Рішення № 82221776, 05.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1158/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо не здійснення ОСОБА_1 , перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року по довідці №847 від 12.12.2018 року Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області та з 01.01.2019 року по довідці №13 від 14.01.2019 року Територіального управління Державної судової адміністрації у Кіровоградській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 04.12.2018 року та з 01.01.2019 року відповідно до довідок Територіального управління державної судової адміністрації в Кіровоградській області №847 від 12.12.2018 року та №13 від 14.01.2019 року з урахуванням фактично отриманих виплат;

- встановити відповідачу місячний строк для подачі ним до суду звіту про виконання постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що маючи конституційне право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року по довідці №847 від 12.12.2018 року та з 01.01.2019 року по довідці №13 від 14.01.2019 року. Наголошує на тому, що відмова відповідача у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 року та з 01.01.2019 року є незаконною, порушує його конституційні права, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.05.2019 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с.1).

Вказана ухвала направлена учасникам справи за правилами визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, та учасниками справи отримана, про що свідчать відповідні поштові рекомендовані повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с.22-23,154).

Представник відповідача своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов скористався подавши його до суду, за змістом якого відповідач не погоджується із поданим адміністративним позовом, наполягає на правомірності дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.24-25).

Позивачем на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України надано до суду відповідь на відзив (а.с.152).

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був звільнений з посади голови суду та судді Гайворонського району Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, має стаж державної служби на посаді голови суду та судді - 32 роки 9 місяців 6 днів (а.с.15-17).

Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

У зв`язку з зміною посадового окладу працюючих суддів, позивачем отримані довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №847 від 12.12.2018 року та №13 від 14.01.2019 року (а.с.8-9).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати, вказаної у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №847 від 12.12.2018 року та №13 від 14.01.2019 року, з 04.12.2018 року та з 01.01.2019 року (а.с.11).

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачу повідомило про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 року та з 01.02.2019 року, що також зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с.10).

Не погодившись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду, за захистом порушеного на його думку права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Обґрунтовуючи правомірність проведеного перерахунку відповідач зазначає про те, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці перерахунок проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Оскільки, Закон України від 15.05.2018 №2415 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності лише 22.07.2018 року, рішення Конституційного суду України було прийнято 04.12.2018 року, а зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» відбулось з 01.01.2019 року, перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу слід здійснювати з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді.

Суд не може погодитися з такою позицією, з огляду на те, що згідно із статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

04.12.2018 року Конституційним судом прийнято рішення №11-р/2018, згідно якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 3 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд». Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 р. - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 р. - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 р. - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 р. - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 р. - 15 мінімальних заробітних плат».

Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», за яким «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами.

В частині 3 резолютивної частини рішення також вказано, що положення частин 3, 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІII «Про забезпечення права на справедливий суд», які визнані неконституційними пунктів 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний суд України в даному рішенні відновив права на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2015 року, а також зазначив, що положення частини 3 статті 133 Закону №2453 в редакції Закону №192 звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення. Таким чином, положення частини 3 статті 133 Закону №2453 в редакції Закону №192 суперечить частинам 1, 2 статті 26 Конституції України. Також вказав, що якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини 10 статті 133 Закону №2453 у редакції Закону №192, є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.

Сторонами не заперечується, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою, додавши довідки про розмір щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці від 12.12.2018 року та 14.01.2019 року.

При цьому, суд враховує, що вказане рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Положення, які визнані неконституційними пунктів 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці та має проводитися з 04.12.2018 року, оскільки в даному випадку, у відповідності до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, не відбувається зміна розміру щомісячного грошового утримання суддям, а виключно відновлюються раніше порушені права.

За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 року та з 01.01.2019 року з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період.

Як встановлено положеннями статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, однією з вимог адміністративного позову є зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк.

Відповідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Відтак, з огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати ОСОБА_1 у розмірі 768,40 грн. судового збору (а.с.2), підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 260-263, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Гайворонським РВ УМВС України в Кіровоградській області 14.08.1997 року; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо не здійснення ОСОБА_1 , перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року по довідці №847 від 12.12.2018 року Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області та з 01.01.2019 року по довідці №13 від 14.01.2019 року Територіального управління Державної судової адміністрації у Кіровоградській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 04.12.2018 року та з 01.012019 року відповідно до довідок Територіального управління державної судової адміністрації в Кіровоградській області №847 від 12.12.2018 року та №13 від 14.01.2019 року з урахуванням фактично отриманих виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Гайворонським РВ УМВС України в Кіровоградській області 14.08.1997 року; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ - 20632802) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько