було, після чого було складено три акти, які посвідчували відсутність ОСОБА_1 на роботі. З 28.02.2019 ОСОБА_1 виходила на роботу до 07.03.2019 року. З наказом про поновлення ознайомлювала позивачку вона і ознайомила її пізніше, так як ОСОБА_1 не хотіла раніше ознайомлюватися.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона 07.03.2019 від 08 год. і до 17 год. перебувала на робочому місці у коледжі і того дня вона позивачку ОСОБА_1 на робочому місці у викладацькій не бачила, після чого було складено три акти, які вона підписала. Робочий час ОСОБА_1 з 8:00 до 12:00 годин.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 07.03.2019 вона позивачку на роботі не бачила, її провіряли три рази, так як у неї робоче місце у викладацькій. З 28.02.2019 року позивака ОСОБА_1 на роботу виходила до обіда, щоденно.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 28.02.2019 року ОСОБА_1 була присутня на цикловій комісії і індивідуальний план був вручений позивачці того ж дня. З 28.02.2019 і до дня звільнення позивачка пар не мала.

Вислухавши пояснення позивачки по справі, представників сторін, свідків, перевіривши подані докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають, виходячи з такого.

Судом установлено, що 28.02.2019 ОСОБА_1 (надалі - Позивач), відповідно до рішення Міжгірського районного суду від 27.02.2019 вийшла на роботу у Міжгірський медичний коледж на посаду викладача.

Цього ж дня 28.02.2019 Відповідачем видано наказ № 17-к «про поновлення на роботі викладача ОСОБА_1 » на попередній посаді викладача з неповним педагогічним навантаженням, закріплено за нею робоче місце - викладацька коледжу (п.п. 2, 3 Наказу), доручено інспектору з кадрів довести наказ до відома ОСОБА_1 ..

Також 28.02.2019 Позивач була ознайомлена з Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Міжгірського медичного коледжу від 18.12.2018 року, що стверджується її особистим підписом на Додатку до Правил….

Крім цього 28.02.2019 відбулося засідання ЦМК терапевтичних дисциплін та сестринської справи Міжгірського медичного коледжу на якому затвердили додаток до індивідуального плану роботи викладача ОСОБА_1 , який склала і представила на розгляд Позивач.

Згідно затвердженого Додатку до індивідуального плану роботи викладача на ІІ семестр 2018/2019 н.р. ОСОБА_1 повинна була працювати з навчальними документами у понеділок, вівторок, четвер, п`ятниця з 8:00 до 12:00 годин, середа - не зазначена.

Вищезазначене підтверджено в суді копіями Наказу № 17-к від 28.02.201 директора медичного коледжу, Додатком до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Міжгірського медичного, Додатком до індивідуального плану роботи викладача ОСОБА_1 , оригіналами Протоколу № 6/а засідання ЦМК терапевтичних дисциплін та сестринської справи Міжгірського медичного коледжу, поясненнями свідка ОСОБА_6 , представника Відповідача та частково поясненнями Позивача, яка не погоджується з датою 28.02.2019 на зазначених документах, окрім Додатку до Правил…

Позивачка з 28.02.2019 і до 06.03.2019 та 11.03.і до 21.03.2019 щоденно (окрім вихідних та святкових днів) приходила на роботу, що підтверджується як нею самою так і свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , представником відповідача, копією табелю обліку використання робочого часу викладачів Міжгірського медичного коледжу.

07.03.2019 Позивач не вийшла на роботу, мотивуючи і пояснюючи свою відсутність на роботі тим, що вона ходила в Міжгірський райсуд і чекала рішення суду, що підтверджується як її поясненнями в суді, так і письмовими поясненням ОСОБА_1 від 13.03.2019, яке було надано на ім`я Відповідача і копія якого міститься в матеріалах справи, а також копією виписки їх журналу районного суду.

Окрім власних пояснень факт відсутності на роботі (прогулу) 07.03.2019 підтверджено в суді Актами комісії Міжгірського медичного коледжу ( три акти) від 07.03.2019 у складі працівників коледжу ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_4., показами свідків в суді ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які підтвердили викладене в Актах, тобто відсутності ОСОБА_1 на роботі весь день 07.03.2019 без попередження і поважних причин, табелі обліку використання робочого часу.

22.03.2019 Відповідач видав Наказ № 19-к яким звільнив Позивача із роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин з 22.03.2019.

Суд вважає даний наказ Відповідача про звільнення Позивача з роботи правомірним і таким, що прийнятий у відповідності і з дотриманням вимог трудового законодавства з огляду на таке.

Згідно ч.1 п.4) ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках - прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Належними доказами: Актами працівників медичного коледжу від 07.03.2019, показами свідків в суді ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , усним та письмовим поясненнями самого Позивача підтверджено факт прогулу 07.03.2019 Позивача на роботі у Міжгірському медичному коледжу без поважних причин.

Суд відхиляє і невизнає як поважну причину похід (ходіння) Позивача 07.03.2019 до обіду (в робочий час) у Міжгірський районний суд за рішенням суду, оскільки вона про це Відповідача до відому не ставила, рішення з її слів було видано в канцелярії суду на протязі 5-10 хвилин, окрім того суд працює і після обіду, за рішенням вона ходила з власної ініціативи і на роботі взагалі не появлялась 07.03.2019.

Позивачка не являється членом профспілки Міжгірського медичного коледжу.

Відповідно до ст. 149 КЗпПУ до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Суд вважає, що Відповідачем дотримано вимог вищезазначеної норми трудового законодавства, оскільки в матеріалах справи міститься копія письмового пояснення ОСОБА_1 від 13.03.2019 адресоване і написане на ім`я Відповідача з приводу відсутності її на роботі 07.03.2019.

Суд також вважає, що Відповідачем при обранні виду стягнення до Позивача враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку - невихід на роботу без поважних причин (прогул), обставини, за яких вчинено проступок (самовільно без будь-яких пом`якшуючих обставин та відсутність поважних причин, заподіяння шкоди, яка на думку суду повинна виражатись не тільки у матеріальному плані. а і в моральному (підрив престижу, іміджу та авторитету закладу), а також Відповідачем враховано і попередню роботу працівника - зокрема те, що відносно неї здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за неправомірну вигоду (хабар) від студентів коледжу у Хустському райсуді, що негативно впливає на авторитет та іміджу коледжу.

З пояснень Позивача в суді встановлено, що така є особою пенсійного віку і отримує пенсію в розмірі більше за прожитковий мінімум для працездатних осіб і на думку суду прийняття Відповідачем рішення про звільнення Позивача з роботи не поставить останнього у край важке матеріальне становище і є співрозмірним із вчиненим ним проступком.

Крім цього, суд керується роз`ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 (Із змінами, внесеними згідно з постановами ПВС України № 4 від 01.04.94; № 18 від 26.10.95; № 15 від 25.05.98) згідно яких діяльність судів при розгляді справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яка включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцння трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вище встановлене суд приходить до висновку, що Позивач належними і допустимими доказам не довів обґрунтованість своїх вимог в суді, натомість Відповідач належними доказами ( які наведені вище у зазначеному рішенні) довів правомірність своїх дій ( прийнятого рішення - Наказу № 19-к від 22.03.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин) і тому правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 суд не вбачає і у позові слід відмовити.

Суд відхиляє доводи Позивача про несвоєчасність ознайомлення із наказом про поновлення на роботі як на підставу незаконності прийнятого Відповідачем рішення, оскільки Позивач з 28.02.2019 систематично виходив на роботу до дня звільнення - 22.03.2019 (окрім дня прогулу - 07.03.2019 та вихідних), ці дні виходу на роботу обліковані в Табелі обліку використання робочого часу викладачів Міжгірського медичного коледжу за березень 2019 року оплачені Відповідачем, що не заперечує і сама ОСОБА_1 ..

Керуючись ст.ст. 81 ч.1, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до Міжгірського медичного коледжу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі.

Судових витрат немає.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом тридцяти днів, з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 06.06.2019.

Суддя: А. Ю. Гайдур