Ухвала суду № 82221966, 06.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1754/19

УХВАЛА

06 червня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна, в якому позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35501799 від 02 червня 2017 року, яким були внесені зміни в інформацію про право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 27 березня 2019 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 та ч.1 ст.123 КАС України даний адміністративний позов залишено без руху та надано п`ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

12 квітня 2019 року за вх.№13423/19 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків із заявою про поновлення строку звернення до суду, платіжним дорученням, належним чином засвідченими копіями доказів та позовною заявою, у якій позовні вимоги викладені в такій редакції: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35501799 від 02 червня 2017 року, яким були внесені зміни в інформацію про право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

17 квітня 2019 року ухвалою суду продовжено Малиновській районній державній адміністрації Одеської міської ради строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

07 травня 2019 року до суду від позивача за вх.№16302/19 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з належним чином засвідченою копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та належним чином оформленою позовною заявою із зазначенням у ній, що позивач не подавав він раніше позов (позови) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав (з доказами направлення сторонам).

Ухвалою суду від 11 травня 2019 року продовжено Малиновській районній державній адміністрації Одеської міської ради строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

04 червня 2019 року до суду від позивача за вх.№20051/19 заява про усунення недоліків з належним чином засвідченими копіями доказів.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши адміністративний позов, суддя дійшов висновку, що існують підстави для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, виходячи з наступного

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну «адміністративна справа», а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У постанові Верховного суду України від 14.12.2016 року у справі №6-2554цс16 суд вказав, що аналіз статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України (в редакціях, які діяли до 15.12.2017 року) дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 14 травня 2019 року по справі №821/1789/17 зробила висновок, що помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор відповідача, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (права власності на збільшену площу реконструйованої квартири), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду, у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 19 березня 2019 року у справі №826/9220/16, від 14 травня 2019 року по справі №821/1789/17.

Таким чином, зважаючи на викладене, Одеський окружний адміністративний суд не є судом, який «встановлений законом» при розгляді даної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов в висновку про відмову у відкритті провадження у даній адміністративній справі.

Одночасно суддя роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.170, 256, 294 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна про визнання протиправним та скасування рішення.

Суддя роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Вовченко