Рішення № 82222334, 06.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1063/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року в сумі 35104 грн. 02 коп.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року в сумі 35104 грн. 02 коп.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справах №822/618/18 та №822/2044/18 здійснено перерахунок пенсії позивача, загальна заборгованість по невиплаті пенсії у період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року становить 86 698,85 грн. Позивач вважає, що відповідач порушив строки виплати пенсії за зазначений період, тому в березні 2019 року звернувся до відповідача із заявою про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати в сумі 35 104,02 грн.

Листом від 29.03.2019 року відповідач відмовив у виплаті компенсації, зазначивши, що сума доплати згідно проведених перерахунків пенсії буде виплачена позивачу з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649, перерахунок пенсії позивача на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду проведено відповідачем своєчасно, а тому підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Від відповідача 26.04.2019 року надійшов відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі,

Відповідач вказує на те, що в квітні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 70% від суми грошового забезпечення. В подальшому відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 686/618/18 від 18.04.2018 року та по справі № 822/2044/18 від 23.07.2018 року. Сума доплати, згідно з проведеними перерахунками пенсії, буде виплачена позивачу з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649.

Відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивача на виконання Постанови "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 р. № 103 та вищевказаних рішень суду здійснено ним вчасно, а тому підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Одночасно із відзивом представник відповідача також подав до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) осіб. Представник жодним чином не обгрунтував своє клопотання.

Згідно частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що у задоволенні клопотання щодо проведення розгляду справи за участі сторін необхідно відмовити та розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.05.2019 року на адресу Хмельницького окружного адміністративного суду позивач надіслав відповідь на відзив по даній справі, в якій зазначив, що не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві, а тому просить задовольнити його адміністративний позов.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 25.02.2005 року є пенсіонером органів внутрішніх справ, та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

16.04.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року на підставі довідки ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області №48/121/49-2018 від 23.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року по справі № 822/618/18, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нездійснення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2016 року згідно з наданою Головою ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області довідки від 27.06.2017 №101/121/49-17, та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року згідно з наданою довідкою Голови ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області від 27.06.2017 №101/121/49-17. Рішення набрало законної сили 11.06.2018 року.

На виконання зазначеного рішення суду, відповідач 25.06.2018 року здійснив перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення.

За період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року заборгованість по недоплаті складає 23 191,28 грн., виплату якої головним управлінням розпочато з 01.01.2019 року.

Не погоджуючись з таким розрахунком позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення повторного перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення для перерахунку пенсії та отримав відмову, яку оскаржив до суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №822/2044/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2018 році відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ в розмірі 70 % від суми грошового забезпечення з 01.01.2016 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, з урахуванням основного розміру пенсії 90 % відповідної суми його грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішення набрало законної сили 21.11.2018 року.

На виконання даного рішення відповідач 05.12.2018 року здійснив перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року, згідно перерахунку розмір пенсії позивача складає 8 685,01 грн., сума доплати за зазначений період становить 63 507,60 грн.

Сума заборгованості по невиплаті пенсії з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року складає 86 698,85 грн.

18.03.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати".

Листом від 29.03.2019 року №795/Л-8 відповідач відмовив позивачу у виплаті компенсації. Відмову обгрунтував тим, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справах №686/618/18 та №822/2044/18 своєчасно, сума доплати відповідно до проведених перерахунків буде виплачена позивачу з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 після прийняття рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та виділення коштів.

З такою позицією відповідача позивач не погодився, вважає таку відмову протиправною, а тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон України № 1058-IV) .

Частиною 2 статті 7 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із частиною 2 статті 46 Закону України № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Аналогічна норма регламентована частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок № 159).

Статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Пунктом 3 Порядку № 159 встановлено, що компенсації підлягають пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). При цьому право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 по справі №336/4675/17 від 20.02.2018 року та №523/1124/17 від 21.06.2018 року.

Відповідно до статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач 16.04.2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області №48/121/49-2018 від 23.03.2018 року про розмір грошового забезпечення здійснив перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.

В подальшому відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №822/618/18 (перерахунок проведено 25.06.2018 року) та №822/2044/18 (перерахунок проведено 05.12.2018 року), сума доплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року складає 23 191,28 грн. та за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року складає 63 507,60 грн., що підтверджується представником відповідача у відзиві.

Виплату доплати за період 01.01.2016 року по 31.12.2017 року нараховану в сумі 23 191,25 грн. розпочато відповідачем, на виконання вимог пункту 3 Постанови "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з 01.01.2019 року.

Оскільки сума нарахованої доплати позивачу, на день звернення до суду не виплачена, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено строки виплати заборгованості з перерахованої пенсії, тому позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.

При цьому суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що перерахунок пенсії позивача на виконання вимог Постанови "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та згідно судових рішень по справах № 686/618/18 та № 822/2044/18 та нарахування доплати було здійснено вчасно, оскільки основною умовою для виплати громадянам компенсації втрати частини доходів є порушення строків їх виплати, а не строків нарахування.

Суд також критично оцінює доводи відповідача про те, що оскільки позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" безпідставними є його посилання на частину 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державну пенсійне страхування», оскільки, як зазначалось вище частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав на людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивач мав законні та обґрунтовані сподівання на своєчасне отримання передбачених законодавством підвищень пенсійних виплат, розраховуючи на своєчасний та правильний перерахунок та виплату заборгованості по пенсії пенсійним органом, в тому числі і на підставі судових рішень. Не дотримання органом Пенсійного фонду строків виплати заборгованості по пенсії, призвело до порушення права позивача на мирне володіння своїм майном, що гарантоване Конвенцією.

Щодо доводів відповідача про те, що сума доплати буде виплачена позивачу з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 після прийняття рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та виділення коштів, оскільки бюджетом Пенсійного фонду України на 2019 рік, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України №14 від 16.01.2019 на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду закладено лише 50 млн. грн., суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Кечко проти України" від 8 листопада 2005 року суд зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення у справі "Бурдов проти Росії").

Таким чином посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати суми нарахованої доплати порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених судом обставин та з метою ефективного захисту порушених прав позивача, на підставі частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року.

Щодо позовної вимоги позивача щодо визначення розміру суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 35 104,02 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який нарахований за відповідний місяць.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що сума заборгованості по недоплаті за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, після проведення перерахунку пенсії в розмірі 70%, складає 23 191,28 грн. та за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року, після проведення перерахунку пенсії в розмірі 90%, складає 63 507,60 грн., що не заперечується відповідачем. В матеріалах справи містяться розрахунки проведені відповідачем щодо щомісячних сум доплати згідно рішення суду по справі №822/2044/18. Позивач при поданні позову провів розрахунок компенсації на суму боргу 86 698,00 грн., вказавши розмір компенсації в суму 35 104,02 грн.

Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення, тому розрахунок суми такої компенсації також відноситься до повноважень такого органу. Суд не наділений повноваженнями та не володіє спеціальними знаннями щодо проведення обчислення суми компенсації. Не наділений такими повноваженнями і позивач, а тому суд при прийнятті рішення не бере до уваги розрахунок суми компенсації здійснений позивачем та зазначає, що способами захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а не визначення конкретної суми.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року. В задоволенні позовних вимог в частині визначення суми компенсації, а саме: 35104,02 грн. відмовити.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 35104 грн. 02 коп., тому позовні вимоги вважаються такими, що задовольняються частково.

Розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 21.11.2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський