
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2019 р. № 400/655/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 про:визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування складової грошового забезпечення громадянина ОСОБА_1 , а саме - щомісячної додаткової грошової винагороди 60% (до 2016 року - 100%) - при обчисленні його пенсії за вислугу років, що призвело до зменшення її розміру щомісяця на 3600,14 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обчисленні пенсії за вислугу років громадянина ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду 60% (до 2016 року - 100%) у розмірі 3600,14 грн. щомісяця та виплатити заборгованість, яка утворилась з 17.08.2017 року (часу набуття права на пенсію);
- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування складової грошового забезпечення громадянина ОСОБА_1 , а саме - індексації грошового забезпечення - при обчислені його пенсії за вислугу років, що призвело до зменшення її розміру щомісяця на 85,08 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обчислені пенсії за вислугу років громадянина ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 85,08 гри. щомісяця та виплатити заборгованість, яка утворилась з 17.08.2017 року (часу набуття права на пенсію);
- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування складової грошового забезпечення громадянина ОСОБА_1 , а саме - грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки - при обчислені його пенсії за вислугу років, що призвело до зменшення її розміру щомісяця на 470,04 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обчислені пенсії за вислугу років громадянина ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 470,04 грн. щомісяця та виплатити заборгованість, яка утворилась з 17.08.2017 року (часу набуття права на пенсію);
- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування складової грошового забезпечення громадянина ОСОБА_1 , а саме - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік - при обчислені його пенсії за вислугу років, що призвело до зменшення її розміру щомісяця на 135,03 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обчислені пенсії за вислугу років громадянина ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік у розмірі 135,03 грн. щомісяця та виплатити заборгованість, яка утворилась з 17.08.2017року (часу набуття права на пенсію);
- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування складової грошового забезпечення громадянина ОСОБА_1 , а саме - премії до річниці Збройних Сил України у 2015 році - при обчислені його пенсії за вислугу років, що призвело до зменшення її розміру щомісяця на 108,02 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обчислені пенсії за вислугу років громадянина ОСОБА_1 премію до річниці Збройних Сил України у 2015 році у розмірі 108,02 грн. щомісяця та виплатити заборгованість яка утворилась з 17.08.2017 року (часу набуття права на пенсію);
- визвати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування складової грошового забезпечення громадянина ОСОБА_1 , а саме - премії до річниці Військово-Морських Сил Збройних Сил України у 2016 році - при обчислені його пенсії за вислугу років, що призвело до зменшення ЇЇ розміру щомісяця на 29,17 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обчислені пенсії за вислугу років громадянина ОСОБА_1 премію до річниці Військово-Морських Сил Збройних Сил України у 2016 році у розмірі 29,17 грн. щомісяця та виплатити заборгованість яка утворилась з 17.08.2017 року (часу набуття права на пенсію);
- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування складової грошового забезпечення громадянина ОСОБА_1 , а саме - грошової компенсації за невикористані дні планової відпустки за 2017 рік - при обчислені його пенси за вислугу років, що призвело до зменшення її розміру щомісяця на 203,68 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обчислені пенсії за вислугу років громадянина ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні планової відпустки за 2017 рік у розмірі 203,68 грн. щомісяця та виплатити заборгованість яка утворилась з 17.08.2017 року (часу набуття права на пенсію);
- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування складової грошового забезпечення громадянина ОСОБА_1 , а саме - одноразової грошової допомоги при звільненні - при обчислені його пенсії за вислугу років, що призвело до зменшення її розміру щомісяця на 2702,70 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обчислені пенсії за вислугу років громадянина ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 2702,7 грн. щомісяця та виплатити заборгованість яка утворилась з 17.08.2017 року (часу набуття права на пенсію);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати розмір пенсії громадянина ОСОБА_1 відповідно до встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» окладу за посадою, військового звання, відсоткової надбавки за вислугу років з врахуванням усіх інших складових грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд, які отримував громадянин ОСОБА_1 перед звільненням, без обмежень накладених статтею 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
- заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області при проведенні перерахунку пенсії громадянина ОСОБА_1 обмежувати максимальний розмір грошового забезпечення, як це вимагає антиконституційна норма ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нарахувати компенсацію втрати громадянином ОСОБА_1 частина пенсії, яку він не отримав з 17.08.2017 року.
Ухвалою від 11.03.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач протиправно зменшив розмір його пенсії, не включивши при її перерахуванні всі складові грошового забезпечення, які повинні враховуватися при перерахунку пенсії, що порушує його права.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні. В своєму відзиві відповідач зазначає, що суми індексації, щомісячна грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія до річниці Збройних Сил України у 2015 році, премія до річниці Збройних Сил України у 2016 році, грошова компенсація за невикористану відпустку та одноразова допомога при звільненні не носять постійного характеру, не є щомісячними та не належать до переліку видів грошового забезпечення, які враховуються для обчислення пенсій, а також не входять до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та одноразових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою № 704, отже не враховуються як складові елементи при обчисленні пенсії. Таким чином, ГУ ПФУ забезпечується виплата перерахованої пенсії позивача відповідно до норм чинного законодавства.
Сторони були присутні в судовому засіданні та надали свої пояснення.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та з 2017 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII (далі - Закон України № 2262).
Пенсія позивача була призначена у розмірі 5257,04 грн., без врахування додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, а саме: щомісячна додатком грошова винагорода 60% (до 2016 року - 100%), індексація грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2017 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, додаткова премія до річниці Збройних Сил України у 2015 році, додаткова премія до річниці Військово-Морських Сил Збройних Сил України у 2016 році, грошова компенсація за невикористані дні планової відпустки за 2017 рік, одноразова грошова допомога при звільненні.
Як зазначає позивач, останнє відбулось у зв`язку з відсутністю даних про зазначені складові його грошового забезпечення у документах, наданих йому при звільненні. Позивач звертався до командування військової частини А3519, в якій проходив службу до виходу на пенсію, з запитами щодо отримання інформації щодо отримання його грошового забезпечення, та в травні 2018 року отримав необхідні документи.
18.06.2018 року позивач звернувся до начальника ГУ ПФУ із заявою щодо надання розгорнутої відповіді щодо нарахування йому пенсії; надіслання йому копії довідок про розмір його грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсії; перегляду розміру пенсії, нарахованої йому з 17.08.2017 року по час звернення. До звернення позивач додав інформаційну довідку про отримання грошового забезпечення за період з жовтня 2015 року по серпень 2017 року.
Листом від 05.07.2018 року № 2566-П-07 ГУ ПФУ надало позивачу розгорнуту відповідь за його звернення. Даним листом також доведено до відома позивача, що одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошова компенсація за невикористану відпустку та разові премії) не носять постійного характеру і не є щомісячними. З зазначених видів грошового забезпечення, як і з індексації та компенсації за не отримане речове майно, не нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне страхування, отже відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсії з врахуванням перелічених видів грошового забезпечення.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України № 2011).
Частиною 1 ст. 9 Закону України № 2011 встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 ст. 15 Закону України № 2011 визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103 (далі - Постанова № 103) передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262 до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (далі та раніше за текстом - Постанова № 704).
Пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України № 2262, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Отже, підстави для перерахунку пенсії з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, премій до річниці Збройних Сил України у 2015 році та у 2016 році, грошової компенсації за невикористані дні планової відпустки за 2017 рік, одноразової допомоги при звільненні, виплата яких здійснювалася не щомісячно, відсутні, адже вказані виплати не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону України № 2262 переліку видів грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року по справі № 522/2738/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, суд зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ (далі - Закон України № 2017) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону України № 2017).
Статтею 9 Закону України № 2011 передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон України № 1282).
Згідно статті 1 Закону України № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону України № 1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого ст. 9 Закону України № 2011 містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України № 2011 або Законом України № 2262.
Статтею 6 Закону України № 1282 встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України № 1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України № 2262 та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України № 2011, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України № 2017, Закону України № 1282 та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року (справа № 638/9697/17) та має бути врахована судами на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, в даній частині вимог суд задовольняє позов ОСОБА_1 .
Водночас, позивач просить суд зобов`язати нарахувати компенсацію втрати частини доходів, яку він не отримав з 17.08.2017 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Однак, у даному випадку пенсія позивачу ще не була перерахована та не виплачувалась, а вказана виплата є компенсацією за порушення встановлених строків виплати вже нарахованої пенсії, а не нарахованої в майбутньому.
З огляду на зазначене, в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Щодо строку, з якого, на думку позивача, утворилась пенсія, а саме - 17.08.2017 року та клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строків звернення, суд зазначає наступне:
Так, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 КАС України в системному зв`язку з положенням ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі № 646/6250/17 та має бути врахована судами на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, неотримане з вини відповідача пенсійне забезпечення позивача повинно бути перераховано з моменту призначення пенсії - з 17.08.2017 року.
Суд також акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення по справі «Чуйкіна проти України» констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог у спосіб зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди 60% (до 2016 року - 100%) та індексації грошового забезпечення є належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки вказане є дотриманням судом гарантії, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, саме бездіяльність, а не дії ГУ ПФУ щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди 60% (до 2016 року - 100%) та індексації грошового забезпечення позивача призвела до виникнення у позивача необхідності звернення до суду, отже суд задовольняє вимоги саме в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 77, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) щодо не врахування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) щомісячної додаткової грошової винагороди 60% (до 2016 року - 100%) та індексації грошового забезпечення.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди 60% (до 2016 року - 100%) та індексації грошового забезпечення з моменту її призначення - 17.08.2017 року.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. П. Фульга
Судове рішення № 82221817, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 05.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/655/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: