Рішення № 82221979, 06.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 р. № 400/897/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська,57-а, м. Миколаїв, 54017

про:визнання протиправним та скасування рішення 25.03.2019, зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач) з вимогою (з урахуванням ухвали суду від 21.05.2019р. про закриття провадження в частині позовних вимог) про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 25.03.2019р. про відмову у видачі позивачу дозволу на переробку товарів на митній території України.

Ухвалою суду від 29.03.2019р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обгрунтуваня позовних вимог зазначив, що ненадання позивачу дозволу на на переробку товарів на митній теритрії України, спричинило істотну шкоду правам та інтересам позивача, оскільки доходи від надання послуг з переробки іноземних товарів, які надаються позивачем за контрактом №1-NAP-RSI-COR/2013 від 20.03.2013р., є основним джерелом доходів позивача. Ненадання відповідного дозволу відповідачем, унеможливило виконання позивачем умов вказаного вище договору, що могло спричинити негативні соціально-економічні наслідки для підприємства. Оскражуване рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає у відзиві на позовну заяву, що надані позивачем документи для отримання відповідного дозволу, мають невідповідність відомостей, наведених у заяві до положень контракту та технологічної схеми переробки. Відповідач звертає увагу на те, що дозвіл вже наданий позивачу, тому в задоволені позовних вимог слід відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погоджуться з доводами відповідача, що наведені у відзиві на позовну заявуу, та просить суд задовольнити вимогу позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» є юридичною особою та здійснює господарську діяльність згідно КВЕД 24.42 - виробництво алюмінію, а також виробництво глинозему.

Між позивачем та фірмою-нерезидентом «RS International GmbH», м. Цуг, Швейцарія, укладено контракт № 1-NAP-RSI-COR/2013 від 20.02.2013, згідно з предметом якого замовник (нерезидент) зобов`язується поставити товари (боксити) та оплатити вартість їх переробки в продукти переробки (глинозем, пісок тригідрату), а виконавець (позивач) зобов`язується при йняти, переробити поставлені замовником товари в продукти переробки та поставити продук ти переробки замовнику.

Відповідно до ст.147 Митного кодексу (далі - МК) України, переробка на митній терито рії - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому зако нодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зов нішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Статтею 150 МК України передбачено, що операції з переробки товарів можуть включа ти: 1) власне переробку товарів, у тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окре мих товарів, які сприяють чи полегшують пронес виготовлення продуктів переробки: 2) ре монт товарів, у тому числі модернізацію, відновлення та регулювання, калібрування.

Згідно з ч.ч.1 - 3 ст.149 МК України, поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою влас ника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів такі документи:1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких зазначені в заяві товари були чи будуть ввезені на митну територію України, і які повинні містити, зокрема, відомості про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки, конк ретний обсяг робіт і строк їх виконання.

Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим доку ментом) технологічні схеми переробки (крім випадків ввезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переро бки на митній території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у ми тний режим переробки на митній території, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки; 3) договори на пе реробку товарів з іншими підприємствами, якщо окремі операції (або повний цикл) з перероб ки товарів здійснюватимуться такими іншими підприємствами) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи - висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.

Дозвіл на переробку товарів на митній території України видається органом доходів і зборів підприємству безоплатно протягом п`яти робочих днів від дати реєстрації відповідної заяви.

19.03.2019 року позивач звернувся до Миколаївської митниці ДФС (митний пост "Дніпро-Бузький") із заявою від 18.03.2019 № НГЗ-Исх-01-19-204 про надання відповідно до глави 23 Митного кодексу України дозволу на розміщення у митний режим переробки на митній тери торії України строком на 365 календарних днів наступних товарів - бокситів (руда алюмінієва), що поставляється згідно вищевказаного контракту, з наступних родовищ: Кіндія (Гвінея), Тро- мбетас (Бразилія), Джуруті ( ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 ), Сьєрра ОСОБА_4 (Сьєрра- ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 .

До заяви були додані всі необхідні документи, визначені чинним законодавством.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви позивача, відповідачем 25.03.2019 було прийнято рішення про відмову у видачі дозволу позивачу на розміщення товарів у митний ре жим переробки на митній території України на підставі п.2 ч.8 ст.149 МК України, шляхом за повнення відповідних розділів Заяви позивача, з наступним обґрунтуванням - «невідповід ність відомостей, наведених у заяві та положень контракту на переробку товарів, а саме - ві домостей, зазначених у розд.9 і 10 Додатку 4 до заяви та пункту 3.3.8 розділу 3.3 контракту що до розпорядження відходами переробки».

Згідно з ч.ч.1,2 ст.24 МК України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або без діяльність органів доходів і зборів. їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що ци ми рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

В ході судового розгляду справи, відповідачем 16.05.2019 видано ТОВ "МГЗ" дозвіл на переробку товарів на митній території України.

На думку позивача, відповідач своїм рішенням від 25.03.2019р. відмовив у наданні дозволу на розміщення това рів у митний режим переробки на митній території України незаконно, упереджено, не обгрунтовано та безпідставно, що підтверджує протиправність оскаржуваного рішення.

Частиною 8 ст.149 МК України передбачено, що рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України приймається, якщо:

1) відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначен ня обов`язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів;

2) орган доходів і зборів виявив невідповідності у відомостях, шо містяться у поданих заявником документах, або недостовірність цих відомостей:

3) органом доходів і зборів встановлено відсутність належного технологічного облад нання, приміщень, умов для обліку і зберігання товарів, що ввозяться з метою переробки;

4) підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи об межень щодо переробки товарів на митній території України.

Відмова у наданні позивачу дозволу на переробку мотивована відповідачем посилан ням на начебто виявлену відповідачем невідповідність відомостей, зазначених у розд.9 і 10 Додатку 4 до заяви та пункту 3.3.8 розд. 3 контракту щодо розпорядження відходами переробки до заяви позивача про надання дозволу на переробку Додатку, позивач включив орієнтовний обсяг відходів, які будуть утворені в процесі здійснення операцій з пере робки товарів за вищевказаним контрактом у розд.10 Додатку, тобто як таких, що підлягають видаленню.

Пунктом 3.3.8 контракту № 1-КАР-RSI-COR/2013 від 20.02.2013 для замовника (який є їх власником згідно з п.1.6 контракту) передбачено 2 способи розпорядження відходами пере робки - або реалізація замовником на митній території України, або видалення виконавцем (позивачем) шляхом остаточного захоронення у власних шламосховищах, що відповідає ч.1 ст.157 МК України.

Тобто розпорядження відходами, згідно положень контракту переробки, є виключним правом замовника за контрактом.

Згідно напрацьованих в попередні роки дії контракту правил господарських взаємовідносин між позивачем та замовником за даним контрактом, замовник в процесі виконання контракту надає позивачу письмові вказівки щодо передачі частини відхо дів, які утворилися від переробки конкретної партії товару та якими замовник розпорядився шляхом їх продажу на митній території України, третім особам.

За відсутності таких письмових вказівок від замовника, позивач видаляє весь обсяг утворених від переробки товарів відходів шляхом остаточного захоронения у власних шламосховишах.

Оскільки на момент подання вищевказаної заяви відповідачу у позивача були відсутні відповідні письмові вказівки замовника щодо розпорядження відходами, Позивач зазначив увесь орієнтовний обсяг відходів переробки у розд.10 Додатку 4 до Заяви, тобто як таких, що підлягають видаленню.

Крім того, позивач надавав 21.03.2019 відповідачу листа від 21.02.2019 № НГЗ-Исх-01- 19-223, в якому пояснив мотиви внесення відомостей у розд.9 і 10 Додатку до заяви позивача, який однак не було взято відповідачем до уваги при прийнятті спірного рішення, що свідчить про необґрунтованість останнього.

Також виходячи з матеріалів справи та змісту позовної заяви, суд приходить до висноку про те, що раніше на заяви позивача про видачу дозволів на переробку товарів, які були складені з аналогічним змістом та за тим самим контрактом на переробку, подані в попередні роки дії контракту, відповідач надавав відповідні дозволи. Вказане свідчить про не дотри мання Відповідачем при прийнятті спірного рішення принципу безсторонності (неупередже ності).

Про порушення цього ж принципу свідчить той факт, що відповідач при розгляді анало гічної заяви позивача від 07.03.2019 № НГЗ-Исх-01-19 зазначив інші, ніж у оскаржуваному рі шенні, підстави для відмови у наданні дозволу на переробку.

Незаконною відмовою відповідач у видачі дозволу на переробку товарів на митній те риторії України спричиняється істотна шкода правам та законним інтересам Позивача. Так,виходячи з виду та особливостей господарської діяльності позивача, ви робничий процес підприємства позивача пов`язаний виключно з виробництвом глинозему шляхом переробки бокситів іноземного походження. Відтак, доходи від надання послуг з пере робки іноземних товарів, які надаються позивачем за контрактом від 20.02.2013р., який діє до 2025 року, є основним джерелом доходів ТОВ "МГЗ".

Отже, рішення про відмову відповідача у видачі ТОВ "МГЗ" до зволу на переробку, унеможливить для позивача виконання умов згаданого контракту, що могло потягнути за собою необхідність його дострокового розірвання та відповідно, втрати основної частини дохо дів позивача та безумовно спричинити повну зупинку діяльності підприємства, що мало б вк рай негативні соціально-економічні наслідки, як для підприємства, так і для суспільних та дер жавних інтересів.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і належать задоволенню в повному обсязі.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 3133003) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 39536431) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39536431) від 25.03.2019р. про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (код ЄДРПОУ 33133003) дозволу на переробку товарів на митній території України.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 39536431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) судовий збір в розмірі 3842,00грн., сплачений платіжним дорученням № 01403 від 27.03.2019р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов