Рішення № 82222336, 06.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1429/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №58934729 від 18.04.2019 року.

В обґрунтування позову зазначає, що до Головного управління 25.04.2019 року надійшла постанова державного виконавця від 18.04.2018 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2240/2923/18, який виданий 11.04.2019 року Хмельницьким окружним адміністративним судом.

Вказує, що управління виконало рішення суду та здійснило перерахунок, а оскільки рішення стосується стягнення періодичних платежів, підстав для стягнення судового збору з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області немає.

Позивач також вважає, що оскільки рішення суду було виконано до відкриття виконавчого провадження, постанова державного виконавця є безпідставною.

28.05.2019 року від відповідача надійшов відзив, у якому він зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебуває виконавче провадження № 58934729 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 2240/2923/18 від 11.04.2019 року.

Зазначає, що ОСОБА_1 (стягувачем) 17.04.2019 року подано для примусового виконання виконавчий лист по адміністративній справі №2240/2923/18 щодо зобов`язання ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно з рішенням суду. Оскільки прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є його прямим обов`язком на виконання Закону України "Про виконавче провадження", постанова прийнята правомірно. Покликається на те, що на момент винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору інформація про повне виконання рішення суду у державного виконавця була відсутня. У задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Разом з відзивом на адміністративний позов відповідачем надані матеріали виконавчого провадження ВП № 58934729 та постанова про стягнення виконавчого збору ВП №58934729 від 18.04.2019 року.

Сторони викликані в судове засідання 06 червня 2019, про розгляд справи повідомлені, однак представники в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин.

Враховуючи неявку всіх сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи, суд вважає можливим розглянути справу в письмовому провадженні на підставі наявних доказів.

Судом встановлено і ніким у справі не оспорюється, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року по справі № 2240/2923/18, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2019 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2017 року з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразової премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та винагороди за тривалість безперервної військової служби.

04.03.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2017 року, однак кошти внаслідок перерахунку не виплачені в повному розмірі.

17.04.2019 року ОСОБА_1 для примусового виконання подав заяву за вх.№1600/02.1 та виконавчий лист по адміністративній справі №2240/2923/18.

18.04.2019 року державним виконавцем на підставі вимог Закону України "Про виконавче провадження" прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документу, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду у спосіб та порядок, встановлений рішенням суду протягом десяти робочих днів.

Одночасно постановлено стягнути з боржника виконавчий збір на користь держави в розмірі 16692,00 грн., як передбачено ст.27 ЗУ "Про виконавче провадження ", про що також прийнята окрема постанова, яку і оскаржив позивач.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу оскаржуваної постанови державного виконавця регламентовані Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, яка діяла станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За приписами частин 5,6 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, за примусове виконання виконавчого документа справляється збір, про що державний виконавець зобов`язаний зазначити при відкритті виконавчого провадження та прийняти окреме рішення про стягнення з боржника виконавчого збору. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в сумі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 розмір мінімальної заробітної плати становить 4173 гривні. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав, за якими виконавчий збір не підлягає стягненню з боржника. Зокрема, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню. Саме на цю підставу покликається позивач, зазначаючи, що оскільки рішення суду стосується стягнення пенсії як періодичних платежів, виконавчий збір не стягується.

Також позивач покликається на те, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»). Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд не погоджується з доводами позивача зважаючи на наступне.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі №750/7624/17 від 07 березня 2018 року викладений правовий висновок про те, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення виконавцем будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не було в повній мірі та своєчасно виконане рішення Хмельницького окружного адміністративного суду в частині виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2017 року з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразової премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та винагороди за тривалість безперервної військової служби характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного добровільного його виконання. Встановлено, що розмір виконавчого збору виконавцем визначений вірно.

Суд звертає увагу на те, що у справі №2240/2923/18 не вирішувалось питання стягнення періодичних платежів (якими є пенсія), а було задоволено вимогу зобов`язального характеру. Отже, виконавчий лист, який був виданий Хмельницьким окружним адміністративним судом, стосується виконання судового рішення зобов`язального характеру, відтак норми п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII до спірних правовідносин не застосовуються.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №296/2223/17.

Крім того, суд спростовує доводи позивача щодо повного виконання рішення до відкриття виконавчого провадження тим, що як вбачається з матеріалів справи, сума доплати ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 року по 31.03.2019 року пенсійним органом не виплачена. Суд критично оцінює посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, та посилання на бюджет Пенсійного фонду України на 2019 рік.

Відповідно до статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Кечко проти України" від 8 листопада 2005 року суд зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (див. mutatis mutandis, рішення у справі "Бурдов проти Росії" ( 980_045 ).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надані належні та допустимі докази на підтвердження відсутності коштів на виплату заборгованості, або докази, які підтвердили те, що позивач звертався до Пенсійного фонду України про збільшення фінансування для погашення суми доплати ОСОБА_1 за відповідний період.

Таким чином, приймаючи спірну постанову ВП №58934729 від 18.04.2019 року про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв на підставі, у межах своїх повноважень, та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим у задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Відповідач:Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Тернопільська, 13/2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 35092158) Головуючий суддя І.С. Козачок