Рішення № 82221781, 03.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1064/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення індексації його пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести йому індексацію пенсії, яка розрахована з грошового забезпечення за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2017 р.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є пенсіонером податкової міліції Державної податкової адміністрації України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, одержує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Вважає, що з урахуванням положень п.п.2, 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, його пенсія підлягає індексації з дотриманням вимог, встановлених Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”. У зв`язку з чим, 19.02.2019 він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення індексації пенсії, яка розрахована з грошового забезпечення його звільнення за період з 01.01.2011 по 31.12.2017. Однак, відповіді від відповідача не отримував. Позивачем надано відповідь на відзив (а.с.33-35).

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.26-27), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що починаючи з 31.12.2010 позивач перебуває на обліку, в головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років по лінії Державної фіскальної служби України відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року за № 2262-ХІІ, відповідно до положень пункту “а” ст.16 даного Закону позивачеві, як непрацюючому пенсіонеру, при призначенні пенсії, було встановлено надбавку до пенсії на непрацездатних членів сім`ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на кожну неповнолітню дитину до досягнення ними 18 років. Крім того, посилався на те, що розмір пенсії позивача перераховувався у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (безпосередньо перераховувалась надбавка на утриманців). Тобто, на думку відповідача, відбувалось підвищення розміру пенсії ОСОБА_1 при кожному підвищенні прожиткового мінімуму. Крім того, зазначав, що індексація пенсії ОСОБА_1 безпосередньо розпочалася з жовтня 2014 року, розмір становив – 113,88 грн., за листопад 2014 – 152,79 грн., за грудень 2014 – серпень 2015 – 179,36 грн.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що з 31.12.2010 позивач перебуває на обліку, в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років по лінії Державної фіскальної служби України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (а.с.15-зв.).

Крім того, позивачеві, відповідно до положень пункту “а” статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, встановлено надбавку до пенсії на непрацездатних членів сім`ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на кожну неповнолітню дитину до досягнення ними 18 років.

19.02.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо проведення індексації пенсії, яка розрахована з грошового забезпечення його звільнення за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 (а.с.7).

Відповідачем відповіді на зазначену заяву позивача не надано, як і не надано суду доказів її надання.

Вважаючи таку бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправною та такою, що грубо порушує законні права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про індексацію пенсії, яка розрахована з грошового забезпечення, не отримавши відповіді звернувся до суду. Тобто, станом на лютий 2019 позивачу стало відомо про порушення відповідачем його права на отримання відповіді та на індексацію пенсії.

При цьому, доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо про таке порушення його прав раніше, ніж лютий 2019 року матеріали справи не містять та відповідачем на підтвердження своїх доводів та заперечень суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущений не був.

Посилання відповідача на те, що пенсія є щомісячним платежем та про порушення своїх прав позивач мав дізнатися ще у 2011 році, суд вважає безпідставними, оскільки з інформації про розмір фактично виплаченої пенсії позивачу не могло стати відомо про те, чи нарахована індексація пенсії, в якому саме розмірі та чи виплачена.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03 липня 1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (ст.1 Закону №1282-XII).

Відповідно до ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Статтею 4 Закону №1282-XII (в редакції до 01.01.2016) встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, який установлюється у розмірі 101 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VІІІ від 24.12.2015 внесено зміни до статті 4 Закону №1282-XII, згідно яких, поріг індексації підвищено зі 101 % до 103 %, в зв`язку із чим з 01.01.2016 індексація грошових доходів населення проводиться в разі коли, величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 %.

У відповідності до статті 5 Закону №1282-XII індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст.6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України постановою від 17.03.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі Порядок №1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 % (в редакції до 01.01.2016) та в розмірі 103 % (в редакції після 01.01.2016). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в цьому пункті.

При цьому, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено (п.10-1 Порядку №1078, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є питання щодо необхідності проведення індексації пенсії, призначеної у відповідному відсотковому розмірі, без врахування отримання позивачем надбавки, як пенсіонером, що має на утриманні непрацездатних членів сім`ї.

При цьому відповідач стверджує, що вказана надбавка входить до розміру пенсії, а тому у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму, така надбавка зростає, відповідно й зростає розмір пенсії, що виключає можливість проведення її індексації.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.

Пунктом 3 вказаного порядку встановлено, що до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму; тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).

Таким чином, суд дійшов висновку, що надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму не відносяться до об`єктів індексації, що виключає їх врахування відповідно й під час здійснення індексації відповідних доходів громадян.

Судом встановлено, що позивачу, відповідно до ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нараховується надбавка до пенсії, як непрацездатному пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї – сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка входить до розміру пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пенсія позивача, яка розрахована з грошового забезпечення, без врахування надбавки непрацюючим пенсіонерам, за утримання непрацездатних членів сім`ї, підлягає індексації, з дотриманням вимог встановлених Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача на проведення перерахунку розміру пенсії позивача у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (безпосередньо перераховувалась надбавка на утриманців) жодним чином не спростовують наявності у відповідача обов`язку щодо здійснення індексації пенсії позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не оскаржується питання розміру суми індексації пенсії та її залежність від певної величини. Оскільки, предметом спору є поновлення права позивача на проведення індексації пенсії без урахування підвищення розміру надбавки.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів пенсії, а також при зростанні грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбувається таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться.

Виходячи зі змісту наведеної норми для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяцем здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватись у місяці зростання доходу. Тобто, пунктом 5 зазначеного Порядку регулюються правовідносини у разі підвищення пенсії.

Так, як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 31.12.2010.

З 01 жовтня 2014 відповідачем розпочато індексацію пенсії позивача та її розмір становив 113,88 грн., за листопад 2014 – 152,79 грн., за грудень 2014 – серпень 2015 – 179,36 грн (а.с.22-зв.-23).

Натомість відповідачем не надані докази щодо правомірності його дій з приводу не обчислення з 01 січня 2011 по 01 жовтня 2014, а також з вересня 2015 по грудень 2017 приросту індексу споживчих цін та не нарахування сум індексації пенсії позивачу.

Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 01.10.2014, а також з 01.09.2015 по 31.12.2017.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 01.10.2014, а також з 01.09.2015 по 31.12.2017, відповідатиме не лише завданню адміністративного судочинства, а і положенням практики Європейського суду з прав людини, та буде ефективним і реальним способом захисту порушеного права при фактичних обставинах даної справи, оскільки відсутні встановлені законом підстави для відмови у її проведенні.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є єдиним можливим та ефективним засобом правового захисту, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач понесла витрати зі сплати судового збору, наявні підстави стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частину судового збору пропорційно задоволеним вимогам, що становить 384,20 грн.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ: 20632802) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 01.10.2014 та з 01.09.2015 по 31.12.2017.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина